Розмову провів Павло Лоза ■ КУЛЬТУРА ■ №48, 2013-12-01
«United» у перекладі з англійської означає «об’єднаний». Цьогорічний Український молодіжний ярмарок поєднав у собі театр, музику і спорт.
Першого дня на ІV Ярмаркових зустрічах Експериментальний театр з Варшави представив спектакль «Життя як вокзал», а Ґданська театральна група «Навпаки» виступила з прем’єрою «Приречені любити». Музичною зіркою заходу став леґендарний гурт «The Ukrainians». Крім того, протягом двох днів публіку розважали гурти «ФлайzZzа», «Green Silence», «Беркут», «Херсон», «Білий Берег», «Спектрофоніка», «LEVERKIROS», «Маршрутка на Марс» і «Т4».
Цього року Український молодіжний ярмарок під назвою «Юнайтед Ukrainians» відбувся уже 37-й раз. За підрахунками організаторів, Поморського відділу ОУП і Союзу української незалежної молоді 16–17 листопада фестиваль у Ґданську відвідало майже 1000 осіб. Про подію та її роль розповідає один з організаторів, Катерина Комар-Мацинська.
Здається, цьогорічний захід був найбільшим за всі роки його проведення?
Катерина Комар-Мацинська: Щиро кажучи, учасників зібралося приблизно стільки само, як і минулого року. Багато людей приїхало 2010 р., коли зіркою фестивалю був Олег Скрипка, однак наступного року вже не прибуло так багато. А цей і минулий роки за кількістю учасників були вдалими. Тепер ми бачимо, що це залежить від пропозиції, тобто від запрошених ансамблів. Для нас важливо, що кількість людей у п’ятницю збільшується. Цього року могло прийти навіть до п’ятиста відвідувачів – значить, удвічі більше, ніж торік. Бачимо, що ситуація змінюється: коли ми починали реалізовувати «Молоду музу», людей мало не за руку треба було тягнути, а цього разу театральний зал заповнився ущерть. Незважаючи навіть на те, що того вечора транслювали матч, Україна грала з Францією, в першу чергу всі вибирали вистави. Це показує, що ми йдемо в доброму напрямку.
За день до ярмаку «The Ukrainians» та «Green Silence» виступили у Варшаві, а «ФлайzZzа» – в Люблині. Чи це мало вплив на те, що дехто не приїхав на єдиний у році всепольський український молодіжний захід?
Це вже питання до людей, які вирішили, що хочуть піти лише на концерт, а не на ярмарок, який пропонує значно більше. Я не відкрию Америки, коли скажу, що сюди приїжджають раз на рік ті, хто хоче зустрітися з друзями і пізнати нових людей. Усе ж таки найважливішою залишається інтеґраційна функція цього дійства.
Я вже сьомий рік працюю над організуванням ярмарку і бачу, що є проґрес. Є театральна п’ятниця, на яку приходить щораз більше глядачів. А сам фестиваль має вже свою відпрацьовану схему, підтвердженням чого є те, що концертний зал ні разу не був порожнім. І звичайно, тут допомогло шоу театру «Навпаки», учасники якого просто притягнули публіку до спільної забави.
Концепція, програма передбачена лише для українських учасників заходу?
Тут постає питання, чи ми хочемо відкриватися для ширшої публіки. Думаю, що можемо це робити на якихось інших заходах, концертах, проектах, але, мабуть, не на ярмарку. Що не кажіть, та це ж таки молодіжний захід для українців. і немає чого обманювати, що ми будемо робити щось для польського глядача.
Та коли я спитав одну учасницю з півдня Польщі, чому вона сюди приїхала, почув у відповідь: «Щоб побувати серед своїх і поспілкуватися своєю мовою. На жаль, рідної мови тут не чую». Це її справді розчарувало.
Я не чула багато розмов. Як я говорила з однією жінкою, яка куховарила, вона сказала, що сама приїхала з України й думала, що тут будуть українці. За її словами, вона була переконана, що більшість людей на ярмарку – це поляки, оскільки між собою розмовляли польською мовою. Я їй сказала, що правдоподібно це були не поляки, а наша молодь, яка говорить польською. Те, що молодь розмовляє польською мовою, видно на кожному кроці, і не тільки на ярмарку. На жаль, так це виглядає. Це сумна правда і, звичайно, складна проблема. ■
