Анна Вінницька ■ ПОДІЇ ■ №4, 2021-01-24

З початком другої хвилі пандемії у Західнопоморському воєводстві з’явилася можливість пройти безкоштовне тестування на коронавірус. Проєкт «Західнопоморська програма моніторингу та профілактики епідемії коронавірусу SARS-CoV-2 та хвороби COVID-19»  отримав доволі велике зацікавлення. За допомогою тестів можна дізнатися, чи хтось уже перехворів коронавірусом, чи хворіє безсимптомно. 

Аби пройти тестування, треба заповнити анкету, до якої слід вписати ім’я, прізвище, номер телефону та e-mail. Далі треба відповісти на кілька питань: чи людина працює і де саме, хто вона за професією, чи має обмежені можливості, чи є представником національної або етнічної меншини. «Чи належите ви до національної або етнічної меншини, чи є мігрантом, особою іноземного походження?» («Czy należy Pan/Pani do mniejszości narodowej lub etnicznej, migrant, osoba obcego pochodzena?») На так поставлене питання можна відповісти: «ні», «так», «відмовляюся відповідати». І саме речення про приналежність до меншин викликає багато суперечливих відчуттів та емоцій – не лише у самих представників цих громад. Люди не розуміють, чому під час тестування треба вказувати національність. Навіщо маршалківському управлінню Західнопоморського воєводства знати, чи людина, яку перевіряють на коронавірус, є поляком, українцем чи німцем? 

– Скринінгові тести проводять у межах проєкту Регіональної операційної програми на 2014-2020 роки, яка фінансується Європейським соціальним фондом. Тому це тестування підпорядковується тим самим процедурам, що й інші ініціативи, реалізовані за його кошти. Ці дані збирають для статистики, яку передають згодом Європейській комісії, і це одна з вимог для отримання фінансування. Тому, з одного боку, я розумію питання, які виникають, але з іншого – це своєрідна іронія долі, адже ці записи в анкетах з’явилися саме для того, щоб усі мали доступ до допомоги, яка фінансується з фонду. І про це з самого початку дбає Європейська комісія. Натомість зараз це сприймають певною мірою як дискримінацію чи стигматизацію, яких насправді діяльність Євросоюзу ніколи не передбачала, – каже Ґабріела Вятр, речниця Маршалківського управління. Вона зауважує, що це насправді досить цікаве явище, бо правила існують від 2014 року, а такі емоції викликали лише тепер.

Це пояснення не переконує Стефана з Кошаліна, який пройшов тестування і мусив заповнити анкету.

– Поєднання в одному питанні представників національних або етнічних меншин, мігрантів та людей іноземного походження (osoba obcego pochodzenia) для мене неприпустиме. Я відчув себе дуже некомфортно, коли виявилося, що, згідно з анкетою, я просто «інший». Виходить, для держави, у якій я живу від народження і громадянство якої маю, я все-таки «чужий» (obcy). Це одразу породжує відчуття, що я тут непотрібний. Цікаво, що цю анкету прочитала одна людина з Франції і теж заявила, що такі формулювання – неприйнятні. На мою думку, поєднання в одному питанні представників національних та етнічних меншин та людей іноземного походження доводить, що всі вони почуваються у Польщі «чужими». Польський вираз «osoba obcego pochodzenia» набуває тут негативного значення.

– Здається мені, що емоції навколо цього спричинені тим, що наше життя та відкритість до людей змінилися на гірше. Останніми роками національні чи етнічні питання для декого є джерелом конфліктів, а так не повинно бути. Стосунки між людьми дещо зіпсувалися. Тому, як на мене, це своєрідний знак часу, сумного часу. Таким чином анкета, яка мала слугувати тому, аби гроші потрапили до всіх без огляду на національність, вік чи соціальний статус, породжує стільки суперечок, – каже Ґабріела Вятр.

Документ жваво коментували і в інтернеті. У фейсбуці користувач на ім’я Валерій порадив не перейматися і процитував кардинала Любомира Гузара:

«Усе пусте, що там люди про тебе думають.

Одні дивляться лагідним, добрим, зичливим оком.

Другі — лукавим. Люди, які таким переймаються

дуже скоро з ума сходять. Найліпше сміятися з того.

Бо нині кричать «осанна!», а завтра — «розпни!»

Своє робити і йти вперед!»

А інший користувач процитував слова пісні гурту Lady Pank «Wciąż bardziej obcy». Отже, відкритим залишається питання, чи національні та етнічні меншини в Польщі «чужі» серед «своїх»?

Поділитися: