(пл)ПОДІЇ№46, 2015-11-15

Треба тішитися, що є охочі займатися могилами, – говорить Григорій Стех, голова Братства козацького бойового звичаю «Спас» у Варшаві, яке напередодні Всіх святих запрошувало охочих прибирати могли воїнів армії УНР.

Прибирання на могилах воїнів УНР у Варшаві. Фото Павла Лози
Прибирання на могилах воїнів УНР у Варшаві. Фото Павла Лози

Напередодні Всіх святих на варшавському православному кладовищі кільканадцять осіб прибирало не лише козацькі могили воїнів УНР, а й інших українців, які тут спочили. Цього разу таку ініціативу проголосило Братство козацького бойового звичаю «Спас».
– Нас у варшавському філіалі братства кільканадцять осіб, от ми й вирішили, що будемо займатися могилами у Варшаві. Ушановування покоління козаків, яких уже нема, є теж елементом нашого функціонування. Звичайно, хочемо доглядати ці поховання і при нагоді козацьких свят, – заявляє Григорій Стех, голова братства, яке діє у столиці вже два роки. – Уже було багато ініціатив прибирання кладовища. Цим займаються й члени місцевої ланки ОУП, молодь з групи «Молодіжні зустрічі» тощо. Треба тішитися, що є охочі займатися могилами.
Українські могили на варшавському православному цвинтарі 1 листопада прийшло відвідати кількадесят осіб – українців та поляків, які проживають у столиці. Вони в’язали блакитно-жовті стрічки на хрестах, палили лампадки, клали квіти й молилися під час панахид за українців, які спочили на Волі, та героїв, котрі сьогодні вмирають, захищаючи свою державу.
– Я взагалі не знав, що тут, у Польщі, є козацькі могили, – дивувався Іван, який півроку живе у столиці.

Разом з іншими він відвідав два найбільше відомі козацькі меморіали та інші могили визначних українців. Петро Тима, голова ОУП, відмітив, що на Волі спочивають не лише козаки, а й люди, «без яких сьогодні українство у Польщі малося б набагато гірше». На цвинтарі похоронені поет Остап Лапський, діяч та засновник хору «Журавлі» Михайло Струмінський, д-р Варшавського університету Михайло Балій, який був першим керівником школи з українською мовою навчання в Банях-Мазурських, колишній голова ОУП Мирон Кертичак та багато інших осіб, причетних до відродження українського життя після 1956 р.
– Приходячи сюди, ми не тільки віддаємо їм шану, а й показуємо, що в минулому у Варшаві існувала сформована українська громада й організовувалися українські структури. Ми сьогодні є свідками того, що знову відроджується цей феномен присутності українства у Варшаві, – говорив голова ОУП.
Про імміґраційні хвилі, що закинули українців до столиці Польщі в різний період, П. Тима розказував під час вечірньої зустрічі в Українському домі.
Осіннє порядкування могил українських воїнів організовано теж у Люблині. З ініціативи Українського товариства у Люблині більше як 20 осіб упорядковувало меморіал воїнів УНР на православному кладовищі при вул. Липовій. Організаторів тішить, що був широкий діапазон віку учасників – від 1 до понад 70 років. На завершення акції прибирання вони послухали розповіді голови УТ д-ра Григорій Купріяновича про долю воїнів армії УНР у Люблині та про історію їхніх поховань.

Поділитися:

Категорії : Події

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*