ГРОМАДА ■ №50, 2018-12-16
Українці – співуча нація і неодноразово доводили це, підкорюючи найбільші світові сцени. Чи вдасться це і Юстині Блюй? Молоду перемишлянку можна зараз побачити на сцені Цюріхського оперного театру у Швейцарії.
Співачка-сопрано від вересня цього року працює за контрактом у Міжнародній оперній студії Цюріхського оперного театру. Вона – одна з шістнадцяти виконавців з Європи, Азії, Африки, Північної Америки, які отримали можливість цього року працювати у студії.
– Це одна з найстаріших та найбільш престижних студій у Європі, – говорить Юстина Блюй. Молоді співаки беруть участь у виставах Цюріхського оперного театру, який вважається однією з головних оперних сцен в Європі.
Українку з Перемишля вже можна було побачити в операх «Макбет» Джузеппе Верді та відомому американському мюзиклі «Sweeney Todd».
– Я майже щодня маю заняття з піаністами та вокальними тренерами, з якими вивчаю ролі та репертуар. Репетиції здебільшого тривають зранку до вечора. Крім цього, відбувається примірювання костюмів, підбір макіяжу та перук, репетиції з оркестром та хором, – описує свій робочий тиждень перемишлянка.
Подарунок на день народження 2016 року Юстина почала навчання на магістратурі на Вокально-акторському відділенні у Mузичній академії у Кракові, а водночас стала студенткою Оперної академії, яка діє при Національному оперному театрі у Варшаві.
– Варшава стала для мене свого роду «віконцем в оперний світ». Тут я ознайомилась з багатьма важливими людьми, перший раз виступила на професійній сцені і, звичайно, шліфувала свій голос, – зізнається дівчина. На початку цього року професор, який займається співом в Oперній академії, запропонував Юстині спробувати свої сили в Оперній студії у Цюріху.
– Я спитала його лише одне: «чи я на це готова?». Він відповів, що так. Мій дотеперішній, хоч і невеликий досвід показував, що в оперній професії не можна відмовлятися, коли трапляється нагода, – заявляє Юстина.
Дівчину прослуховували у Цюріху на її день народження. Про це, що її прийняли до академії, Юстина дізналася через місяць, коли була вдома у Перемишлі й готувалася до концерту в Ряшеві.
– Ми з батьками не могли повірити, що мене прийняли до Цюріха, навіть коли прочитали листа на електронній пошті. Я подумала: ось зробила собі гарний подарунок на день народження. З іншого боку, я розуміла, що мій світ тепер повністю змінюється. Спочатку я боялася. Проте, я усвідомлювала, що інші люди виїжджають, працюють і живуть за кордоном. І я теж так можу, – розповідає Юстина.
Цюріх, Америка, Китай
– Для мене одна з головних речей, окрім того, що я зараз у Швейцарії і маю можливість тут навчатися – це досвід. Майже ніхто, починаючи займатися співом, не знає того, як поводитися на сцені перед публікою. А я зараз цього вчуся на практиці, – вважає Юстина Блюй. Вона додає: участь у різних виставах, конкурсах, зустрічах – це нагода познайомитися з організаторами фестивалів чи інших подій.
Юстина Блюй, окрім досвіду в Цюріху, Варшаві та Кракові, має і професійні нагороди: вона була учасницею і лауреаткою міжнародних стипендій та конкурсів.
– Незалежно від самого конкурсу, на нього завжди приїжджають різні кастинг-директори та менеджери також з-за кордону. Коли ти береш участь у конкурсах, тебе запам’ятовують. Зараз, коли мене можуть почути фахівці оперного співу світового масштабу, це спонукає мене йти вперед. Так це працює у музичному світі, – ділиться спостереженнями Юстина.
На її думку, кожен концерт та участь у виставі збільшують шанси виконавця співати у наступній опері. Буває, що оперні режисери потребують конкретного голосу, і тоді можна потрапити до різних вистав, навіть до Америки чи Китаю.
– На своєму шляху я зустрічала людей, які мені допомогли. І тому вважаю, що маю велике щастя до добрих людей. Я хочу мудро використати пропозиції, які мені траплятимуться, бо зараз – саме той момент, коли мене можуть по мітити, – додає перемишлянка.
«Люди вірять у мене»
Юстина Блюй розпочала музичну освіту як учениця гімназії у перемиській «шашкевичівці». Коли вона співала у хорі ім. м. Вербицького, професорка Ольга Попович порадила молодій дівчині піти до музичної школи. Юстина вчилася там чотири роки. Як дівчина сама зазначає, у ліцеї її ніколи не приваблював якийсь конкретний предмет, зате захоплював спів. Не лише члени родини вдома, а й старші жінки у перемиській церкві казали Юстині, що голос вона успадкувала від своєї бабці Стефанії. Таким чином і за порадою професорки Ольги Попович Юстина потрапила до Mузичної академії у Кракові.
– Батьки, родина та друзі дуже радіють моїм успіхам і тому, що роки навчання не минули дарма, – говорить Юстина, зазначаючи, що дуже прив’язана до рідних, тому найбільше її лякала розлука.
– Де б я не була, моя родина завжди дає мені підтримку. Коли я маю гірший день, щось не складається так, як я би хотіла, достатньо подзвонити батькам – і я знову починаю вірити в себе, – розповідає дівчина і додає: – Моя сестра Аня їздить на мої концерти і завжди можу розраховувати на її відкриті спостереження, але буває і критику.
Окрім того, із братом Павлом, який теж закінчив музичну школу, Юстина може поговорити про деякі справи, пов’язані з самим співом. Вона не вкриває, що має теж підтримку серед українців з Перемишля, її колишніх вчителів з «шашкевичівки», музичної школи тощо.
– Це неймовірно, що часом я сама не вірю в себе, а люди в мене вірять. Це дає силу іти далі, – тішиться Юстина Блюй.
Перемишляни можуть пам’ятати молоду сопраністку з подій у Народному домі, зокрема, концерту, де вона виступала поруч з Ольгою Пасічник у 2015 р.
Почути голос Юстини Блюй можна також на спільній з хором «Журавлі» платівці колядок, записаній у 2014 році.
