Степан Мігус ■ ПОДІЇ ■ №28, 2017-07-09
Ілав’яни, і не лише українці, захоплюються українською народною піснею і танцем, а також українським національним одягом і вишивкою. Саме тут 25 травня відбулося «ХІІ Післяобіддя української культури», яке організував місцевий актив Об’єднання українців у Польщі, Ольштинський відділ організації та парафія. Концерт відбувся в тутешньому амфітеатрі ім. Луїса Армстронґа над чарівним Єзьораком.
Гостем був колектив «Колос» з Торчина на Волині. Зворушливі мелодії бринять веселкою всюди там, де він потрапить. Так само й у Вармінсько-Мазурському реґіоні.
Капела Василевських зі Щитна – це особливий проект. Родинний квартет складається з батьків та двох дочок. Єва (мати) грає на скрипці і співає, Іга – скрипка, контрабас, бубни, спів, Кая – кларнет і спів та Роберт (батько) – гуцульські цимбали, контрабас, пастирська флейта, бубни, спів. У цій родині завжди була музика. Найбільше їх інспірує, як зізнається пані Єва, традиційна проста музика з переказом про вартості життя людини, Бога, вірувань. Понад 25 років тому вони замешкали у Щитні. Нещодавно зацікавилися надбаннями неіснуючої вже двосімейної бойківської капели «Сусідойки» Годованців і Лесиків, які внаслідок злочинної Операції «Вісла» потрапили в околиці Лідзбарка-Вармінського.
«Сусідойки» деб’ютували на ІV Фестивалі української культури 1971 р. Історія цієї бойківської капели закінчилась би в середині 80-х років минулого сторіччя, якщо б не родина Василевських, яка практично реактивувала гурт. Капела Василевських та члени «Сусідойок» – Євгенія Прислупська, Данута і Євген Годованці – виступили разом в ілавському амфітеатрі, викликаючи справжнє захоплення бойківськими піснями. Спільний проект, який має на меті збереження цього пласту української культури, буде продовжуватися.
В заході участь взяло біля 500 глядачів. Уже кільканадцять років на ілавське «післяобіддя» приїжджають українці з усього реґіону, а рівень дійства справді дуже високий. Цьогорічний концерт відбувся завдяки підтримці бурґомістра Ілави Адама Жилінського, який пообіцяв, що й до наступних поставиться з такою самою повагою. До організаційних справ, які в основному взяли на себе батько та син Степан і Павло Герчаки, активно включився й Ілавський центр культури. ■
