«З еміґрації повернутиcя важко»

Павло ЛозаГРОМАДА№25, 2017-06-18

Українка з Польщі Ева Пержило працює в одній з найпрестижніших лікарень Великобританії. За три роки перебування в цій країні вона виросла професійно – асистує під час операції серця й легенів. Нова країна також допомогла розширити кругозір жінки та її погляди на життя. Тепер вона готова у будь-яку хвилину зібрати речі й поїхати працювати і жити в іншу країну чи навіть на інший континент. Ева розповіла «Нашому слову» про мовну асиміляцію українців у Британії, відкритість суспільства та нові можливості.

Фото з архіву Єви Пержило

Фото з архіву Єви Пержило

– Попри те, що відбуваються теракти, треба намагатися жити нормально, – говорить Ева Пержило. Саме у Манчестері 22 травня під час концерту стався теракт, у якому загинуло 22 людей.
– Хоч я на щодень живу в Манчестері, але саме цього дня щойно приїхала до міста з відпустки. Додому повернулась пізно і не знала, що сталося в місті, – каже Ева Пержило. – Наступного дня зранку розбудили мене телефонні дзвінки друзів з питаннями, чи я ціла? Звичайно, я відразу телефонувала батькам, щоб поінформувати, що все зі мною гаразд.
Ева Пержило працює кардіоанестезіологом у лікарні в Манчестері. Ця лікарня підготовлена до прийому поранених після вибухів та підпалів. Українка мешкає в районі, де проживав один з екстремістів, причетних до теракту в Манчестері. Цей теракт був один із трьох, котрі у Великобританії відбулися протягом останніх трьох місяців.

Розвиток, гроші, багатокультурність
Ева Пержило є однією з майже мільйона громадян Польщі, які сьогодні проживають у Великобританії. Статистично щороку виїжджає на острів кількадесят тисяч поляків.
– Я їхала сюди тоді, коли вже знайшла тут роботу і житло. Планувала бути півроку. Просто як спеціаліст-кардіоанестезіолог я хотіла пройти курс, щоб асистувати під час операцій серця та легенів. Шість місяців видовжилися до року, а рік – до трьох. Але лише зараз я зробила крок у своїй кар’єрі, і тепер займаю місце лікаря-консультанта, – говорить Е. Пержило, яка працює в одній з найбільших і найпрестижніших лікарень Великобританії, де проводять трансплантацію серця і легенів.
Звичайно, спочатку вона мала проблеми з мовною адаптацією.
– Навіть попри те, що знаю добре англійську, то на північно-західній Англії, де живу, розмовляють зовсім з іншим акцентом. Але з кожним місяцем я щораз більше слів розуміла, і це теж був для мене сиґнал, щоб лишитися в Англії, – розповідає українка.
Крім можливостей професійного розвитку та кращої зарплати, Англія приваблює теж іншими перевагами. Ева працює з людьми з різних європейських країн, а також з Колумбії, Австралії, Нової Зеландії, Китаю тощо.
– Англія – це культурна суміш. Люди, які живуть тут від народження, і ті, які опинилися нещодавно, мають інший підхід до дійсності, ніж у Польщі. Спільно творять суспільство, яке відкрите на різнорідність. Чи у Польщі таке можливе? – задумується лікарка.

Асиміляція – це натуральний процес
Ева, як і багато інших міґрантів у Великобританії, з часом почала шукати контакт зі своїм середовищем. Тепер вона утримує зв’язок з товаришами з українського ліцею в Білому Борі, які живуть в інших реґіонах Великобританії.

Повний зміст статті можете прочитати, придбавши друковану або електронну версію газети

Опубліковано в Громада, Останній номер.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *