«Співи нашого роду» з Лемківщини

ОГОЛОШЕННЯ ■ №1, 2019-01-06

Вісім років у Польщі організовується музичний тур «Męskie granie». У рамках проекту на одній сцені збирається багато відомих польських музикантів. Після кожного туру видається диск, на якому знаходяться найпопулярніші твори артистів.

Не знаю, чи молоді лемки й русини з Польщі та Словаччини мали подібний задум, але саме після їхньої музичної зустрічі народився диск «Співи нашого роду» («Śpiewy naszego rodu»).

– Минулого року з кількома хлопцями ми поїхали до Бехерова (Словаччина). Нам так добре співалося з місцевими хлопцями, що вирішили записати наш спів на диск, – говорить Григорій Суханич, координатор проекту.

Ідею музичного проекту придумали Григорій Суханич, а також Данко Старинський та Михайло Ґожинський, які співають і грають на акордеонах. В альбомі почуємо ще кілька іншихінструментів та голосів, зокрема жіночий. Про це подбала Наталія Бочнєвич. Крім вищезгаданих учасників, у проекті також узяли участь Павло Басалиґа й Тома Дошна з Польщі та Олександра Бірошова, Семан Ґерек і Патрик Шуркала зі Словаччини. Слід згадати, що більшість членів проекту грає або співає у народних ансамблях, зокрема в «Кичері» з Лігниці та в «Маковиці» зі Свидника.

Альбом містить 14 композицій (а також одну пісню-бонус). Серед них, зокрема, є пісні «Гори мої» та «Ой западай сонечко» зі збірки Ярослава Полянського, композитора та диригента, який змалку захоплювався лемківськими народними пісенними творами, записував їх, а на основі власної збірки підготував магістерську роботу. Обробки цих лемківських пісень друкувалися кілька років на лемківській сторінці «Нашого слова». На диску є також композиції, яких учасники проекту навчилися від своїх дідів або які співають у їхніх рідних домівках.

– Деякі пісні справді відомі мало. Мета диску – популяризувати ці тво-
ри, щоб їх було чути на наших заходах, щоб вони жили наново, –заявляє молодий лемко. Він до проекту включив пісню «Юж три літа», яку десять років тому почув від своєї баби Єви Суханич із роду Лабівської.

– Я маю запис, як співала її моя баба. Пісня популярна, зокрема, серед старшого покоління в Білянці. Так само було з твором «Там на горі Василь косив», яку виконують у рідній хаті Михайла Ґожинського, а сама пісня походить із села Щавник, що біля Криниці, – підказує Григорій.

Це лише один із проявів турботи про рідне на диску, який слово «рід» має у назві. Іззаду обкладинки артисти виписали біля своїх прізвищ всі села, з яких походять їхні дідусі й бабусі.

Для деяких несподіваною може стати (для мене була!) композиція «Лучка». Для українців у Польщі ця мелодія безперечно буде асоціюватися з піснею «Crazy is my life» гурту «Golec uOrkiestra». Виявля ється, що це народна пісня, яку співала в горах не лише етнографічна (етнокультурна) група гуралів. Григорій Суханич розповідає, що Юрій Старинський, творець лемківського ансамблю пісні та танцю «Кичера» з Лігниці, разом з Андрієм Перегримом, керівником лемківського дитячо-молодіжного колективу «Ластівочка» з Пшемокова, знайшли документи, що це теж лемківська мелодія.

Усі пісні, які ввійшли до альбому, були записані цього року в селі Лосє на Лемківщині. Можна сказати, що це відбувалося в експрес-темпі, бо підготовка й запис тривали лише шість днів.

– Запис відбувся в мене у хаті, хочу подякувати моїм батькам за велике терпіння. Усі задоволені роботою, тому, можливо, проект буде продовжено, бо матеріалу ще маємо багато. Основним є те, що всім учасникам сподобався цей проект, – додає Григорій Суханич.

Ті, кому цікаво послухати лемківські пісні, які увійшли до альбому «Співи нашого роду», можуть зв’язатися з учасниками проекту в Facebook або з Братством греко-католицької молоді «Сарепта», яке є видавцем диска. Контакт: bractwo@sarepta.pl або facebook.com/bractwosarepta.

Поділитися:

Категорії : Рецензії та огляди

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*