Людмила Лабович  ■ КУЛЬТУРА ■ №19, 2019-05-12 

Десять років тому, 23 квітня 2009 року, на хвилях Радіо Ортодоксія (Radio Orthodoxia), православної радіостанції з осередком при парафії Святого Духа в Білостоці, пролунала перша програма українською мовою – «Українське слово». Зараз її можна слухати кожного четверга о 17.40 на частоті 102.7 FM та на сайті Радіо Ортодоксія. З нагоди цієї річниці ми провели розмову з Анною Паб’ян. Вона разом з Агнешкою Парфінюк готує і веде «Українське слово».

Аню, який був початок історії «Українського слова» в Радіо Ортодоксія?

– Ідея українських передач в Радіо Ортодоксія з’явилася на уроках української мови в середній школі, які ми відвідували. Це був міжшкільний пункт навчання української мови при Початковій школі № 12 у Білостоці. Спершу програму вели четверо дівчат з нашого пункту: Кася Савчук, Оля Олійник, Агнешка Парфінюк, тоді ще Репко, і Єва Степанюк. Я не готую програму від початку її існування – спершу я не хотіла, мені здавалося, що я ще не готова, а може  і трохи соромилася. Однак, коли старші дівчата закінчили ліцей, не мали часу або просто поїхали з Білостока на навчання, я вирішила спробувати.

Спершу це виглядало так: вчителька готувала для нас тексти, які ми ділили на частини, вчилися гарно їх читати і записували на радіо. Ми мали свого звукорежисера, який усе монтував, добирав музику.

Пізніше, набравши досвіду, ми почали робити свої журналістські матеріали, брали інтерв’ю, самі писали тексти. Із часом перейшли на схему роботи, за якою інтерв’ю було в кожній передачі. Пізніше ми вже навчилися всьому й могли самостійно створити програму від початку і до кінця.

Зараз передачею займаюся я і моя колежанка Агнешка Парфінюк. Я готую «Українське слово» дев’ять років. Ми створюємо нашу програму повністю самостійно – їдемо на місце, записуємо інтерв’ю, самі пишемо тексти, монтуємо, готуємо до ефіру, завантажуємо на сайт і випускаємо готову передачу в Радіо Ортодоксія.

Те, що «Українське слово» стало професійним, пов’язано з тим, що ви перестали робити його як волонтерки, а почали працювати в рамках окремого проекту.

– Так, на початку ми готували передачу в рамках уроків української мови. Пізніше ми від Союзу українців Підляшшя подали проект до Міністерства адміністрації і до Міністерства цифризації. У цьому нам дуже допоміг доктор Григорій Купріянович з Українського товариства в Любліні, де та той час виходила схожа передача – «Дзвони Холмщини і Підляшшя». Пан Купріянович допоміг нам написати проект і ми отримали гроші. З того часу кожного року ми подаємо такий проект до Міністерства внутрішніх справ і адміністрації.

Як протягом десяти років змінювалося «Українське слово»?

Спершу це була 15-20-хвилинна програма, яку ми готували раз на два тижні. Кожен другий четвер в ефірі був повтор попередньої передачі. Пізніше, почавши працювати в рамках проекту, ми стали робити щотижневу 20-хвилинну передачу.

Звісно, десять років тому ми були молодими дівчатами без жодного досвіду і робили програму так, як уміли. Ми брали інтерв’ю лише в людей, яких ми знали, з якими співпрацювали в українському середовищі, деяких тем не чіпали зовсім. Із часом ми набралися досвіду, почали діяти відважніше. Думаю, тоді в «Українському слові» з’явилися цікавіші теми. Зараз підготувати передачу набагато легше, ніж на початку, бо життя саме приносить теми.

Ваша передача виходить у православному радіо, але вона  не релігійного змісту. У чому специфіка «Українського слова»?

У своїй програмі ми намагаємося представляти різноманітні теми, пов’язані з нашим регіоном, з Підляшшям, показуємо культурні події, заходи Союзу українців Підляшшя, презентуємо все, що діється довкола пунктів навчання української мови. Ми відвідуємо концерти, зустрічаємося з ансамблями, які співають українські пісні на Підляшші, займаємося фольклором. В «Українському слові» з’являється багато фольклорних тем, бо у регіоні відбувається багато таких заходів – наприклад, співочі та рукодільні майстер-класи, зустрічі, присвячені грі на лірі.

Для однієї передачі ми даємо зазвичай одну тему і підбираємо під неї музику. Наприклад, якщо ми були на концерті, то ставимо в ефір музику з цього концерту. Готуючи передачу про якийсь ансамбль, демонструємо його пісні. Я думаю, «Українське слово» – це цікава передача, з якої можна багато довідатися про те, що відбувається в українському житті на Підляшші.

У нас є також більш релігійні теми, ми розповідаємо про різні свята, підбираємо такі теми під церковний календар.

Наскільки теми та музика в «Українському слові» залежать від церковного циклу свят?

Наша передача виходить у православному радіо, тому ми мусимо брати до уваги всі пости, які є в церковному році. Під час посту маємо добирати більш спокійні теми, давати більш відповідну для цього періоду музику.

Наприклад, під час Різдвяних свят у наших програмах лунають колядки і щедрівки, під час Великого посту ми стараємося давати великопісні пісні. Після Великодня випускаємо в ефір багато веснянок.

Чи є це обмеженням?

На мою думку – ні, адже є багато тем, які ми можемо висвітлювати під час посту або головних церковних свят. Є платівки з сакральними творами, які співаються, наприклад, українськими говірками Підляшшя, і ми їх використовуємо.

Чи цікавлять вас історичні теми?

Історичні теми ми стараємося висвітлювати передусім при нагоді різних подій та роковин.

Чи виходите ви поза регіон?

Рідко, але трапляється.

Чи цікавитеся ви темами, пов’язаними з міграцією з України?

На Підляшші нема якогось організованого середовища людей, які приїхали з України. Я не бачу також, щоб українці з України, за поодинокими винятками, долучалися до життя української громади на Підляшші. Ми не маємо зв’язку з українцями, які приїжджають з України, тому поки що ця тема в нас не дуже з’являється.

Які теми особисто тобі найбільше до вподоби?

Я люблю теми, пов’язані з підляським фольклором. Я сама співаю в ансамблі «Добрина» і записую пісні від народних виконавиць. Буває, що їду до бабусь, аби записати пісні для ансамблю, і відразу роблю матеріал для програми.

aМи живемо українською культурою, функціонуємо в українському середовищі, тому багато тем висвітлюємо при нагоді різних зустрічей, подій, концертів, у яких брали би участь навіть тоді, якби не треба було готувати передачу. Це нас просто цікавить.

Яке місце у ваших передачах займає підляська говірка?

У нас регіональна програма, тому багато тем, які в ній з’являються, містять говірки різних сіл.

«Українське слово» – це друга українська радіопередача в Білостоці. Раніше тут була лише «Українська думка» в Радіо Білосток. Чи ви стали, на твою думку, певною конкуренцією для цієї програми?

«Українське слово» – це, дійсно, друга програма, але ми радше співпрацюємо, ніж конкуруємо. Часто ми буваємо на тих самих подіях і висвітлюємо схожі теми.

Проблемою багатьох українських радіопередач у Польщі є поганий ефірний час. Чи це стосується також «Українського слова»?

Думаю, у нас хороший ефірний час, бо о 17.40, коли виходить наша передача, слухачі вже повертаються додому після роботи і можуть слухати радіо. На жаль, Радіо Ортодоксія має свої обмеження: програми радіостанції транслюються лише на близько 30 кілометрів довкола Білостока. Однак нашу програму також можна послухати в інтернеті на сайті Радіо Ортодоксія в архіві. До кожної теми ми добираємо фотографію та коротку інформацію про зміст програми.

Чи 20 хвилин – це достатньо?

Думаю, що так. Цього вистачить, щоб подати цікаву тему та музику.

Чи бачиш ти якісь загрози, пов’язані з функціонуванням українських радіопередач? Яке, на твою думку, майбутнє «Українського слова»?

На мою думку, програма не буде суттєво змінюватися. Серйозних загроз також поки що не видно. Щоправда, на Підляшші щораз менше молодих людей розмовляє говіркою, але, з іншого боку  дедалі більше цікавиться народною культурою, фольклором. Ці речі стають тепер модними. Окрім цього, розвивається навчання української мови, багато чого відбувається у селах. Кожне село має свою світлицю, багато з яких відремонтували за кошти з Євросоюзу. Зараз при них діють ансамблі, гуртки сільських господинь, відбуваються концерти. Зараз немає проблеми з тим, аби знайти цікаву тему. Потенціал є, і я думаю, що в майбутньому ці теми також будуть.

Поділитися: