Наталя Кравчук ■ ПОГЛЯДИ ■ №37, 2019-09-15

Глава держави під час закордонних візитів не завжди бере з собою дружину, бо найчастіше це коротка офіційна чи робоча зустріч і дипломатичний протокол не передбачає додаткової програми для гості – першої леді. Однак національна меншина країни, до якої приїжджає президент духовної вітчизни, прагне зустрітися як із ним, так і з його дружиною. Як це було в ході візитів до Польщі українських президентів, чи супроводжували їх дружини, чи зустрічалися з місцевою громадою – прослідкуємо та, наскільки це можливо, відтворимо клаптики спогадів.

Людмила Кучма – перша леді на виїзді

У середині вересня 1999 року дружина польського президента Йоланта Кваснєвська, яка очолювала фонд «Порозуміння без бар’єрів» (допомога бідним і здібним дітям), у Варшаві провела міжнародну конференцію, темою якої стала необхідність запевнити в новому тисячолітті здоровий розвиток кожної дитини. Мушу сказати, що це була незабутня зустріч, бо першій леді Польщі вдалося запросити королев Бельгії, Іспанії, Швеції і Йорданії та дружин президентів із дванадцяти держав світу, зокрема й дружину президента України.

Привід для організації такої престижної зустрічі – 10-ліття прийняття ООН Конвенції про права дитини. Отже, треба було продемонструвати, як у поодиноких країнах реалізуються її настанови. Дружина Леоніда Кучми – Людмила зачитала доповідь, у якій мовилося, що в молодій державі Україні робиться надзвичайно багато задля забезпечення прав дитини. Вона тоді очолювала фонд «Україна – дітям», тож сказала, що найбільше популяризує дитячі будинки сімейного типу. Під час дводенного жіночого саміту я провела з дружиною українського президента коротку розмову. Звичайно, вона відповідала по-російськи, бо є росіянкою з Уралу, але скромно й щиро розповідала про своє голодне дитинство, знайомство з Леонідом (разом працювали в конструкторському бюро) та звичайне сімейне життя дружини, мами й бабусі. Зворушили мене її слова, що Україна для неї – друга батьківщина, тож почуває себе українкою. Побачивши трохи світу, вважає, що український народ – працьовитий, дуже терплячий, доброзичливий та співучий – заслуговує на кращу долю. Перепрошувала, що не могла, з огляду на напружену програму конференції, зустрітися з українською громадою. Читачам газети подарувала свою фотографію з пам’ятним підписом. На ній – скромна жінка з коротким чорнявим волоссям, у стандартному на той час діловому костюмі й білій блузці.

Катерина Чумаченко-Ющенко – видима репрезентантка України

Листопад і грудень 2004 року принесли нам стільки емоцій, переживань, яких, мабуть, ніхто з нас і навіть авторитетні ясновидці не передбачали. Ми спостерігали, як кожного дня на наших очах творилася новітня історія України – відбувалося громадянське відродження, зростала виборча активність українців. Мирна помаранчева революція призвела до обрання народом свого президента – Віктора Ющенка. Новий дух України зійшов і на Перемишль – українці й поляки створили ланцюг солідарності з учасниками Помаранчевої революції в Україні. У Варшаві була помітна значна підтримка надійного кандидата в президенти. Українці з України розгорнули в польській столиці кампанію «Наш вибір», а Об’єднання українців у Польщі величезними плакатами, оформленими на зразок плакатів «Солідарності», закликали на вулицях Варшави до фінансової підтримки спостерігачів, які у великій кількості їхали в Україну на президентські вибори. Підтримка українських виборів була широкою: від Сейму РП, який схвалив у цій справі постанову, до звичайних людей на вулицях, котрі зичливо реагували на наші помаранчеві стрічки на одязі. Спробуймо сьогодні використати атрибути національної ідентичності…

Віктор Ющенко – провідник української опозиції, жертвуючи здоров’ям (мова про отруту, якою його почастували), у повторних виборах став президентом України. «І приїхав року Божого 2007 з України в Лемківщину князь великий Віктор Ющенко!» – сповіщав зі сцени «Ватри» у Ждині Стефан Гладик, тодішній голова Об’єднання лемків. Ми, учасники лемківського свята, не зовсім вірили, що таке станеться. Президент прибув не сам, а з усією сім’єю: двома дорослими дітьми від першого шлюбу та  новою дружиною Катериною з трьома дітьми. Ювілейну 25-ту «Ватру» приурочено до 60-ї річниці акції «Вісла». Екуменічним молебнем освятили «Дзвон миру», який нісся по лемківських горах. Потім відбулася зустріч учасників фестивалю з гостями з Києва. Люди раділи й фотографувалися з найважливішою родиною української держави, одягнутою у легенькі вишиванки.

Це була перша наша зустріч з дружиною президента України. У листопаді того ж року у Варшаві проходила міжнародна конференція «Світовий саміт родини +3», у якій взяли участь відомі та впливові жінки з багатьох країн світу. Україну представляла Катерина Ющенко, котра очолювала фонд «Україна 3000». У своєму виступі перша леді України наголосила, що українська сім’я споконвіку є берегинею найвищих суспільних цінностей. Її фонд створив програму на 3 тис. лікарень в Україні. Для варшавських українців зустрічі з нею не організовано.

Через рік, 14 листопада 2008 року, Катерина Ющенко знов була учасницею міжнародної конференції «Україна між Сходом і Заходом» та в Казимирівському палаці Варшавського університету відкривала виставку «Голодомор 1932–1933 років в Україні». У приміщеннях посольства гостя зустрічалася з учасниками українознавчої конференції. З дружиною президента Леха Качинського Марією про культурну й гуманітарну співпрацю розмовляли тільки під час робочого полуденка. І знов у дуже насиченій програмі візиту дружини президента України не знайшлося часу на зустріч з українською громадою.

У вересні 2009 року президент Віктор Ющенко був запрошений президентом Лехом Качинським до Варшави, на відкриття пам’ятника жертвам Великого Голоду в Україні на православному цвинтарі. Потім президент із дружиною поїхали до Перемишля. Президентську пару вітали в соборі Св. Івана Хрестителя, далі в Народному домі, який президент назвав символом українського духу. В українській школі «Шашкевичівці» пройшла зустріч з українцями Перемишля, Лемківщини й Надсяння. І це, по суті, був перший випадок офіційної присутності дружини президента України серед нашої більш широкої громади.

Дружини наступників Віктора Ющенка

Наступник Віктора Ющенка – Віктор Янукович під час візитів до Польщі ніколи не брав із собою дружину Людмилу. Зробив із неї домогосподарку, хоча вона була економісткою за фахом.

Президенту Петрові Порошенку, щоправда, товаришувала дружина Марина, але в нас не було нагоди з нею зустрітися.

Від нового президента Володимира Зеленського очікуємо, що його програма офіційного перебування в Польщі з дружиною (перший візит він уже здійснив 31 серпня – 1 вересня) передбачає ознайомлення з питаннями, які турбують місцеву громаду та українських іммігрантів – його виборців.

Фото з архіву «Нашого слова»

Поділитися: