Топ-10 українських подій 2018 року

Протягом року на цій сторінці ми інформували вас про найважливіші події тижня, які відбувалися в Україні. Таким чином ми прагнули утримувати зв’язок між членами української спільноти у Польщі та Україною, адже ідентичність членів нашої громади залежить від процесів, які відбуваються в материковій українській державі. Під кінець 2018 року пропонуємо вам згадати найвизначніші події та відзначити, що ж сталося з нами протягом останніх дванадцяти місяців.

  1. Автокефалія і томос

Ця подія є, певно, не тільки головною для цього року, але й визначною для останніх кількох століть. Окрім цього, вона – найсвіжіша.

15 грудня в Києві відбувся Об’єднавчий собор українських церков. Понад 50 архієреїв, у тому числі з Української православної церкви Московського патріархату, прийняли рішення про створення єдиної Помісної церкви, визначили її статут і обрали предстоятеля, який згодом отримає томос про автокефалію.

Предстоятелем об’єднаної Української православної церкви (УПЦ) став єпископ УПЦ Київського патріархату Епіфаній. Повідомляється, що голосування проходило в два тури. Про створення Української помісної православної автокефальної церкви та її нового главу оголосив також президент Петро Порошенко у день собору на Софійській площі у Києві.

Обраному предстоятелю церкви 6 січня 2019 року після спільного служіння Божественної літургії Вселенський патріарх Варфоломій передасть томос про автокефалію.

2. Український кінопрокат розвивається

Ми писали про українське кіно неодноразово. Вітчизняних фільмів суттєво побільшало, вони якісні та конкурують на міжнародному ринку з голлівудськими кінострічками. Так, у 2018 році щомісяця виходило по три українські стрічки, загалом – 46 фільмів. Нерідко їхнє виробництво частково фінансувала держава, зокрема, Національний центр кіно та анімації виділив 1 мільярд гривень.

Найуспішнішим у прокаті цього року став фільм «Скажене весілля» кінорежисера Влада Дикого, який отримав майже 2 мільйони доларів касових зборів.

Також визначною стрічкою став фільм «Донбас» Сергія Лозниці, який у програмі «Особливий погляд» Канського кінофестивалю отримав приз за режисуру, а також був номінований на премію «Оскар» у категорії «найкращий фільм іноземною мовою».

За даними Української кіноасоціації, зараз в Україні на різних студіях знімають 30 фільмів, у яких грають українські, голлівудські і європейські актори.

3. Ліквідація АТО та зміна ватажків на окупованій території

У так званій «Донецькій народній республіці» («ДНР») Росія змінила групу, яка керує самоназваною квазі-державою. 31 серпня стало відомо, що сумнозвісний ватажок самопроголошеної «ДНР» Олександр Захарченко загинув внаслідок вибуху. З Росії миттєво надійшов наказ про те, що лідером «ДНР» повинен стати Денис Пушилін, старий «діяч» самоназваної республіки, один з організаторів проросійських мітингів у Донецьку в квітні 2014 року.

Також 30 квітня цього року назву бойової операції на Донбасі змінили з АТО на ООС, тобто на Операцію об’єднаних сил. Це мало кілька наслідків, зокрема, змінилося керівництво бойовою операцією: якщо досі АТО керувала Служба безпеки України (СБУ), то ООС керує українська армія – об’єднаний оперативний штаб Збройних сил України, у тісній координації з іншими силовими органами. Командувач штабу – Сергій Наєв.

4. Проблеми в Криму

РФ побудувала Керченський міст, який з’єднав материкову Росію з анексованим Кримським півостровом. Ця будова – не тільки незаконна (міст побудований всупереч протестам міжнародної спільноти), а й завдає шкоди природі. Дно у Керченській протоці пісочне, тому на ньому не можна будувати жодних конструкцій. Саме через це зараз Керченський міст зміщується, це небезпечно для життя людей, які ним користуються, а його остаточний зсув може призвести до катастрофи.

Це — не єдині екологічні проблеми Криму, за які прямо чи опосередковано відповідальна Росія. 4 вересня на заводі «Кримський титан» в окупованому місті Армянськ стався викид хімічної речовини, що спричинив значне забруднення довкілля. Чимало жителів Армянська отримали захворювання дихальних шляхів — пневмонію, опік слизових оболонок носа та рота. Окупаційна влада Криму покладає провину за катастрофу на Україну, яка після анексії припинила водопостачання через Північно-Кримський канал. Окрім цього, 17 жовтня в політехнічному коледжі окупованої Керчі сталася стрілянина, загинуло 20 людей, поранено — близько 50. За даними кримських слідчих, розстрілював учнів 18-річний студент Владислав Росляков, який потім вчинив самогубство.

5. Убивства та напади на активістів

За даними управління ООН з прав людини, за останній рік на громадських активістів та захисників прав людини в Україні було скоєно понад 50 нападів, розслідування яких досі не завершене чи саботується.

У результаті цих нападів загинули кілька дуже важливих людей, які боролися за справедливість у країні. Найвідоміша з них — Катерина Гандзюк, громадська активістка, депутатка обласної ради Херсона, керуюча справами виконкому Херсонської міської ради, радниця міського голови, співзасновниця Агенції громадянської журналістики «МОСТ», помічниця з питань правового захисту управління верховного комісара ООН у справах біженців у Херсонській області.

31 липня на неї напала група невідомих чоловіків. Вони облили дівчину концентрованою сірчаною кислотою. Кислота потрапила на руку й спину, частково — на обличчя, загалом опіки покрили близько 38% шкіри. Катя Гандзюк пережила 13 операцій в опіковому відділенні Київської лікарні, останню лікарі зробили за кілька днів до її смерті. Після операції у Каті утворився тромб.

Також 1 січня під Києвом знайшли тіло правозахисниці та юристки Ірини Ноздровської. Ірина домоглася того, аби звинуваченого у вбивстві її сестри Дмитра Россошанського посадили за ґрати на 7 років.

6. Усі двері тепер відчинені для українських жінок

В Україні скасували перелік із понад 450 професій, які раніше були заборонені для жінок. Відтепер жінки можуть, наприклад, керувати літаками, поїздами метро й автобусами, працювати на шахтах, служити у війську тощо.

12 жовтня президент вперше присвоїв звання генерала жінці. першою українкою, яка здобула званнягенерал-майора медичної служби, стала начальницяВійськово-медичного управління СБУ Людмила Шугалей. 9 травня Хрещатиком уперше пройшов жіночий батальйон, який складався зі 120 військових.

7. Агресія Росії у Керченській протоці

У 2018 році на Азовському морі відбувалася ескалація конфлікту між російськими та українськими морськими військами. Його кульмінацією були події 25 листопада, коли військові прикордонного відділу Федеральної служби безпеки (ФСБ) Росії захопили три українські морські судна в нейтральних водах Азовського моря. Тоді українські військово-морські збройні сили повідомили, що 6 українських військовослужбовців зазнали поранення.

Того дня українські судна дислокувалися з одеського порту до Маріуполя. Росія заявила, що кораблі Військово-морських сил України перетнули її державний кордон. Попередження про перетин Керченської протоки, які надсилала українська сторона, російські прикордонники начебто не отримали.

У відповідь у Вінницькій, Луганській, Миколаївській, Сумській, Одеській, Харківській, Чернігівській, Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях, а також у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії українська влада на місяць ввела військовий стан.

8. Голодування Сенцова, Балуха та Кольченка

14 травня український режисер Олег Сенцов, якого російська влада незаконно засудила на 20 років, оголосив голодування з вимогою звільнити понад 60 українських політв’язнів, утримуваних у Росії та в окупованому Криму. Сенцов, затриманий начебто за тероризм, голодував 145 днів, а закінчив свій протест під тиском тюремної адміністрації.

Також голодував незаконно засуджений в Росії за схожими звинуваченнями Олександр Кольченко – він вимагав звільнити Олега Сенцова.

Третій політв’язень, що вдався до такого протесту, – український активіст із Криму Володимир Балух, який уже під час російської окупації вивісив на своєму будинку український прапор та відмовився від російського громадянства. У Росії його засудили на 3 роки і 7 місяців за нібито зберігання боєприпасів. Своє голодування, яке тривало з березня до жовтня 2018 року, Балух називав «проявом особистого презирства до окупаційного режиму».

На жаль, жоден із протестів не схилив російського президента Владімира Путіна до звільнення українських політв’язнів.

9. Реформи в дії

В Україні проводяться адміністративна, освітня, фіскальна та інші реформи. А однією з найголовніших і найголосніших подій року став запуск медичної реформи.

1 квітня національна кампанія з вибору сімейного лікаря розпочалася офіційно. Відтепер пацієнти можуть обирати лікаря та підписати з ним декларацію, закріплюючи таким чином за собою конкретного спеціаліста.

Також стартувала реформа загальноосвітньої школи — «Нова українська школа», яка передбачає перехід на 12-річну середню освіту, зміни в програмі і методах навчання дітей.

Окрім цього, у новостворених адміністративних одиницях України – об’єднаних територіальних громадах – проводяться вибори.

10. Саакашвілі вилучили з української політики

Стрімка кар’єра екс-президента Грузії Міхеїла Саакашвілі в Україні, як пам’ятаємо, закінчилася у Польщі. Відійшовши з посади губернатора Одеської області та припинивши дружбу з президентом Петром Порошенком, лідер «Руху нових сил» довго влаштовував протести в центрі Києва, видовищно перетинав польсько-український кордон, втікав від Служби безпеки України (СБУ) і переховувався від них на даху. Зрештою, його депортували з України до Польщі (у Варшаву), після того як був затриманий працівниками СБУ. Польща прийняла Саакашвілі згідно з процедурою реадмісії. Зараз політик намагається влаштувати опозиційні протести проти новообраної президентки Грузії Саломе Зурабішвілі.

На нас чекає не менш цікавий рік – уже зараз знаємо, що він принесе українцям нового президента, новий склад парламенту та томос. Це – програма-мінімум.

Поділитися:

Категорії : Україна

Схожі статті

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*