УВаршаві на час матчу Польща-Греція вулиці обезлюдніли. З будинку навпроти мого вікна чути було чоловічі голоси: “Забивай!”, “Біжи!”, “Гол!”, “К…а!”. Водночас на балконах того ж будинку дві жінки чистили одяг, інша прибирала, ще інша – забавляла маленьку дитину.

І така картина спостерігалася не лише в моєму мікрорайоні. Однак у самому центрі міста можна було побачити жінок-вболівальниць. Українські соціологи підкреслюють, що від початку 1990-х рр. їхня кількість зросла більше ніж удвічі. Жінки засновують футбольні фан-клуби та галасують не гірше від чоловіків, однак на стадіонах виступають у меншості – зокрема, через обмежену безпеку таких місць. Про жінок-уболівальниць у мас-медіа пишуть як про особливе явище, а до того, щоб вони приходили на стадіони в такій же кількості, як чоловіки, – ще далека дорога. Поки що, за статистикою, жінки становлять чверть від усіх футбольних уболівальників.
Жінки, які не вболівають, також намагаються побачити в європейському чемпіонаті користь для свого міста. “Крім неґативних наслідків Євро 2012, є й позитивні: будуються дороги, аеропорти, багато моїх друзів отримало роботу”, – розказує Катя, мешканка Києва. Зовсім інша думка – у Марти зі Львова: “Неґативних наслідків проведення Євро 2012 більше від позитивних. Це правда, що деякі люди отримали роботу, але вона тільки на місяць: крім того, загалом це волонтерська або низькооплачувана праця. Натомість чимало українських можновладців збагатилося на чемпіонаті”, – пояснює львів’янка.
Одним з головних джерел львівських прибутків є туризм: тож у цій галузі не важко знайти прихильників чемпіонату. “Якщо говорити про позитивний вплив чемпіонату на місто Лева, то, напевно, лише в ґлобальному масштабі: бо багато людей з інших країн почує про наше місто”, – каже Святослав, який приїхав до Львова вчитися в політехніці.
***
Про організацію чемпіонату в Україні дуже позитивно пишуть польські мас-медіа, вихваляють їх також іноземні гості, а закордонні журналісти рекомендували Україну по всьому світі як державу гостинності та доброзичливості, незважаючи на високі ціни ночівлі і погані й дорогі повітряні сполучення з іншими державами Європи. Українки у фан-зоні навчали шведських уболівальників ліпити вареники. У Харкові, де Голландія грала проти Португалії, знаходився “Orange Camp” (кемпінґ нідерландських уболівальників – ред.), а мешканці міста дуже активно підтримували збірну Нідерландів.
Матч Англія-Україна в Донецьку охороняли 2320 міліціонерів і, як повідомили в прес-службі донецької міліції, жодних порушень у той час не було. У Києві, де проходив матч Швеція-Англія, також не зафіксовано значних інцидентів. Мешканці українських міст – господарів чемпіонату, загалом теж щиро задоволені. “Усе дуже спокійно. Люди з позитивним настроєм. Про жоден інцидент мені не відомо. Особисто я не дивилася матчі, але сама присутність такої кількості іноземців тішить”, – каже Оля зі Львівської області.
Натомість схиляє до роздумів факт, що у Варшаві біля зони вболівальників можна побачити лише польські прапори, на вулицях – теж тільки біло-червоні кольори. У день матчу майже не видно вболівальників команд-суперників. У метро я зустріла одну пару, де дівчина мала біло-червоний одяг, а її хлопець, грек, сховав біло-синій шарф своєї команди в кишеню – і це була єдина особа, яку я помітила того дня з кольорами іншої держави. У такій атмосфері важко вболівати за команди інших держав.
* * *
Працівники організацій, які протидіють насильству, вважають, що під час Євро 2012 підвищується рівень аґресії. Для жінок, крім гри й забави, – це час загрози сексуального насилля на вулицях. Польський центр прав жінок улаштував телефонну лінію підтримки для жінок – жертв футбольного насильства. “Кількість випадків аґресії проти жінок з боку футбольних фанатів зростає, особливо після програного матчу національної збірної”, – читаємо на плакаті, який розповсюджують, зокрема, користувачі Інтернету.
Євро 2012 стимулює розвиток сфери секс-бізнесу. Реклами масажу та джентльмен-клубів зі стриптизом розповсюджуються в центрах великих міст-господарів чемпіонату. Один нічний клуб у Варшаві рекламує себе написом: “Hot-sexy-naked – спеціальні знижки на Євро”. В будинку з джентльмен-клубом міститься також Гельсінська спілка з прав людини. В їхньому сусідстві не було жодних конфліктів – до того часу, коли клуб з нагоди чемпіонату помістив на спільному будинку сексистську рекламу. На великому біл-борді – майже повністю роздягнена жінка над двома м’ячами, з польськими та українськими національними кольорами. Феміністки з варшавської фундації “Gender Center” прокоментували рекламу як вираз “сексизму та поп-націоналізму”.
* * *
З нагоди Євро 2012 деякі ЗМІ згадали також про жіночий футбол, який і в Польщі, і в Україні досягає високих успіхів, проте він – непопулярний. Польський футбольний союз (ПФС, пол. Polski Związek Piłki Nożnej) видає на чоловічий футбол 100 млн. злотих, а на жіночий – тільки 2,7 млн. злотих. Розподіл грошей в інших командних іграх, наприклад, у баскетболі чи волейболі, більш-менш пропорційний.
Тренер команди “Медик Конін” Роман Ящак вважає, що “польський футбол – це останній бастіон чоловічого шовінізму”. Як тренер команди, у якій знаходиться найбільше представниць національної збірної, часто був свідком дискримінації жінок у футболі. “Польський футбольний союз витісняє жінок з футбольної арени”, – каже він. Як приклад дискримінації, подає не тільки малий бюджет на жіночий футбол з боку ПФС, але також відсутність трансляції жіночих матчів у ЗМІ та реакції людей на жіночі команди. Одна з членкинь “Медика Конін”, до якого підключилося також багато українок, сказала, що трапляються образливі та злосливі коментарі й порівняння учасниць команди до хлопців.
З метою сприяння розвитку і піднесення рівня українського жіночого футболу створено Комітет жіночого футболу – як орган Федерації футболу України. Його головою став Володимир Бабаєв, а до складу входять тільки чоловіки. Інакше виглядає склад Комітету УЄФА: там головує жінка Карен Еспелунд.
* * *
Під гаслом “Хліба замість видовищ” відбулися протести проти Євро 2012 у Варшаві, Ґданську та Познані. Причиною були високі витрати на реалізацію чемпіонату і скорочення статей на основні суспільні потреби й боротьбу з бідністю. “УЄФА в рамках договору з польським урядом звільнена від усіляких податків, а прибуток від чемпіонату буде тільки для еліти”, – пояснює один з демонстрантів. Безробіття в Польщі зростає, підвищуються оплати за комунальні послуги, ясла, міський транспорт, житло, а також ціни на продукти харчування, бензин та ліки. Прихильники всіх акцій проти Євро 2012 вважають, що уряд повинен насамперед задовольнити основні потреби суспільства, пов’язані з опікою та освітою. За їхніми словами, “ці сфери мають бути політичним пріоритетом, а не лише рабським обов’язком жінок”.
Чемпіонат Євро 2012 не закінчився для Польщі успіхом. Атмосфера була дуже напружена: головний тренер збірної Польщі з футболу Францишек Смуда оголосив у ЗМІ, що йде зі своєї посади, більше не буде тренувати команду. Після всіх подій, які відбулися у зв’язку з Євро 2012 у Польщі, залишається питання: чи варто було так багато інвестувати у видовище, коли навіть приємність від нього піддається сумніву?

“Наше слово” №27, 1 липня 2012 року {moscomment}