БРАНЄВСЬКІ «презентації»

Богдан ТхірГРОМАДА2009-12-10

{mosimage}

Колись над мальовничим озером у Ґлембоцьку (Вармінсько-Мазурське воєвідство) відбувалися “Прикордонні зустрічі”, у яких брали участь по кільканадцять українських колективів (приїздили також гості з-за кордону) і кілька тисяч людей. Два літа й рік тому зацікавлена публіка питала, чому над озером наприкінці серпня порожньо і не чути про концерти. Відповідь зовсім прозаїчна – забракло спонсорів, а разом з ними і відповідних коштів.

Цього року організатори, тобто правління Ельблонзького відділу ОУП та браневський гурток, спільно вирішили, що ініціативу належить продовжити, зміннюючи її місце та форму, а разом з тим активізувати Бранєво та його околиці. Офіційно це тепер називається “Презентація української культури – Бранєво 2009”, а реалізацію програми організатори запланували на два дні.

І добре сталося. 21 листопада, у суботу, Браневський центр культури став місцем відкриття двох виставок – живопису на українські теми місцевого художника Андрія Зелінського та фотографій з Личаківського цвинтаря. Виступаючи, Ярослав Келлер підкреслив, що “Презентації” – це добра нагода, щоб почати цикл тематичних зустрічей, які повинні оживити культурний обрій “малої батьківщини”, а поки що бракує їх у цьому багатонаціональному реґіоні. Своє задоволення з реалізованої ініціативи висловив і браневський староста Лешек Дзьонґ (до речі, математик, великий симпатик вченого проф. Стефана Банаха і Львова).
Програму суботнього вечора склали мультимедійна презентація і доповідь про українські й польські поховання личаківського некрополю у Львові та показ художнього фільму “Владика Андрей” про князя Української греко- католицької церкви, людину заслужену не тільки для українського народу, а й і для усієї багатонаціональної Галичини. У неділю на сцені презентувалися художні колективи, а серед них гуртки з бартошицької української школи “Лісова пісня”, “Сонечко”, “Веселинка”, “Булочки” з Битова й місцева “Світлиця”. Мала також короткий художній виступ група дітей з бранєвських пунктів навчання української мови.
Суботній день дав присутнім кілька поважних тем для роздумів, а неділя забриніла веселими акордами, що, зрештою, з приємністою сприйняла вся публіка. Проте – в рамках заходу відбулося більше подій. Про них говорить Ірина Будзинська:
– Браневські “Презентації” – це проект, який має використати запал і клімат, що з’явилися з організацією “Прикордонних зустрічей” в Ґлембоцьку. Ми подумали про Бранево, бо маємо тут і потенціал, і гарне місце. Ця ідея справдилася – маємо сьогодні повний зал глядачів. У найближчому майбутньому хочемо в ширшому вимірі залучити молодь гімназій та середніх шкіл, яка є повноправним членом нашої громади (до речі, від цього навчального року в Браневі працює пункт навчання української мови для учнів середніх шкіл). На цей раз молоді люди могли спробувати реалізуватися під час ведених для них художніх майстерень: навчання пісень і танців, народних ремесел, літературної української мови. А в першу чергу, молодь мала змогу кілька днів бути разом і навчитися, що це значить – бути українцями у XXI столітті.
Ініціативою дуже зацікавилася місцева влада. Бурґомістр Генрик Мрозінський, який став активним учасником “Презентацій” і не пропустив ні одного пункту програми, радіючи ініціативі, запевнив про свою підтримку в майбутньому. Український депутат польського парламенту Мирон Сич, присутній у глядацькому залі, як завжди, сповнений оптимізму:
– Кілька років тому ми мали “Прикордонні зустрічі”. Сьогодні ця гарна ініціатива перенеслася, у певному вимірі, до Бранева, де побудований прекрасний центр культури. Запрезентовані дуже цікаві виставки Богдана Тхіра і Андрія Зелінського, фільм, концерти дуже потрібні суспільству. І не тільки нам, а може, (і в першу чергу) – й полякам, яких тут поміж нами немало. Треба підкреслити факт, що проведеним заходом глибоко зацікавилися українські діячі Бранева й тим самим відтворили колишній добрий клімат для українських ініціатив, показуючи не тільки фольклор, але й щось більше.
Спільна трапеза у стилізованому підвалі будинку культури була нагодою для підведення підсумків. і спробою накреслити плани на чергові “Презентації”. Діячі обіцяють не спочити на лаврах, а серйозно продовжити те, що почали.

“Наше слово” №50, 13 грудня 2009 року {moscomment}

Поділитися:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*