Григорій Сподарик ■ ПОДІЇ ■ №37, 2019-09-15

У cелі Асуни (Вармінсько-Мазурське воєводство) 31 серпня пройшли ХХ Народні гуляння. Захід традиційно присвятили Дню Незалежності України.

«Дбаймо про рідне слово й культуру, бо декілька поколінь так робили, і тому ми збереглися тут як українці», – закликав організатор свята голова Ольштинського відділу Об’єднання українців у Польщі (ОУП) Степан Мігус. Далі він передав слово війту ґміни Барцяни Марті Камінській. Вона як господар регіону офіційно відкрила захід, побажавши гарних вражень, і сказала українською мовою: «Покажіть знову, що в нашій ґміні живуть друзі – поляки та українці». Віцемаршал Вармінсько-Мазурського воєводства Мирон Сич зі свого боку наголосив на толерантності та взаємній пошані між людьми різних націй у регіоні. Він також згадав про роль подібних ініціатив: «Такі регіональні заходи, як у Битові чи Круклянках, мають величезне значення, бо вони потроху зникають. До речі, немає давнішого фестивалю української культури в Польщі», – зазначив Мирон Сич. А присутність людей, на його думку, свідчить, що вони надалі потребують зв’язку з живою українською музикою й піснею, а також хочуть проводити час разом.

Захід відвідала й віцемаршал Йоланта Пйотровська. Познайомилася й підтримувала українську спільноту та Україну ще під час свого перебування на посаді бургомістра сусіднього повітового міста Ґіжицька. Вона переконувала, що об’єднання культурної спадщини різних народів будує силу й багатство Вармії та Мазур. Підтримку такого розмаїття вона обіцяє у випадку виборчого парламентського успіху також із сенатських лав. Гостя передала подарунки від воєводського самоуправління голові Асунсько-Молтанського гуртка ОУП Анні Служалі та її заступниці Аліні Качмар, які протягом багатьох років відповідають за організацію заходу. Зі свого боку організаторки подякували тим, на чию допомогу в нелегкій праці можуть розраховувати. Це, зокрема, теперішня війт та її попередники Ришард Козира і Лукаш Вишневський, Богдан Качмар, Шимон Служала, Дарій Качмар, Зиновій Янків, Мирослав Зінкевич, а також жінки, які готують почастунок для гостей, та інші.

Творчу програму свята відкрив ансамбль «Водограй» з української школи у Бартошицях. Артисти, серед яких – солістки Марцелина Завадська й Марія Сич, представили добірку популярних народних та естрадних пісень. Молоді бартошичани довели також, що наші школи успішно прищеплюють молодому поколінню любов до української мови та культури. Згодом увагою публіки заволоділи гості з українського міста Луцьк – гурт «Акорд» із солісткою Тетяною Шершень. У їхньому виконанні звучала патріотично-естрадна програма, народні й кілька популярних польських пісень.

Ювілей святкувався більш скромно порівняно з найкращими роками, коли захід збирав багато людей, а на сцену виходило значно більше артистів. Причина – традиційно у фінансах та обмежених силах організаторів. Початки цього заходу пов’язані з тим, що ОУП отримало приміщення в будинку колишньої корчми в Асунах. Тоді Степан Мігус і покійний вже відомий український активіст, мешканець Асун, Антін Старух подумали про створення українського центру. Мріяли й про невеликий готель, організацію таборів для дітей, майстер-класів тощо. На перешкоді стали юридичні справи, бо частина будинку належала ґміні. До того ж вся споруда потребувала серйозного ремонту. Це актуально і донині. Тоді ж думали, що варто було б організувати якусь подію для українців і місцевої громади, оскільки тодішнє культурне життя становило тут суцільну порожнечу. Так з’явилися Народні гуляння, які місцеві згодом назвали «Асунядою». Це дозволило дещо поправити технічний стан будинку, оскільки при нагоді проведення заходу вдалося роздобути кошти на ремонт даху та гостинних кімнат. Про «Асуняду» роками дбав Антін Старух. Знаходив гроші, переконував самоврядників, спонсорів, а ті найчастіше йому не відмовляли. Тоді вирішили, що на сцені має бути щонайменше один колектив з України та один із Польщі. «Пам‘ятаю, що на перші гуляння приходило близько 2 тис. гостей. Антону ніхто не відмовляв, і місцеві долучалися до підготовки заходу. Тепер асунці в організацію майже не включаються», – зазначає Степан Мігус. Ці справи лягають на плечі лідерок місцевого ОУП та їхніх чоловіків. Усе свідчить також про те, що фінансування постійно скорочуватиметься. А приїзд артистів, харчування, нічліг чи гонорари не будуть дешевші. До того ж центральна влада своїми соціальними «подарунками» дуже виснажує самоврядні бюджети, які, навіть із доброї волі, цього року не надто мають чим підтримувати культурні ініціативи.

Зараз розглядаються різні варіанти. Можливо, в цій околиці відбуватиметься один спільний захід, до організації якого долучаться кілька гуртків ОУП. Може, один рік він проходитиме в Срокові, в рамках тамтешнього «Відкриття культурного сезону українців», а другий – в Асунах. «Є думка припинити проведення “Асуняди”, але це не я буду вирішувати. У жовтні запланована рада Ольштинського відділу ОУП, і там свою думку висловлять члени організації», – зазначив Степан Мігус.

В Асунах в минулому виступали популярні в регіоні гурти «Горпина» чи «Карпатіан» (раніше «Беркут»). Їхні концерти люди згадують донині. На сцену виходили діти з навколишніх пунктів навчання української мови та з українських шкіл у Бартошицях і Ґурові-Ілавецькому. Свої таланти презентували й колективи сеньйорів. Щороку виступали цікаві гості з України. Тут вшановували й згадували про роковини акції «Вісла», засуджували російську агресію в Україні та закликали до підтримки українців у боротьбі за свободу. Також відзначають в Асунах і донині День Незалежності України. Отже Асуни – це острів, з якого іншим містам демонструються багатство української культури й важливі справи, котрими живе українська громада. За всім цим ховається втома організаторів, фінансова скрута та досить помітна байдужість людей.

Чи знайдеться вихід, щоб у цьому протистоянні перемогли надбання «Асуняди» та бажання продовжувати?

Фото автора статті

Поділитися: