Здати на права в Україні. Лайфхаки для водійських «туристів» з Польщі

Ігор Ісаєв ■ ПОГЛЯДИ ■ №22, 2018-06-03

У Польщі є кілька специфічних «туризмів», а один з них – за водійськими правами. Система складання іспитів у великих містах Польщі настільки складна, що новоявлені водії нерідко виїжджають, щоб здати його деінде. У маленькі місцевості чи за кордон. Мене самого питали не раз про те, як cкласти іспити в Україні (натякаючи, кому там дати хабаря). І я впевнений, що більшість читачів теж чула такі прохання. Як людина, що здавала такий екзамен в Україні, спішу розчарувати: не все так просто.

Спонукав мене поділитися порадами матеріал одного польського видання, котре зв’язалося з польською фірмою, що «продавала» в Інтернеті водійські права з України. Як то буває в такій рекламі, все мало бути просто: плати від тисячі до кількох тисяч євро, і права вже у твоїй кишені. Українські права, до того ж, без потреби додаткових іспитів можна поміняти на польські. Якщо помножити це на досить поширений у Польщі стереотип, що все в Україні продається, – усе мало бути легко.

Польське видання досить дипломатично не вказало, придбали розслідувачі українські права чи ні. Якщо їх таки придбали, спішу продовжити історію: якийсь час вони, можливо, і послужили б, та в довшій перспективі для мешканця Польщі вони стануть звичайною пластиковою карткою.

Польського громадянина з таким посвідченням найімовірніше затримала б польська дорожня поліція. І наказала би найближчим часом поміняти права на польські. Цей громадянин пішов би до місцевого ґмінного управління, – йому б наказали перекласти права на польську мову, а також, найімовірніше, текст запиту в Україну – на українську.

Польське управління надіслало би запит в Україну – текст приблизний: просимо підтвердити документ за таким номером, на таке прізвище, коли і хто видав, чи були зафіксовані порушення або чи діють якісь обмеження.

З України прийде відповідь тільки в тому випадку, якщо права автентичні, якщо людина здала автентичний екзамен і це насправді зафіксували. Водійські посвідчення в Україні видає Міністерство внутрішніх справ, а воно в останні кілька років, «завдяки» війні на сході, досить непогано фінансоване й особливо інформатизоване. А також – бореться з корупцією (звісно, ще в процесі: та все ж, якщо й важко наразі представити бравурний арешт голови відомства Авакова, то санкції проти польського громадянина, який «купив» українські права в Інтернеті, – цілком реально). Реґіональні центри МВС в Україні сьогодні нерідко виглядають краще від польських управлінь. Я сам торік був свідком того, як чиновниця реґіонального центру МВС, коли відвідувач хотів подякувати їй шоколадкою, з криком почала кликати колеґ. Виявилося, що всі її дії фіксує камера поряд.

Тому відповідь за запитом на куплені в Інтернеті права, найімовірніше, не прийде. Якщо це й будуть непідроблені водійські права, то скоріше за все з окупованих територій, зроблені завдяки контактам у Донецьку чи Криму. Проте на такий запит Україна відповість неґативно: перелік номерів бланків, що залишився, як і перелік автентичних кримських та донецьких прав, виданих до окупації, є в базі МВС України.

Остається ще один варіант: поїхати в Україну і насправді здати іспит. Його теоретична частина – досить подібна до польської, проте комп’ютер ставить запитання лише українською чи російською мовами. Не уявляю, що буде у випадку поляків, які її не знають? Друга важлива річ: щоб записатися на іспит в Україні, треба мати довідку від міґра ційної служби про проживання в Україні (тобто українську «карту перебування») місцеву реєстрацію, «прописку». З досвіду знайомих знаю, що в цю галузь інформатизація ще не прийшла, і це буває досить складна бюрократична процедура.

Не знаю, чи не дешевше б мешканцям Польщі cкласти екзамен на водійські права у себе вдома.

Практична частина іспиту в Україні, може, і справді легша, ніж у Польщі: я здавав у місті, де є трамваї і великі перехрестя з кільцевим рухом, проте екзаменатор водив і мене, і всіх, хто цього дня приступив до екзамену, невеличким райончиком, де всього кілька знаків і світлофор. Щиро кажучи, більше треба було пильнуватися на дорозі вибоїн, аніж знаків дорожнього руху. Екзаменатори у Варшаві не церемоняться і зразу вивозять на перехрестя з кільцевим рухом, і найкраще з трамваями та буспасами.

Ще один «бонус» українських прав: посвідчення водіям-початківцям сьогодні видається на два роки, лише потім, якщо не буде зафіксованих порушень, на довший термін (не так давно видавали водійські права на 30, а навіть на 50 років).

Мені, коли змінювали права на польські, видали їх на 15 років (замість 10). Проте ці часи минули, а поки з України прийшла відповідь на запит у моїй справі, минули зо три місяці. Виявилося, що польські мейли потрапляли у спам в українських скриньках і навпаки. Мені довелося втручатись і телефонувати в Україну, тримаючи так само телефонний зв’язок із польським, аж поки підтвердження українських прав не прийшло. Його, до речі, теж треба було перекласти на польську мову.

Тож, коли чергові польські друзі запитають у вас, як дешево й легко зробити водійські права в Україні, запитайте їх у відповідь: а чи не дешевше в Польщі?

Категорії : Погляди

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*