А кількість українських дітей з кожним роком збільшується. От і тепер майже 100 хлопців та дівчат, одягнутих в українські національні костюми учнів міжшкільного пункту навчання української мови і релігії, який рік назад перенесено у початкову школу № 2, зустрілися 20 червня на урочистій лінійці, присвяченій закінченню навчального року. Майоріли національні прапори Польщі і України, звучали гімни обидвох держав.
Багатолюдна зустріч, на яку прийшли батьки і навіть цілі родини учнів, уже традиційно відбулась у парафіяльному центрі культури УГКЦ в Ольштині. Безпосередньо перед нею парох отець Іван Галушка відправив літургію у наміренні юнацтва та молоді. Івона Ясінська, директорка школи, у якій тепер працює український пункт навчання, не приховує задоволення з приводу того, що саме в її школі вчаться діти національних меншин. Крім українських учнів, це також німецькі і ромські діти.
«Нас це надзвичайно збагатило, – говорить директорка, – за минулий навчальний рік наші учні дізналися про свій багатонаціональний реґіон більше, ніж за все своє попереднє життя. Школа організовує заходи, які популяризують це прекрасне і різноманітне багатство. Я дуже рада, що наші учні захоплені цим, бо це означає зріст толерантності у майбутньому».
Директорка школи № 2 приділяє особливу увагу праці з дітьми національних меншин і робить усе можливе, щоб вони почувалися у школі якнайкраще. Однак дивується, що українці, як найчисленніша меншинна громада в Ольштині, до сих пір не мають своєї школи. І. Ясінська звернулась до усіх шкіл, де навчаються діти, які відвідують меншинний пункт навчання, з проханням обов’язково вписувати у свідоцтво цих учнів оцінки з української мови та релігії, що, ніде правди діти, не завжди до вподоби деяким батькам. Вона вимагає теж ставитися до цих предметів, а також історії України з такою ж повагою, як і до всіх інших. Директорка ретельно контролює також присутність учнів на уроках рідної мови і релігії. Це ж бо обов’язкові предмети навчання, як і всі інші.
Івона Ясінська разом з ведучими лінійку вчителями української мови та історії Сильвією П’єтночко, Мирославою Четирба-Піщако і сестрою Оксаною Ващур вручали учням свідоцтва про закінчення наступних класів української мови і релігії, а також нагороди учням, які досягли найкращих результатів. Усім тим, хто дбає про збереження рідного слова, подякував голова батьківського комітету Зенон Підсудко. У повітрі все ж висіло питання: а де ж рідна школа у воєводському місті? ■