Григорій Сподарик ■ КРИНИЦЯ ■ №52, 2012-12-23/30
Інтеґрація молодих міґрантів – це мета європейської програми «іYouth». Її українським партнером з Польщі був міґрантський фонд «Наш вибір» («НВ»). Нещодавно у Варшаві проходив підсумковий симпозіум, присвячений програмі, яка стартувала 2011 р. і разом з Польщею охопила Чехію, Францію, Фінляндію та Австрію. У рамках проекту «iYouth», зокрема, створено веб-сторінку, де поміщено ряд корисних для молодіжної співпраці даних.
Зацікавлені знайдуть на сайті матеріали про заснування та управління міґрантськими молодіжними організаціями, отримають інформацію щодо джерел їхнього фінансування, способів активізації молоді тощо. Голова фонду «НВ» і співорганізатор підсумкової зустрічі у Варшаві Мирослава Керик переконана, що для легшого функціонування в іншому середовищі варто популяризувати об’єднання молодих іноземців. За її словами, першу з інтеґраційних перешкод становить брак знання мови. Це особливо відчутне, наприклад, для учнів чи студентів, які в себе в навчанні досягали високих результатів, а в Польщі саме через незнання мови отримують гірші оцінки і відстають від польських ровесників.
Звичайно, українцям, порівнюючи з іншими міґрантами, легше долати мовний бар’єр у Польщі, однак усе ж проблеми існують. Польська держава в цьому плані передбачає певні полегшення, як-от додаткові курси польської мови чи допомога освітнього асистента в школі, але на подібні заходи в муніципальних бюджетах дуже часто немає коштів. За словами голови фонду «НВ», важливо, щоб молоді люди в процесі інтеґрації певною мірою відчули себе господарями землі, на якій їм довелося жити: «Якщо вони вже самі інтеґрувались, то йдеться також про те, щоб могли допомагати новоприбулим», – говорить М. Керик про користі від утворення своїх організацій молодими міґрантами. На її думку, в таких ситуаціях діє відомий з прислів’я механізм: «свій до свого по своє». Це, у свою чергу, має значення хоч би тому, що ні «дорослі» міґрантські організації, ні їхні польські відповідники не спроможні потрапити до молоді так, як можуть це зробити їхні ровесники: «Саме тому вважаємо, що активність молоді є особливо важливою, тим більше що в них є і ентузіазм, і потенціал, який варто використовувати», – підсумовує М. Керик.
Як така активність може виглядати на практиці, показують студентки, які родом з України, а навчаються у Вищій школі економіки в Бидґощі, котрі брали участь у підсумковій зустрічі, присвяченій програмі «iYouth». При своєму виші вони створили товариство студентів з закордону. В його рамках популяризують українську культуру та включаються в різні благодійні акції. Що цікаво: їхня організація об’єднує не лише кілька десятків українських студентів, але також інших іноземців, які навчаються в Бидґощі. Заголовки в місцевих мас-медіа на кшталт «Українські студентки закохали в Україну», мабуть, найкраще показують, що заходи українського студентства приносять реальні й корисні результати.
Черговим партнером з Польщі в проекті «iYouth» було Культурне товариство вірмен. Його голова Вероніка Говганісян відзначає, що досвід був цікавим, адже давав можливість подивитися, як питання інтеґрації та боротьби з виключенням міґрантської молоді вирішується в різних європейських країнах. Завдяки участі в проекті вірмени хотіли ознайомитися з добрими практиками поборювання однієї з найголовніших проблем – тобто втрати в другому поколінні міґрантів своєї національної ідентичності. Крім того, В. Говганісян переконана, що в плані інтеґрації варто зробити черговий крок і не зосереджуватись лише на своїй громаді та національності, а намагатися інтеґрувати між собою молодь різних еміґрантських груп – української, вірменської, чеченської та інших: «Якщо вони мають тут жити й навчатися, то добре було б уникнути такої ситуацій, коли ці молоді люди нічого про себе не знають», – ділиться спостереженнями В. Говганісян. На її думку, інтеґрацію можна було почати хоча б з проведення міжнаціонального молодіжного табору.
Навчальні та інформаційні матеріали, розроблені в рамках програми «іYouth», можна знайти за посиланням: www.iyouth-project.eu/pl. Координатором проекту є Міжнародна організація у справах міґрації, а партнером у Польщі, крім згадуваних української та вірменської організацій, було Управління міста Варшави. ■
Дивіться репортаж у рубриці «Наше відео»
