Павло Лоза ■ УКРАЇНА ■ №11, 2017-03-12
Це тільки один з лозунгів, які звучали 28 лютого під Посольством Росії у Варшаві, де відбувся пікет солідарності з політв’язнями Криму.
Учасники демонстрації – поляки, українці, росіяни, білоруси і кримські татари нагадали світу про третій рік окупації Криму Росією. До солідарності з репресованими жителями півострова закликав, зокрема, голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима.
Лозунг «Ми всі – кримські татари» має стосуватися не лише нас, хто прибув під посольство, але кожного, кого цікавить доля переслідуваних, засуджених на ув’язнення людей, примушених зректися своєї тотожності, мови і культури, – наголошував голова об’єднання.
– Багато кого вбито, інших ув’язнено. Нам відомо, що до них застосовують тортури, тримають у психлікарнях. Ми не можемо погодитися з таким станом речей, – продовжував Кшиштоф Становський, голова фонду міжнародної солідарності. – Віримо, що колись знову зустрінемося в Криму, і знову зможемо розмовляти з нашими кримськотатарськими та українськими друзями про те, як відбудувати школи і будинки, коли Крим знову стане частиною України.
Пікет відбувся у рамках встановленого на 26 лютого президентом України Петром Порошенком Дня спротиву кримських татар російській окупації. Його учасники, котрі мали символічну карту Криму, яку намалювали українські, польські і кримськотатарські діти в клубі «Рукавичка» Українського дому у Варшаві, передали її послу України в Польщі Андрієві Дещиці. Разом з послом демонстрантів прийняв віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко. Організатором акції були Громадянський комітет солідарності з Україною та Комітет солідарності кримських татар. Ми розмовляємо з Нед’їмом Усеіновим, членом Координаційної ради Всесвітнього конґресу кримських татар та одним із засновників Комітету солідарності кримських татар.
Комітет солідарності кримських татар – це досить нова ініціатива. Чи це єдина кримськотатарська організація, яка діє у Польщі?
Мені не відомі існуючі організації, котрі могли б на даний момент бути активними. Комітет – це поки що неформальна група людей. Дійсно, ми її заснували недавно. Тепер маємо вже свій сайт crimeantatars.pl і сторінку на Фейсбуці. Ми домовилися, що під цією назвою будемо організовувати всі наші акції, тобто демонстрації, протести тощо. Звичайно, такі події сприяють нашій ідентифікації. Ми розраховуємо на те, що наші побратими, які живуть у Польщі, звернуться до нас. Але думаємо також розгорнути діяльність у рамках освітніх, культурних і мистецьких проектів. Хочемо організувати різного роду дискусії, зустрічі публіцистів, журналістів, які будуть пояснювати тут, у Польщі, ситуацію кримських татар у Криму та боротьбу України за відновлення своєї цілісності.
Що вплинуло на потребу створення такого комітету?
Ідея виникла у зв’язку з тим, що в Польщі збільшується кількість кримських татар. Ми вже зафіксували 130 чоловік, але може є нас більше. Дехто з них живе на Підляшші, є також люди, які проживають в осередках для біженців. Ми пробуємо з ними зв’язатися. Знаємо, що дві кримськотатарські сім’ї живуть в осередку для біженців у Поморському та Мазовецькому воєводствах.
У Польщі спершу почали з’являтися вимушені переселенці. Все почалося навесні 2014 р. Їхали до Польщі, бо після анексії Криму боялися, що навіть в Україні їх не захистять. Тепер ми вже знаємо, але ще два роки тому не було відомо, як далеко російська аґресія буде заглиблюватися на територію України. Тому кримські татари зразу вирішили виїжджати за межі України. Від березня 2014 у різні реґіони Польщі таких осіб приїхало кіль-кадесят. Вони перебували в осередках для біженців, очікуючи на рішення щодо свого статусу. Потім почали приїжджати молоді студенти, які відкрили для себе Польщу. З 2014 р. Польща була однією з країн, яка найактивніше підтримувала кримських татар. Оскільки в українських ЗМІ багато писалося про цю підтримку Польщі і декларації польських політиків, це заохотило молодь з Криму навчатися в Польщі. У Варшаві ми нарахували приблизно десять чоловік. Вирішили, що це вже є ресурс, який нам дозволить організувати акції під назвою комітету.
Скільки кримчан має сьогодні статус біженців у Польщі?
Його отримали одиниці. Це тому, що за міжнародним законодавством такий статус отримують громадяни держави, значна територія якої охоплена війною, що загрожує їхній безпеці. Тепер 5–6 відсотків території України охоплені війною. Статус надають так само жителям країни, уряд якої здійснює політичні репресії супроти своїх громадян. Як знаємо, в Україні такого нема. В деяких випадках розгляд справ кримських татар триває вже навіть два роки, і ці люди весь час перебувають на території Польщі. Вони вже самі вчаться польської мови, стають самостійними, знаходять роботу або засновують свій бізнес, а їхні діти починають ходити до польських шкіл. Ціль комітету – сприяти таким людям, щоб вони могли адаптуватися в Польщі і стати тут на ноги.
Ви згадали про освітню площину. Комітет має у планах відкриття пункту навчання кримськотатарської мови?
Напевно. Це ми будемо робити, коли вже зміцнимося і зможемо в рамках комітету здобути досвід організаційної діяльності. Проте вже тепер ми почали пошук різних форм і варіантів фінансування для того, щоб давати стипендії молодим кримським татарам. Нам дуже залежить на тому, щоб наші молоді люди вчилися в Польщі та у Європі, а не в Москві чи Петербурзі. Основне тут питання світогляду і освіти, яка зовсім інша в Польщі, ніж у Росії. Сама молодь часто звертається до нас, але з виїздом з Криму є проблеми. Покинути територію півострова зараз досить ризикована справа, бо якщо влада дізнається, що якась людина виїхала на навчання, її сім’ю можуть переслідувати. Ми будемо намагатися й у тому їм допомагати. ■
