Анна Вінницька ■ ПОДІЇ ■ №48, 2019-12-01

Історія греко-католицької церкви в Щецінку сягає 1959 року, коли в місцевому римо-католицькому костелі св. Духа почали правити богослужіння. Минулого тижня 60-ліття парафії відсвяткували вже в спорудженій п’ять років тому святині. Новітню сторінку в історії греко-католицької парафії у Щецінку перегорнуто 6 червня 2010 року, коли розпочалася будова храму.

 – Ми радіємо, що сьогодні можемо дякувати Богу за можливість святкувати 60-ліття нашої парафії. Нині можемо згадати всіх, кого 72 роки тому виселено з рідних земель в околиці Щецінка. Саме вони нас навчили любові до рідної церкви та свого обряду. Завдяки цьому у 1959 році в нас почали правитися перші богослужіння. Ми дуже вдячні цим людям за все, – говорили парафіяни, вітаючи владику Володимира Ющака, єпарха Вроцлавсько-Ґданського, який очолив святкування ювілею у співслужінні з іншими священиками.

У вітальному слові парафіяни особливо дякували владиці Володимиру, який духовно підтримував їх під час побудови храму, о. Аркадію Трохановському, колишньому пароху парафії, який взяв на себе труд побудови в місті святині, та о. Ярославу Роману – нинішньому пароху.

 – Парафія – це Божа родина, одухотворена духом єдності. Це спільнота вірних своєї церкви та свого народу. Саме таке твердження керувало тими, хто був переселений під час акції «Вісла», підштовхувало робити все можливе, аби тут могли відправлятися богослужіння в рідній церкві та рідною мовою, – сказав о. Ярослав Роман.

Перші спроби організувати богослужіння мали місце вже в 1957 році, однак вдалося це лише в 1959-му. Саме тоді о. Василь Гриник, користуючись гостинністю отців Редомпторостів, 11 вересня відправив перше богослужіння в Щецінку. Тому отець Ярослав Роман особливо дякував усім священикам та парафіянам, які протягом 60 років існування парафії долучалися до її праці, що дозволило сьогодні тішитися  святом.

 – Десять років тому ми освячували хрест, який видніє біля церкви, а сьогодні маємо вже свій храм, котрий вписується в архітектуру міста. Навіть зупинка  неподалік носить назву «Карлінська церква» (церква міститься на вул. Карлінській. – Прим. ред.), – наголосив о. Ярослав Роман. Особливу подяку та сувеніри вручено о. Аркадію Трохановському та о. митрату Богдану Галушці, за якого в Щецінку почалися щонедільні й святкові богослужіння, а також навчання катехизі.

 – Згадуючи історію, варто нині також говорити про майбутнє. Бо сьогодні наповнюють нас не тільки радість і подяка Богові за дар 60-ліття цієї парафії, але й виклики, які постають перед нею, – наголосив владика Володимир. Серед  них – праця з молоддю, яка піддається тим самим соціологічним та громадським процесам, як у світі, й тому часто у церкві бракує молодого покоління. Викликом також є праця з родинами та залучення до церковних спільнот мігрантів з України.

–  Серед завдань – зробити все, аби ця святиня не тільки була побудована, а й дійсно функціонувала. Вона буде живою, якщо в ній будете ви. Досі в історії цієї парафії не було власного храму, ані священика на місці (раніше священики приїжджали із сусідніх парафій. – Прим. ред.) та можливості молитися у своїй святині, коли захочеться. Користуйтеся цим. Храм має бути нашою дорогою до спасіння, тут ми маємо молитися й творити церковну спільноту, – закликав владика Володимир.

Святкування 60-ліття парафії прикрасив виступ чоловічого хору «Журавлі», який вперше заспівав у щецінецькій церкві (він також концертував у Валчі та Кошаліні). Колектив кожного разу вражає насамперед багатством та різноманітністю репертуару, який виконується на найвищому рівні. У Щецінку звучала церковна та військова (історична) музика. Кожен твір слухачі зустрічали довгими оплесками.

Поділитися: