Олена Боднар ■ ГРОМАДА ■ №15, 2017-04-09
У Кракові пройшла друга репетиція новоствореного студентського ансамблю народного танцю. Входять до нього випускники з різних українських шкіл в Польщі.
Однією з найцінніших можливостей, які дають своїм учням українські школи в Польщі, є активне «відчуття» української культури. Декламування поезії, хорове виконання українських класиків чи швидкі оберти в гопаку юнаки і дівчата сприймають зовсім по-іншому, коли вони виконують їх на сцені. Молоді люди впевнені, що любов до народного танцю чи пісні пробуджується саме під час багатьох репетицій, приємних і важких моментів у праці в шкільному ансамблі. Вони надихають та зближують. Однак зазвичай заняття українськими танцями закінчуються разом з випускним вечором у школі.
Ідея створити студенський ансамбль народного танцю існувала давно, але саме тепер вдалося її втілити в життя. Щораз більше є охочих стати його учасниками.
«Я подумала, що дуже хочу й далі це продовжувати. Я танцювала 13 років. Уяви собі, як мені цього бракує», – говорить Ксеня Комар, яка з братом Петром Комаром та Юлею Онишканич вирішила зробити перші кроки задля того, щоб ідея студентського ансамблю стала реальністю. «Всім завжди десь тих танців бракувало, мені теж. Тому якось хотіла в собі це підтримати. Крім того, файно так разом зустрітися людям з різних шкіл і частин Польщі», – додає Юля Онишканич.
У вихідні дні 18 – 19 березня відбулася в Кракові друга репетиція нового ансамблю, в якій взяло участь 45 танцюристів. Більшість учасників – це колишні члени перемишльського «Аркана», білобірського «Вітрогону» і лігницького «Горицвіту». Ксеня Комар – з «Аркана». Вона каже, що їхні репетиції – для амбітних людей, які хочуть продовжити танцювальну кар’єру. Але серед зацікавлених є також ті, хто щойно починає свою пригоду з народними танцями. «Організовуючи ансамбль, ми думали, перш за все, про тих, хто вже танцював, але мені дуже приємно, що зголошуються теж зовсім нові особи. Це несе зі собою виклик поєднання технічних рівнів і треба знайти золоту середину», – каже Ксеня.
Емілія Пиж, яка саме тепер вчиться українських народних танців, розповідає, що спочатку було дуже складно, але допомагають ті, хто вже має досвід.
«Якби мала назвати близькі мені танці, не був би це краков’як чи оберек, а гопак, бойків’янка чи карічка. Ці танці найбільше мені близькі, найкраще мені їх танцюється. Вони найгарніші на світі. Думаю, що багато людей так скаже», – сміється Юля Онишканич з «Аркана».
Оскільки студенти живуть у різних частинах Польщі, колектив планує зустрічатись у вихідні дні раз на місять. Репетиції будуть проводитися в різних містах. Головним хореографом є Іванна Горків, яка особливості українського танцю вивчала на хореографічному факультеті в Києві. За правильним виконуванням танцювальних кроків слідкує також двоє студентів хореографії з України, які навчаються в Польщі. Під час перших двох репетицій члени ансамблю освоїлися з «Привітальним» танцем та останньою частиною гопака.
«Файно було знову потанцювати. Після кількох років трохи забулось і я думав, що буде важче. Дуже любив танцювати в нашому ансамблі», – радіє Давид Цокан з «Горицвіту». «Дуже гарна ініціатива. Приємно познайомитися з новими людьми. Спочатку було нелегко, я вже 6 років не танцювала, та під час репетиції щораз краще давала собі раду», – додає Агата Голубецька з «Вітрогону».
Особливість «мобільного» ансамблю танцю полягає в тому, що неможливо вивчити танець самому вдома. Тому дуже важливо брати участь у репетиціях, а потім повторювати засвоєні кроки поза ними, адже за місяць можна дещо забути. Студенти-організатори підкреслюють, що найважливішим є покращити вміння танцюристів.
Контакт для зацікавлених участю в ансамблі: тел. 666951037, kseniako21@gmail.com. ■
