Григорій Сподарик ■ ПОГЛЯДИ ■ №44, 2020-11-01

Після зустрічі президентів Анджея Дуди і Володимира Зеленського в Україні з’явилися повідомлення про «обережний оптимізм» щодо розблокування історичного діалогу. Пропонуємо огляд коментарів кількох експертів.

До складного минулого апелював Бартош Теславський з порталу NaWschodzie.eu в коментарі Польському Радіо. Експерт зауважив: перемовинам сприяє те, що Володимир Зеленський менше зосереджений на патріотично-історичній риториці, ніж Петро Порошенко. Водночас Бартош Теславський говорить, що поляки не повинні акцентувати увагу на негативному досвіді, як-от Волинська трагедія.

«Оцінюючи польсько-українські відносини тільки через цю призму, ми думатимемо про себе лише у категорії жертв, що постраждали від повністю незрозумілого спалаху гніву та фрустрації українців», – відзначав експерт. На його думку, поляки повинні пам’ятати, що для їхніх сусідів втрата Львова після відвоювання Польщею незалежності чи акція «Вісла» також були травматичними. Це свідчить про те, що українцям у спільній історії не відведена лише роль катів.

Історичний контекст візиту прокоментував й Олександр Шевченко на сайті Європейського центру неурядових проєктів. Він зауважує, що заміна польською стороною пам’ятної дошки на могилі в Монастирі спричинила, що в Україні з’явилися голоси про зв’язок цієї справи із питанням дозволів на пошук та ексгумацію польських жертв. Такий хід подій, на думку Олександра Шевченка, може призвести до чергової кризи у відносинах. Важливим наслідком зустрічі він називає появу у спільній декларації слів про засудження злочинів проти людства та мови ненависті, сприяння проведенню ексгумації в обох державах, захист місць пам’яті та культурної спадщини – українських у Польщі та польських в Україні.

«Ці принципи зможуть стати вихідною позицією для продовження історичного діалогу в Польщі та Україні», – стверджує Олександр Шевченко.

Про «конструктивніші перемовини» говорить і програмний директор Колегіуму Східної Європи імені Яна Новака-Єзьоранського Адам Бальцер. У коментарі для української редакції «Deutshe Welle» він зауважує: оскільки вибори у Польщі завершилися, владі вже не так буде потрібна гостра історична риторика. Адам Бальцер вказує також на принципову відмінність сприйняття сусідами історії ІІ Світової війни. Над Дніпром її жертвами вважають як українців, так і поляків. Зате у Польщі доволі поширеною є думка, що значна кількість українців допомагала нацистам і брала участь у їхніх злочинах. Водночас експерт вважає, що зараз для взаємного примирення Україна зробила більше, ніж Польща.

«М’яч точно знаходиться на польській частині поля – після українських поступок прийшла черга Варшаві зробити помітний крок назустріч», – відзначає Адам Бальцер.

Своїми думками на сайті «Dialog» поділився й Олег Дубіш – заступник голови Польсько-української економічної палати. Він зауважив: остання зустріч глав держав показує, що важкі історичні питання переходять до сфери діяльності експертів, а щораз важливішим у двосторонніх  відносинах стає економічне співробітництво. Олег Дубіш попросив істориків та політиків обох держав не «розкручувати» суперечності.

 «Якщо хтось говорить, що історичні питання завжди були окремо від економічного співробітництва, – він не має рації. Вони сильно впливали на атмосферу контактів на найвищому рівні, зокрема й під час розмов про роботу з польськими підприємствами і використання державних інструментів у економіці», – наголосив Олег Дубіш.

Не залишилися осторонь візиту й «штатні українофоби» у Польщі, які зосередились на тому, як Анджей Дуда привітав Почесну варту української армії словами «Слава Україні». Вважаючи цю фразу «бандерівською», вони заявили, що глава держави «наплював на пам’ять Волині». До прикладу, націоналіст і колишній ксьондз Яцек Мєндляр у мережі ютуб назвав це «втратою президента у практичному, а не формальному значенні». Відома нападками на українців професорка Люцина Кулінська відзначила, що використання такого привітання – це «ганьба для всіх убитих сімей». За цю ситуацію відповідають, на її думку… нацменшини, представники яких є в оточенні польського президента.

На протиставлення цим звинуваченням на сайті каналу «TVP Info» одразу з’явився матеріал про походження гасла «Слава Україні». Його автор Пшемислав Граєвський пише, що вперше воно з’явилось у вірші Тараса Шевченка, потім його використовували союзники Польщі у боротьбі з більшовиками, солдати полковника Петра Дяченка, які 1939 року захищали Польщу від фашистів; також – члени Організації українських націоналістів, воїни Української повстанської армії, ще пізніше – всі, хто під час останніх революцій боровся за незалежність України.

Пшемислав Граєвсьий міг би перераховувати аргументи до нескінченності, але для українофобів це нічого не змінює. Для частини польського суспільства Україна – це стан свідомості, з яким не справляться навіть найкращі психіатри чи психоаналітики. Доки такі люди перебувають у меншості і програють мудрішій стороні, у поляків та українців дійсно є шанс на конструктивні та дружні відносини. Президенти показали, що хочуть іти у цьому напрямку – тож чекаємо на деталі та конкретні кроки.

Поділитися: