Тетяна Данюченко ■ ГРОМАДА ■ №46, 2019-11-17

23 жовтня пройшло чергове засідання Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин, головував на якій віце-міністр внутрішніх справ і адміністрації (МВСіА) Павел Шефернакер.

Фото з сайту pixabay.com

Дотації для меншин: може так, а може ні

Першим і незаплановим питанням порядку денного стала справа коштів, які мають виділити меншинам в наступному році. Перед засіданням стало відомо, що квота у державному бюджеті Польщі на проекти нацменшин зменшується: якщо в 2018 році з держбюджету виділили 16.294 млн злотих, в 2019 році – 16.328 млн злотих, то в 2020-му запланували лише 14.819 млн. злотих. До того ж представники меншин отримали офіціальні листи з вимогами урізати свої запити. Фактичне зменшення коштів відбувалося і до цього, бо з року в рік зростає мінімальна заробітна плата та й інфляція не стоїть на місці, а меншини отримують практично ті самі суми дотацій. Це змушує національні спільноти не стабільно підтримувати свою діяльність чи розвивати її, а скорочувати власні проекти. Цього ж року очікується як фактичне, так і номінальне зменшення коштів, що прирікає національні середовища на жевріння.

На комісії слово взяли представники української, білоруської, словацької, лемківської меншини: всі вони були одностайні та незадоволені. В залі неодноразово пролунав вираз “смерть меншин”. Співголовуючий та представник української спільноти доктор Григорій Купріянович оголосив спільну заяву (Позиція сторони меншин Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин щодо планів зменшення державного фінансування діяльності, яка спрямована на захист, збереження та розвиток культурної ідентичності національних та етнічних меншин – див. у НС 44). У заяві зазначено, що розмір державного фінансування далеко не повністю забезпечує базові потреби меншин, а також виражено незгоду з планами подальшого скорочення коштів. Зокрема підписанти спиралися на ратифіковані Польщею міжнародні угоди щодо підтримки національних меншин.

Павел Шефернакер запевнив присутніх, що він вживає всі можливі дії, аби квота була збільшена або залишилася на тому ж рівні, що у 2019 році, але не зменшена. “Ми зараз на етапі творення бюджету, в Парламенті можливі його зміни, тож до кінця року ми вирішимо це питання”, – сказав віце-міністр.

Петро Тима, голова Об’єднання українців у Польщі, наголосив на важливості отримання конкретної інформації про фінансування у грудні, що дасть можливість меншинам планувати свою подальшу діяльність, розшукувати кошти з інших джерел.

Перепис населення

У 2021 році в Польщі запланований перепис населення. Серез питань, на які треба відповісти, є питання щодо національністі, віросповідання, мов, якими послугується громадянин, тощо. Наразі планується два тури пробного перепису, в обмежених територіальних рамках. Представників меншин цікавило: чи обов’язкові ці питання, як буде проходити опитування, чи не будуть національні середовища боятися сказати правду про те, ким вони себе вважають, чи існує реклама, спрямована на середовища меншин, і таке інше. Чиновники Головного статистичного управління зазначили, що анонімність даних забезпечена, до того ж всі громадяни мають можливість, окрім особистого та телефонного опитування, взяти участь у переписі самостійно, через інтернет.

Підручники та патріотичне виховання

Мацей Копець, заступник міністра освіти, доповів про стан патріотичної освіти в школах: у навчальних матеріалах з різних предметів дотримано принципів толерантності, мультикультурності, вони розширюють знання про права меншин, засуджують ксенофобію та расизм. Також проводяться тематичні тренінги для вчителів.

Представники меншин традиційно ставили акцент на темі браку підручників до навчання мов меншин, історії та географії України та неефективность існуючої системи їх видавання. “Надрукований підручник дає учню почуття вартості, – зауважив Петро Тима. – А ми з 2011 року не маємо жодного виданого підручника українською”.

Міністр відповів, що багато підручників є в електронному вигляді, а також нагадав, що держава не повинна видавати підручники з хімії чи фізики на мовах національних меншин – фінансуються лише підручники з навчання самих мов, історії, культури. Щодо зауважень до стратегії, то міністр повідомив, що не всі національні середовища надіслали їх до визначеного терміну – зацікавленими були лише 4 з 10 (зокрема, і українська меншина).

Меншини і тероризм – що між ними спільного?

Звіт “Національна оцінка ризику відмивання грошей та фінансування тероризму” викликав обурення серед представників меншин. Головний спеціаліст департаменту інформації Міністерства фінансів Артур Колачек в своїй доповіді зазначив, що прямого звинувачення меншин в рапорті немає. Присутні з цим погодилися – до змісту документу питань немає. Але, на їхню думку, образливим залишалося саме згадування меншин в цьому контексті. Це створює атмосмферу недовіри навколо нацональних середовищ і вже заочно їх нібито в чомусь звинувачує. Тому вони наполягали на негайному усуненні згадки про них у рапорті та вибачення.

“Звіт створює видимість мусульманської загрози, але не звертає увагу на реальні випадки терористичної діяльності, зокрема з боку Росії, зокрема підтримки цією країною польських структур й осіб націоналістичного направлення”, – також зауважив Петро Тима. Артур Колачек нагадав, що рапорт не про тероризм, а про загрози фінансування тероризму. “Важко не погодитися з тим, що східний кордон Польщі є найбільш небезпечним і потребує найбільшої уваги”, – додав він. “А яке має відношення східний кордон до національних меншин Польщі?” – задався питанням Людомир Моліторіс, представник словацької спільноти. “Якщо ви мене в чомусь підозрюєте чи звинувачуєте – прошу прийти і мене перевірити”, – обурювався він. Представник міністерства обіцяв взяти всі застереження до уваги.

Музей в Любліні

Розгляд цього пункту порядку денного пройшов, мабуть, у найбільш приємній атмосфері. Мова йшла про музей Східних земель колишньої Речі Посполітої, який повстане в Любліні. Для присутніх меншин було важливим, чи буде відображене їхнє бачення історії тих часів, вони пропонували свою допомогу в організації. Директорка Любліньського музею Катажина Мечковська та представник Міністерства культури Ярослав Селлін були відкриті до комунікації та запевнили, що музей буде представляти собою мультикультуральний простір і покликаний демонструвати різноманітність, а також приязно запросили долучатися бажаючих експертів-істориків.

Інститут національної пам’яті (ІНП) та пам’ятні місця меншин

Наступні дві години присутні говорили на тему пам’ятників та кладовищ. В дискусії з державної сторони участь взяли: віце-міністр Міністерства культури Ярослав Селлін, директор Офісу з питань увічнення пам’яток боротьби та мучеництва ІНП Адам Сівек, представники Подкарпатського та Любліньського воєводств. Попри те, що вони заявляли, що справи з пам’ятками в порядку, вони охороняються, існують програми, які дозволяють фінансування таких проектів, – представники меншин мали багато зауважень відносно практики. Говорили про акти вандалізму і закинуті кладовища. Випадки нищення українських могил і пам’ятників посилилися з 2014 року і мали місце у багатьох місцях: у Вербиці, на горі Монастир біля Верхрати, у Верхраті, Радружі, Пикуличах, Білостоці біля Лісок, Молодичі, Грушовичах тощо. Чиновники нагадали, що цивільні поховання не перебувають під опікою держави, а тільки військові. “А хто має дивится за покинутими кладовищами, якщо нащадки цих людей виселені за сотні кілометрів?” – питали представники української меншини.

Чиновники просили поважати “польську вразливість” в таких делікатних питаннях: “Люди не визнають таку версію історії, тому розбирають надгробки. Якби на них були не такі провокуючі надписи, на кшталт „Полягли за волю України”, а, наприклад, “загинули від рук НКВС” – люди ставилися б до цього інакше і все було б спокійно”. Представник з Любліна, зокрема, зазначив: “Це не просто – змінити погляди, ментальність людей, і це не справа воєводи – займатися їх вихованням”. Петро Тима наголосив на тому, що атмосфера, яку творять медіа і держава, дуже впливає на точку зору людей – якщо з усіх боків лунає інформація лише про польські жертви і катів-українців, а про зворотні випадки ні слова – то не дивно, що існує така напруга та несприйняття серед населенння. Також він заперечив, що з охороною пам’яток все гаразд, згадавши ряд випадків їх знищення та зневажання.

Голова ОУП згадав про легальне увічнення у Монастирі, на якому нема військових звань, назви УПА, а є лише імена та прізвища похованих у загальній могилі, а також напис: „Загинули в боротьбі за Україну”. Це все було затверджене покійним серетарем РОПБіМ Анджеєм Пшевозніком. Петро Тима додав, що зауваження щодо провокативності є дивними, у той час, коли у Перемишлі існує поховання 4 тисяч німецьких солдат, серед яких є Фрітз Лірман, СС-івець, причетний до вбивств в’язнів табору у Белжцю. Міністр Селлін відповів: „Після заяви польського парламенту у 2016 році про геноцид поляків на Волині – поляки не допустять возвеличення УПА на території Польщі. Поляки ніколи б не погодились, щоб на німецьких могилах встановлювався напис „Загинули за III Рейх”. Українські представники в комісії заявили про абсурдність таких порівнянь.

Наприкінці засідання комісії підняли питання відкликання в серпні 2018 році Григорія Купріяновича з Комітету охорони пам’яті боротьби та мучеництва ІНП у Люлині. А також згадали про відсутність будь-якої реакції держави щодо дій люблинського воеводи Пшемислава Чарнека, який назвав слова та дії українців та української меншини щодо вшанування своїх пам’яток – провокативними, різко висловлювався в їхній бік та навіть заявив в прокуратуру на Григорія Купріяновича (про що йшла мова на останній комісії – див. НС 28).

Ще одним запитом до міністра від представників меншин стало питання, що їм робити у ситуації, коли вони і надалі отримують з Депертаменту меншин та віровизнань МВСіА інформацію про обов’язковість зменшення кошторисів на проекти у 2020 році. Віце-міністр Шефернакер просив стриматись з будь-якими змінами, та пообіцяв, що протягом тижня з’явиться точна інформація про рівень фінасування.

Поділитися:

Схожі статті

Виставка вишиванок Івана Сирника – серед кращих заходів 2019 року

Анна Вінницька ■ ГРОМАДА ■ №44, 2020-11-01 Щецінський проєкт «Cховища пам'яті» («Depozytypamięci») отримав нагороду в категорії «виставкова діяльність» 10-го західнопоморського конкурсу «Музейна подія-2019», організованого...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*