Наталя Ткачик ■ ГРОМАДА ■ №42, 2017-10-15
Перемишль
«Відоме і невідоме: спільна спадщина польсько-українського прикордоння» – під такою назвою 17–22 вересня в Державному східноєвропейському університеті в Перемишлі відбувся семінар для українських журналістів та представників громадських організацій. Концепція заходу тепер видається особливо актуальною, адже вона апелює до віднайдення та пропаґування спільних точок зору на сучасні події та конструктивного історичного досвіду, які можуть протистояти напливу неґативної інформації в польсько-українському медіапросторі та створити інформативне поле позитивної взаємодії, яка, на жаль, мало висвітлена у пресі.
Організатори заходу, а це Товариство випускників і приятелів Державного східноєвропейського університету в особі д-р Малґожати Кузьбіди, запросили на майстер-класи 30 українських журналістів та представників громадських організацій з Києва, Чернігова, Харкова, Одеси, Львова, Івано-Франківська, Дрогобича та інших міст. Вони активно дискутували на заняттях з історії, літератури, етнології, соціології, політики, лекторами яких були польські науковці. Під час дебатів учасники окреслювали нові вектори польсько-української співпраці та відкривали часто нехтувані, але актуальні та конструктивні теми спільного історико-культурного минулого.
Д-р М. Кузьбіда розповіла, що народилася в Перемишлі, має родину з Підкарпаття та околиць Львова й Тернополя, тому досвід Галичини для неї є дуже близький. започаткування таких майстер-класів стало не тільки важливою професійною, а й особистою справою, яка повинна увінчатися заснуванням Східноєвропейського центру діалогу в Перемишлі. Також за результатами майстер-класів буде написаний спільний меморандум про співпрацю, який отримає Міністерство закордонних справ Польщі, яке власне й профінансувало захід, а також посли Андрій Дещиця та Ян Пєкло.
Під час занять учасники обговорили тему спільного культурного спадку Гуцульщини, питання літературної взаємодії Польщі та України, окреслили основні параметри стереотипу українця в Польщі. Бурхливу дискусію викликала презентація книжки польського публіциста Вєслава Романовського «Бандера. Ікона Путіна» та виступ доктора Станіслава Стемпеня про «злочини в ім’я народу».
На тлі навали неґативних новин і фейків, що підривають суспільну візію позитивної взаємодії Польщі та України, поодинокі інформаційні дописи про позитивну співпрацю не можуть змінити ситуації, на цьому журналісти особливо акцентували та дійшли спільного висновку про необхідність активнішого висвітлення спільних польсько-українських проектів.
Добрим прикладом може бути діяльність польського товариства «Маґурич», яке займається професійною реставрацією українських церков та цвинтарів на території Польщі. І якщо преса відразу кидається та роздуває окремі випадки нищення пам’ятників по обидві сторони від кордону, то, на жаль, постійної діяльності щодо їхнього відновлення, яка триває з року в рік, практично немає в медіапросторі. Голова товариства Шимон Моджеєвський та діячка д-р Ольга Соляр вразили українських гостей своєю розповіддю про активність у селах Надсяння.
На необхідності активніше висвітлювати польсько-українську співпрацю, особливо у локальній пресі, наголосила і культуролог з Одеси Анна Озімковська, яка розповіла, що, наприклад, в одеській пресі нема ніякої інформації про те, що відбувається з українцями в Польщі. «Щоб це потрапило в одеські ЗМІ, потрібно, щоб скандал роздула російська сторона. А з Одеської області дуже багато людей їде в Польшу, і ті, що залишаються, повинні знати, як помінялися вектори нашої співпраці і як Польща реформується».
Крім занять у секціях, українські журналісти відвідали туристичні пам’ятки Перемишльської землі, зокрема твердиню Перемишля, паломницький центр у Кальварії-Пацлавській, де зберігається чудотворна ікона, перенесена у ХVІІ ст. з Кам’янця-Подільського, церкву Святого Онуфрія в Посаді-Риботицькій та музеї і підземелля Перемишля.
Завершила майстер-класи спільна дискусія з участю депутата сейму Польщі Войцеха Бакуна, віце-президента Перемишля Януша Гамрищака, д-ра Станіслава Стемпеня та координатора проекту Малґожати Кузьбіди, які підсумували спільну роботу українських журналістів і польських науковців, зазначили, що майстер-класи планують проводити що два роки, а їх формат розшириться також до участі польських журналістів та українських науковців.
Учасники майстер-класів 22 вересня відвідали історичні пам’ятки Львова та отримали сертифікати. ■
