Іван Бакунович ■ ПОДІЇ ■ 2011-09-29
{mosimage}
Південне Підляшшя: Не можна будувати майбутнього, коли відсутня пам’ять про минуле.
Цьогорічне ювілейне свято на честь заснування міста Кодня не обійшлося без українських елементів. І не дивно: у давнину українська православна громада відігравала одну з провідних ролей у розвитку цього містечка над Бугом. На сцені після молебню в місцевій православній церкві Святого Духа в рамках “Коденських зустрічей над Бугом” відбувся концерт української музики.
Кодень, як місто з маґдебурзьким правом, було засноване 500 років тому, 1511 р. Його зачинателем був Іван Сопіга, секретар Великого князівства Литовського. Варто додати, що І. Сопіга був також засновником Ботьок неподалік Більська-Підляського та першим підляським воєводою. Отож, символічно на сцені виступив саме більсько-підляський “Ранок” та “Родина” з Дуб’яжина. Крім них, пісні виконував люблинський фольк гурт “Хвиля”, до складу якого входять переважно підляшуки.
– Православні вельможі заснували Кодень. Православний храм був першою побудованою тут церквою, – підкреслював під час проповіді православний архиєпископ люблинський та холмський Авель.
За часів перших Сопігів у Кодні були дві православні церкви: замкова церква Святого Духа та “міська” церква Архистратига Михаїла, від якої нині залишилися тільки руїни дзвіниці. Будівля церкви Святого Духа збереглася до сьогодні, але тепер функціонує як римо-католицький костел.
Про значення православ’я в історії містечка владика Авель згадував також під час заупокійної панахиди за душі перших Сопігів та всіх померлих мешканців Кодня. Владика зазначив, що як І. Сопіга, засновник міста, так і його син Павло, фундатор найстаршої замкової церкви, чи внук Богдан – були вірними Православній церкві.
– Бачимо, що православ’я відіграло велику роль в історії цієї місцевості. Були прекрасні миті для розвитку православ’я на коденській землі, – додав проповідник. – Це момент заснування міста й будівництво перших православних храмів. Останнім часом найбільш радісними для православної громади були події 2007 р., коли голова Елладської православної церкви, архиєпископ афінський та всієї Греції Христодулос разом з митрополитом Савою освятили новий храм, також Святого Духа, що нагадує про давню історію цього міста. Але мусимо пам’ятати і про трагічні для місцевої православної громади події: під кінець XVI та на початку XVII ст. православних змушували зректися віри своїх предків. У пам’яті людей ще й донині залишилися події міжвоєнного періоду, коли православні не мали свого храму і молилися по домах, а місцевий священик, монах яблочинського монастиря о. Христофор (Кость), мешкав у підвалі.
Мешканці Кодня та околиць до сьогодні пам’ятають і відчувають трагічні наслідки акції “Вісла”, коли більшість з них виселено з рідної землі. Незважаючи на це, вистояли у своїй традиції, зберегли православну віру.
– Ювілей Кодня є добрим знаком на майбутнє. Доводить, що не можна будувати майбутнього, коли немає пам’яті про минуле. Особливо тішить мене те, що в програмі ювілейних святкувань не забракло місця для елементів, які нагадують про православні традиції Кодня. Тішуся, що в рамках ювілею можуть відбутися “Коденські зустрічі над Бугом”, організовані місцевою парафією та Українським товариством у співпраці з самоуправлінням, – зазначив архиєпископ Авель.
“Наше слово” №40, 2 жовтня 2011 року {moscomment}
