Тетяна Данюченко ■ УКРАЇНА ■ №25, 2019-06-23 

На своїй інавгурації новообраний президент Володимир Зеленський заявив про відсутність коаліції у Верховній Раді і запустив процес дострокових парламентських виборів в Україні.

Не всі погодилися із таким поворотом подій, а група народних депутатів навіть звернулася до Конституційного суду України щодо незаконності рішення Зеленського. Проте політичні гравці все ж вимушені були включитися у виборчу кампанію: до 10 червня партії, що претендують на місце в парламенті, провели партійні з’їзди та оголосили свої списки кандидатів.

Конституційний суд: жорсткий екзамен для представника президента

Розгляд справи Конституційний суд України почав 11 червня – перше засідання було відкритим, наступні проходитимуть у закритому режимі. Остаточне своє рішення суд має винести до 29 червня, але це може статися і раніше. Інтереси президента в суді представляв Федір Веніславський, спеціаліст з конституційного права з Харкова, з яким судді на першому засіданні розмовляли досить прискіпливо та жорстко, а його позиція виглядала не надто обгрунтованою і впевненою. Президент наполягає на тому, що коаліції в парламенті вже давно немає, тож для розпуску Ради і дострокових виборів є всі підстави, тим більше, що цього вимагає народ. Депутати впевнені, що коаліція фактично розпалася лише у травні, тож порушувати Конституцію з перших же днів – не найкращий крок для президента. Наразі єдиної думки – яким буде рішення суду – немає. Суд може визнати дострокові вибори правомірними, може – ні, а може видати щось розпливчасте або таке, що зробить вибори можливими у серпні.

Загалом різниця між достроковими (21 червня) та черговими (27 жовтня) виборами до Верховної ради складає 3 місяці, здавалося б, куди так поспішати. Але ж є куди…

Лідер перегонів

Головним лобістом дострокових виборів є новостворена партія президента Зеленського «Слуга народу», яка прагне на хвилі невпинного зростання рейтингу (47.5%*) взяти якнайбільше мандатів у парламенті. Поки люди не оговталися, не розчарувалися, поки ще перебувають в ейфорії та вірять у нового президента і покращення життя.  До вересня запал прихильників може і вщухнути, тож треба кувати залізо, поки гаряче.

Проте що краще новообраному, то не краще для країни. Списки складаються похапцем. Виборцям не дають часу на аналіз, на те, аби розібратися в цих, інколи нікому не відомих, обличчях. Рада оновиться – нема питань – та чи якісними будуть зміни після таких сумбурних виборів?

На з’їзді партії «Слуга народу» представили одразу першу сотню кандидатів. Список очолив Дмитро Разумков – голова партії, політконсультант Зеленського, входив до складу «Партії регіонів», працював із Сергієм Тігіпко, син політика і соціолога Олександра Разумкова. Має зведеного брата Гліба (батько Олександр Разумков, мати Юлія Мостова, головна редакторка тижневика «Дзеркало тижня», дружина Олександра Гриценка, лідера партії «Громадянська позиція»). Наступні дві позиції мають юристи Руслан Стефанчук та Ірина Венедіктова.

Список партії досить строкатий, в ньому є люди, пов’язані з «Кварталом 95» (Михайло Ткаченко, продюсер, керівник компанії «Квартал-концерт»), пов’язані з Коломойським (Олександр Ткаченко, генеральний директор «1+1»), пов’язані з «Українським інститутом майбутнього» (УІМ), одним із засновників якого є депутат Антон Геращенко (Галина Янченко, екс-депутатка Київради від «ДемАльянсу», «євроооптимістка», дружина Віктора Андрусіва, виконавчого директора УІМ).

Завдяки певній розпливчатості та популістичності «Слуга народу» стрімко нарощує рейтинг, зокрема активно з’їдає електорат іншої популістичної партії – «Батьківщини» Юлії Тимошенко. Офіційно «Слуга народу» заявляє про свою лібертаріанську ідеологію.

«Повстання живих мерців»

Друге місце в рейтингу займає «Опозиційна платформа – За життя» (10.4%). Списки цієї партії увібрали в себе відвертих послідовників «Партії регіонів» та прихильників «русского мира» (Віктор Медведчук, Юрій Бойко, Вадим Рабінович, Сергій Льовочкін, Наталя Королевська, Нестор Шуфрич, екс-мер Слов’янська Неля Штепа, Ілля Ківа). До речі, голова політради партії Віктор Медведчук нещодавно придбав канал ZIK, додавши до вже куплених News One та 112 (всі три канали оформлені на депутата Тараса Козака, людини з близького оточення Медведчука). Таке нарощення частки «медведчуківських» каналів загрожує ще більшим засміченням українського інформпростору пропагандистським контентом.

Інший умовний уламок «Партії регіонів» – «Опозиційний блок», який пов’язують з олігархом Рінатом Ахметовим, – значно менш популярний від свого собрата (1.2%). Задля виборів він об’єднався з «Відродженням» Віталія Хомутинника, партією «Наші» Євгена Мураєва та нещодавно створеним проектом мерів Одеси та Харкова «Довіряй ділам» (т.зв. «партія двох Ген»). Головою «Оппоблоку» є Євген Мураєв, а в списках можна побачити одіозних Вадима Новинського, Олександра Вілкула, Олександра Єфремова, мера Одеси Генадія Труханова та мера Харкова Генадія Кернеса.

Нові помаранчеві: «ЄС» та «Голос»

Протилежну «оппоблоківцям», проукраїнську та проєвропейську нішу займають партія Петра Порошенка «Європейська солідарність», наступниця «Блоку Петра Порошенка» (БПП), та новий проект «Голос» відомого співака і екс-депутата Святослава Вакарчука. Порошенко після програшу на президентських виборах заявляв, що політику не покине, і дотримав обіцянку – його оновлена «ЄС» займає третю сходинку в рейтингу (7.9%). 

У списку партії, окрім самого Петра Порошенка, можна побачити спікера Верховної Ради Андрія Парубія, віце-спікерку Ірину Геращенко, лідера кримськотатарського народу та нардепа Мустафу Джемілєва, віце-прем’єрку Іванну Клімпуш-Цинцадзе, керівника Українського інституту національної пам’яті Володимира Вятровича, депутаток Ірину Луценко, Тетяну Чорновіл та Вікторію Сюмар. Вочевидь, партія буде орієнтуватися на патріотично налаштований, більш традиціоналістський електорат, до якого Порошенко апелював на президентських виборах лозунгом «армія, мова, віра».

Проект «Голос», який має 5 місце в рейтингу (6.4%) і продовжує набирати обертів, виглядає досить сучасним і пристойним. Серед кандидатів, яких включили до списку, є авторитетний журналіст «Дзеркала тижня» Сергій Рахманін, відомий шоумен Сергій Притула, економіст та експерт Реанімаційного пакету реформ Павло Кухта, громадська активістка, координаторка Крим-СОС Таміла Ташєва, громадська активістка, виконавча директорка Восток-СОС Олександра Дворецька. Також по мажоритарці йдуть 4 «еврооптимістів»-нардепів (Павло Різаненко, Вікторія Пташник, Вікторія Войцицька, Леонід Ємець).

«Батьківщина», «Сила і честь», «Радикальна партія», «Громадянська позиція», «Українська стратегія» та інші

Партія Юлії Тимошенко «Батьківщина» має наразі 7,5% і 4 місце в рейтингу. Другим номером, після Юлії Тимошенко, у списку йде колишній голова Донецької ОГА, міліардер Сергій Тарута, третім – колишній голова СБУ Валентин Наливайченко, четвертим – давній прибічник Юлії Володимирівни, нардеп Сергій Соболєв. Юлія Тимошенко вже заявила про готовність створити коаліцію зі «Слугою народу» у парламенті.

Ігор Смешко, екс-голова СБУ, який на президентських виборах несподівано набрав 6%, на виборах парламентських поки що демонструє скромніший результат – його партія «Сила і честь» має 4.3%. У списку: Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу, депутат БПП, троє депутатів від «Самопомочі»  – Ірина Сисоєнко, Олена Сотнік та Іван Мірошниченко, а також Володимир Замана, екс-керівник Генштабу, Анатолій Макаренко, екс-голова митниці, і подружжя народних артистів Білоножків. Орієнтується партія на виборця «за 50 років», якому подобається досвід та тверда рука.

До списку «Радикальної партія Ляшка» (РПЛ), яка має 2.5%, входять депутати РПЛ та партії «Народний фронт». Зокрема у п’ятірці: Олег Ляшко, Віктор Галасюк, Андрій Лозовий, Інга Маковецька та Іван Савка.

Анатолій Гриценко, який на останніх президентський виборах набрав майже 7%, йде на парламентські вибори з партією «Громадянська позиція» (2.4%). У перших рядах списку Гриценка: нардепи часів Ющенка – Микола Томенко і Микола Катеринчук, а також нардеп Дмитро Добродомов та активістка Марина Соловйова.

Програш Порошенка на президентських виборах – це вочевидь не те, на що очікували «вінницькі». Проте сталося як сталося, і прем’єр-міністр Гройсман, колишній мер Вінниці і соратник Порошенка, вирішив відділитися від БПП і йти на вибори окремим фронтом. У його списку партії «Українська стратегія» – діючі міністри Євген Ніщук, Павло Петренко та Лілія Гриневич. Проте виборця діяльність останнього уряду не вражає – рейтинг партії досить низький 1.4%. Плановане об’єднання з іншим екс-прем’єром Арсенієм Яценюком не відбулося через прогнозоване подальше зменшення рейтингу. 

Також на вибори йдуть, але поки що набирають не більше 1%: «Свобода» (Олег Тягнибок), «Аграрна партія України» (Михайло Поплавський, «співаючий ректор», керівник Київського університету культури і мистецтв), «Платформа Н.Савченко» (народна депутатка Надія Савченко, заарештована через підготовку терактів у Верховній Раді), «Самопоміч» (мер Львова Андрій Садовий), «УДАР» (мер Києва Віталій Кличко), «Рух нових сил» (президент Грузії , екс-губернатор Одеської області Міхєіл Саакашвілі, якому президент Зеленський повернув українське громадянство) та інші партії.

* – тут і далі – результати моніторингу електоральних настроїв українців (6-9 червня 2019 року) від соціологічної групи «Рейтинг»: серед тих, хто має намір голосувати і визначився (%)

Поділитися: