Отець Стефан Батрух ■ ГРОМАДА ■ №30, 2019-07-28

У другій половині серпня уже 16-й раз на кордоні в Корчмині, Лісках, Кривиці, Ульгівку та Белзі відбуватимуться релігійно-мистецькі зустрічі під назвою «Пам’ять, яка об’єднує».

28 серпня в Корчмині пройдуть вже традиційні урочистості на честь Пресвятої Богородиці. Від старовинної дерев’яної церкви до кордону вирушить процесія – там біля чудодійного джерела в селі Стаївка відбудеться посвячення води. Згодом учасники візьмуть участь в урочистому богослужінні, а на завершення запланований ярмарок народної творчості пограниччя та концерт фольклорних ансамблів. Саме з Корчмина походить відома у всьому регіоні чудотворна ікона Матері Божої, яка знаходилася тут із середини XVII століття. Цей храм був чинною греко-католицькою святинею до 1947 року – до виселення з села українців. З першої половини 50-х років XX століття церква стояла закинута та запущена на наступні півстоліття. За останні роки храм відреставрували зусиллям греко-католицької парафії у Любліні, яка почала опікуватися корчминською святинею в червні 2002 року. Стаївка – це відпустове (відпуст – місцевий церковний обряд, під час якого масово відпускаються гріхи – ред.) місце на самому кордоні. У середині XIX століття хлопець, який помітив тут незвичну річ, розповів про це священику – а той визнав, що це було об’явлення Матері Божої. У 1862 році на 28 серпня (Успіння Богородиці) призначили відпуст. Мешканці з навколишніх регіонів приходили сюди на прощу аж до 1951 року (тоді це місце опинилося в прикордонній смузі, а органи радянської влади суворо забороняли туди наближатись). 28 серпня 2004 року кордон відкрили вперше, і прочани з України та Польщі змогли знову зустрітися та вшанувати Пресвяту Богородицю.

На 29 серпня в Лісках, Білостці та Кривиці заплановано заходи з вшанування отця Мирослава Ріпецького, а також колишніх та нинішніх мешканців Ульгівка і Кривиці. У 1947 році отця Мирослава Ріпецького, а також його парафіян з Лісок депортували в рамках акції «Вісла». Переселений до Хшанова, він одразу розпочав підпільне душпастирство, єдине на той час, на яке приїжджали віряни з усієї Польщі. Також Мирослав Ріпецький організовував релігійно-культурне та суспільно-громадське життя. У селі Ліски, парохом якого від 1921 року був отець Ріпецький, знаходиться дерев’яна церква з 1872 року. Разом з дружиною він сприяв відродженню парафії та села: відреставрував церкви у Лісках, Переводові та Костяшині, започаткував «Просвіту», «Кооператив», товариство «Союз українок», церковний хор, велику бібліотеку. За свою діяльність отець Ріпецький був засуджений на три роки ув’язнення. Згідно із заповітом, його разом із дружиною поховали на кладовищі у Лісках.

Біля Лісок розташоване село Білосток, де знаходилося цілюще джерело: там, згідно з переказами, на початку дев’ятнадцятого століття сталося об’явлення Богородиці. На цьому місці поставили кам’яну скульптуру Божої Матері, а згодом побудували капличку. З кожним роком упродовж десятиліть на відпуст приходило все більше прочан. Отець Ріпецький на пожертви людей побудував у Білостоці нову дерев’яну церкву, яку освятили у 1930 році митрополит Андрей Шептицький та єпископ Коцоловський з Перемишля. Поруч із відпустовим місцем знаходиться могила воїнів УПА, які загинули в березні 1946 року.

У Кривиці зараз немає жодного сліду від села та храму. Єдина пам’ять про місцеве українське населення –цвинтар, який почистили та відновили колишні мешканці села. До нього веде викладена бетонними плитами дорога. Кладовище знаходиться посеред полів на невеличкому пагорбі, на ньому – 40-50 бруснянських хрестів, біля яких уже кілька років збираються колишні мешканці села та їхні нащадки, щоби зберегти пам’ять про минуле.

До Днів Добросусідства активно долучається також місто Белз, що знаходиться за 10 кілометрів від Корчмина з українського боку кордону. Першу згадку про Белз можна знайти у «Повісті временних літ»: там сказано, що у 1030 році місто відвоював київський князь Ярослав Мудрий. У 1340-1377 роках Белз перебував у складі Литовської держави, а в 1377-1382 роках – у складі Угорського королівства. Від 1382 року місто стало частиною Речі Посполитої. Князь Владислав Опольський у 1377 році дарував Белзу маґдебурзьке право, а в 1462 році місто стає центром Белзського воєводства. У 1499 і 1502 роках Белз спалювали татарсько-турецькі війська, а в 1704 році його зруйнувала шведська армія. Проте місто продовжувало відроджуватись і розвиватись. Після розпаду Австро-Угорщини у 1918 році Белз недовго належав до Західноукраїнської Народної Республіки, а в 1919 році увійшов до складу Польщі. Частиною радянської України місто стало у 1951 році.

Сьогодні в Белзі є 13 пам’яток архітектури міжнародного значення, а також – численні історичні, археологічні та містобудівні пам’ятки. Найстарішими з них є руїни храму, що був частиною домініканського монастиря, дерев’яна П’ятницька церква, шестикутна аріанська вежа 1606 року, площа Ринок зі старими кам’яницями.

Заходи в Корчмині, Лісках, Кривиці та Белзі організовані в рамках транскордонних Днів Добросусідства – це вияв нашої пошани та пам’яті про історію та культуру рідного пограниччя. До заходів долучається багато людей, і таким чином вони сприяють розвитку транскордонної співпраці, діалогу та порозуміння. Тому запрошуємо всіх долучитися до Днів Добросусідства і цього року.

Програма Днів Добросусідства-2019

«Пам’ять, яка об’єднує» 28-29 серпня 2019 року

Ліски /Білосток – Кривиця – Корчмин – Белз

28 серпня (середа) 2019 року, село Корчмин

Свято на честь Пресвятої Богородиці на польсько-українському кордоні

9.00 – Молебень до Богородиці в церкві у Корчмині,

процесія до джерела на кордоні.

9.30 – зустріч учасників біля кордону, урочисте відкриття кордону.

Привітання учасників з обох сторін.

10.00 – Богослужіння біля чудодійного джерела, посвячення води.

культурно-мистецька програма.

13.00 – транскордонна культурно-мистецька програма, виступи фолк-гуртів, колективів,

ярмарок народної творчості.

18.00 – закриття тимчасового пункту перетину кордону в Корчмині/Стаївці.

29 серпня (четвер) 2019 року

Ліски/Білосток – Кривиця

11.00 – Богослужіння у церкві в Лісках,

панахида на могилі загиблих 23 березня 1944 року.

12.30 – вшанування пам’яті отця Мирослава Ріпецького на кладовищі в Лісках, перехід до села Білосток.

13.00 – панахида на могилі воїнів УПА, посвячення води у джерелі біля відпустового місця.

16.00 – панахида на цвинтарі в Кривиці.

Поділитися: