Катерина Семчук ■ ГРОМАДА ■ №14, 2018-04-08

У суботу, 24 березня, у Варшаві відбулося засідання Головної ради Об’єднання українців у Польщі (ОУП), на якому обговорювалися основні питання, що стосуються функціонування об’єднання.

Перша частина засідання була присвячена обговоренню фінансового стану Об’єднання українців у Польщі. Головними виступаючими були голова об’єднання Петро Тима та членкиня управи Стефанія Лайкош.
Стефанія Лайкош представила фінансовий звіт діяльності ОУП за 2017 рік. Загалом кошти утримання домівок ОУП в 2017 р. становили понад 250 тис. польських злотих. При цьому найбільш затратним утриманням були домівки у Щеціні – 92 тис. польських злотих. Загальний бюджет ОУП на 2018 р. становить 1 378 370 польських злотих, в рамках цього державних дотацій надано 926 тис. злотих.
Обговорюючи фінансовий стан об’єднання, С. Лайкош звернула увагу на те, що щоразу менше людей бажає вплачувати внески до ОУП.
Актуальним для організації залишається погашення позики, яке повинно відбуватися поступово. Але важливим завданням є послідовне її зменшення.
Під час засідання управа запропонувала раді на розгляд план праці на 2018 р., який був затверджений голосуванням. Головними завданнями на цей рік є публікація тижневика «Наше слово», річника «Альманах», проведення «Молодіжного ярмарку» у Ґданську, дитячих фестивалів тощо.
Петро Тима розповів раді про звіт «Українська меншина та міґранти з України в Польщі – аналіз дискурсу», який підготувало ОУП та вже представило Міністерству внутрішніх справ і адміністрації. Звіт містить аналіз загроз для національної меншини українців у Польщі та українських міґрантів в ситуації наростання проявів аґресії щодо українців, що має віддзеркалення в інтернеті. 50% ненависної інформації скерованої проти українців в польській мережі відносяться до питання історії. Принагідно П. Тима закликав представників з реґіонів зголошувати випадки будь-яких проявів ненависті на національному ґрунті.
Колишній депутат Сейму РП, член Головної ради, Мирослав Чех схвально висловився про звіт і сказав, що вже зараз цей документ добре виконує поставлені перед собою завдання. Також він зазначив, що українські міґранти є найбільш вразливими на аґресію, яка розпалилася в Польщі.
Головна редакторка «Нашого слова» Христина Заник представила звіт своєї діяльності на посаді за рік та результати опрацьованих читацьких анкет, збір яких проводився протягом останніх двох місяців.
Основною проблемою для «Нашого слова» є та тенденція, з якою стикається в сучасному світі будь-яке друковане видання: зменшення популярності друкованих версій газет. Великі зміни, які відбуваються у світі у зв’язку зі стрімкою популяризацією соціальних медіа, також уже доходять до громади українців у Польщі. Проте за останній рік кількість передплатників «Нашого слова» зросла на 40 читачів.
Одна з найважливіших змін – перехід веб-сайту «Нашого слова» на сучаснішу версію. Суттєвим оновленням на сайті «Нашого слова» стала рубрика «Новини», яка зосереджується на відомостях з життя української громади в Польщі та міґрантів з України.
За статистикою, яку «Наше слово» розпочало вести водночас з оновленою веб-сторінкою, відвідування сайту в 2018 р. збільшилося у три рази. Так, на початку 2017 р. протягом майже двох з половиною місяців відвідування сайту становило понад 14 тис. А з новим сайтом, зокрема завдяки рубриці «Новини», тепер щомісяця відвідує нас 30–35 тис. осіб.
Також до команди журналістів «НС» приєдналося кілька нових молодих авторів. Останнім часом запроваджено інтерактивні методи роботи з читачами: проведено численні конкурси та розіграші призів.
На останок обговорено питання освіти в українській громаді у Польщі. Виступила Марія Туцька, голова відділу ОУП у Перемишлі, яка сказала, що зараз найбільшою проблемою для польських шкіл з українською мовою навчання є те, що все менше дітей з родин української національної меншини до них записується. Багато родин українського походження припинили підтримувати українську мову в наступних поколіннях, переважає полонізація. З іншого боку, до шкіл з українською мовою навчання записуються діти українських еміґрантів, у результаті чого в класах шкіл у багатьох випадках переважає кількість учнів з України над кількістю учнів з української громади. Це створює проблему для фінансування шкіл, адже польська держава оплачує освіту членам національної меншини. Важливою є проблема загрози закриття в майбутньому шкіл з українською мовою навчання через зменшення фінансування польською державою.
Ще однією проблемою в школах є відсутність підручників до навчання української мови, а також історії та географії України.
Петро Тима проблему освіти в українській громаді озвучив наступним чином: «У Міністерстві освіти Польщі відсутній єдиний центральний орган, який би керував питанням освіти нацменшин». Він додав: «На початку року зустріч ради є дуже важливою, адже на ній обговорюється план праці на наступний рік і рішення головного ґрантодавця, тобто Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Польщі. Також для перевірки та обговорення ситуації у реґіонах, планування циклічних заходів поза Варшавою. Тому багато часу під час зустрічі ради присвячено змінам, які накидає ґрантодавець. А у змінах з 2017 на 2018 рік міністерство значно ускладнило процедуру розподілу коштів, зобов’язало сканувати кожен документ». Таким чином праця над паперами в цьому році забере в об’єднання більше часу, ніж сама праця над завданнями. Введення міністерства не сприяють розвиткові української меншини в Польщі, про розвиток навіть не може бути мови. За надані кошти зараз важко навіть утримати той стандарт, який є.
«Я трошки розчарований, думав, що буде більше присутніх членів ради. Також те, що було надто мало часу, ми не встигли обговорити інші важливі справи, ніж бюджет та план роботи на 2018 рік. Такі зустрічі ради повинні тривати два дні, щоб обговорити детальніше хоча б проблеми з освітою української громади», – зазначив П. Тима.
Наступне засідання ради відбудеться у червні або липні цього року. ■

Поділитися: