«Даймо мертвим жити – у цьому полягає моя ідея»

Христина Заник ■ ПОДІЇ ■ №10, 2020-03-08

27 лютого Уповноважений з прав людини Адам Боднар вручив Почесну відзнаку за заслуги у сфері захисту прав людини Шимону Моджеєвському – голові товариства «Маґурич». З 17 років пан Шимон займається відновленням закинутих, забутих і знищених цвинтарів. За 33 роки він, а також члени та волонтери його організації, відремонтували 2824 об’єкти на 145 цвинтарях. В основному це українські, бойківські, лемківські кладовища, але також – польські, єврейські та німецькі; не тільки в Польщі, а й в Україні та інших країнах.

Зліва направо: Шимон Моджеєвський та Адам Боднар

«Навіть важко собі уявити, наскільки велика це була робота. Але йдеться не тільки про це. Не лише про пам’ять, а й про натхнення для багатьох інших людей, які займаються подібною діяльністю, бо знають, що це має сенс», – наголосив Адам Боднар. Товариство «Маґурич» опікується закинутими цвинтарями.

Часто вони знаходяться на землях, де зараз ніхто не живе, наприклад, у колишніх українських селах, мешканців яких насильно вивезли в рамках акції «Вісла» понад 70 років тому. Уповноважений з прав людини зазначив, що ця операція була грубим порушенням прав людини.

«Якраз із регіону Бескидів виїхало дуже багато людей, які залишили після себе культурну спадщину, а також цвинтарі. І, можливо, на одному з тих кладовищ десь в околицях Сянока спочивають також останки моїх предків. Мій батько народився 1942 року в Раковій біля Сянока. Але моя родина – лише одна з багатьох, яких зачепила акція «Вісла». А якщо ми подивимося на всі інші історичні події (тих часів – ред.), перш за все на Голокост, то зрозуміємо, наскільки велика травма залишається у нашій свідомості. Тут пройшли війни, і ці землі стали, як пише Тімоті Снайдер, кривавими», – зазначив Адам Боднар.

Aдам Боднар

Він додав, що вперше в історії офісу Омбудсмена вручають почесну відзнаку за заслуги із захисту прав людини не лише сучасному діячу, а й – символічно – тим, кого вже немає серед живих. «Завдяки вашій діяльності ми можемо повернути пам’ять про тих, хто вже не з нами, і вони стають частиною нашої спадщини (…). Ви надихаєте людей, що займаються подібною діяльністю, але також – наступні покоління, які, ймовірно, братимуться за цю справу. І, може, за 10 років, подивившись на статистику, ми побачимо, що кількість забутих цвинтарів значно зменшилася», – сподівається Адам Боднар.

Лаудацію (урочисту промову з нагоди вручення відзнаки – ред.) виголосив професор Єжи Смаза з Академії образотворчих мистецтв у Варшаві. Він зазначив, що перший досвід відновлення матеріальної спадщини на цвинтарі Шимон Моджеєвський отримав у 1986 році в Берегах-Горішніх на північному сході Польщі в неіснуючому українському селі. Пізніше активно брав участь у таборах «Надсяння» в селах Міхновець і Бистре. У команді під керівництвом Єжи Смази, а пізніше в рамках створеного товариства «Маґурич», Шимон Моджеєвський відновлював надгробки на цвинтарях, фігури у придорожніх капличках та дзвіниці у Польщі, Україні, Білорусі, Литві, Туреччині, Грузії, Боснії і Герцоговині.

Шимон Моджеєвський

«Завдяки своїй енергії та активності Шимон Моджеєвський швидко почав торувати власний життєвий шлях. Як це називав Станіслав Крицінський – «свій спосіб життя, на кладовищах». Усе це – виклики для кожного. Для ексцентричного, безкомпромісного Шимона з його складною особистістю – це тим більший виклик», – підкреслив професор Єжи Смаза.

Шимон Моджеєвський зазначив, що у Польщі є близько 12 тисяч закинутих цвинтарів: 1000 українських, 1000 єврейських та 10 тисяч німецьких. Найближчим часом планує почати працювати в Нижній Сілезії. Він наголосив, що не варто вживати поняття «покинуті» цвинтарі, бо їх не залишили з власної волі – людей звідти вигнали. «Ми займаємося кладовищами, якими ніхто не опікується. Їхня кількість вражає – я вважаю, що діяльність товариства треба розширити», – додав він.

Шимон Моджеєвський розповів, що «Маґурич» налічує близько тисячі учасників, більшість із яких – жінки. «Даймо мертвим жити – у цьому полягає моя ідея», – підкреслив лауреат і завершив виступ словами: «Дякую і запрошую вас на цвинтар». Слово взяв також голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима. Він наголосив, що діяльність Шимона Моджеєвського та товариства «Маґурич» заохочує багатьох людей, зокрема молодь з Польщі та України, цікавитися своєю історією. Священик Богдан Круба вручив лауреатові медаль імені святих Кирила та Мефодія від імені митрополита греко-католицької церкви у Польщі Євгена Поповича.

Фото з facebook.com/StowarzyszenieMagurycz

На врученні була також ініціаторка польсько-українсько-канадського стипендіального фонду «Калина» Ґражина Станішевська, відомий історик Євген Місило та науковиця Яґеллонського університету, яка написала книжку про цвинтар у Вербиці – Ольга Кіх-Маслей.

В офісі Уповноваженого пройшла виставка фотографій «Камінний літопис Поморян 1804-2019», яка демонструє частину польських і українських надгробків, що їх відновили волонтери товариства «Маґурич» у 2019 році під час свого 90-го табору в Поморянах в Україні (Львівська область).

Фото авторки статті

Поділитися:

Категорії : Події, Історія, Культура

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*