Тарас Терещук ■ ПОДІЇ ■ 2008-09-26
{mosimage}
У суботу, 13 вересня 2008 р. на території колишнього табору в Явожні відбулися урочисті заходи, присвячені вшануванню пам’яті в’язнів табору примусової праці. Окрім катовицьких парафіян, які з’їхалися з усієї Верхньої Сілезії, прибули гості з Кракова, Ополя, молодь з Білого Бору з учителями та делегація з Лігниці на чолі з директором IV ліцею. На урочистість прибули також представники Ґенерального консульства України в Кракові, а також віце-президенти Катовиць і Явожна.
Урочистість проходила при пам’ятному хресті, встановленому на місці поховання в’язнів Центрального табору праці, створеного на території одного з допоміжних гітлерівських таборів, що входили в структуру освенцимського концтабору. Рішенням політб’юро ПРП, прийнятим 23 квітня 1947 р., тобто кілька днів перед початком акції “Вісла”, сюди мали бути скеровані т.зв. “підозрілі елементи” з числа українців, серед них лемків, які підлягали виселенню з рідних земель. Вже тоді влада ставила своїм завданням перетворити українське населення на безхребетну, податну на асиміляцію масу шляхом позбавлення інтелігенції та духовенства.
Загалом у таборі було ув’язнено близько 4 тисяч українців, у тому числі понад 800 жінок і кільканадцять дітей, 22 греко католицьких і 5 православних священиків. В’язні перебували у страшних умовах, їх змушували до важкої праці та утримували на голодному пайку. Окрім того, в’язнів карали навіть за найменшу провину, а також влаштовували багатогодинні допити з застосуванням тортур. Таких умов та знущання не витримало понад 160 ув’язнених, яких поховано потайки у поблизькому лісі. Саме на цьому місці президенти Польщі й України 24 травня 1998 р. в присутності польської та української громади відкрили пам’ятник жертвам Явожна – табору, що став символом та синонімом акції “Вісла”.
Урочистість розпочалася привітанням усіх прибулих та покладенням вінків і квітів до пам’ятника жертвам Явожна. Урочисту Службу Божу відправив владика Вроцлавсько-Ґданський УГКЦ Володимир Ющак у співслужінні катовицького пароха о. Шимона Янковського, декана краківсько -криницького о. Петра Павлища, о. Леслава Лесика, о. Андрія Михалишина та о. Андрія Журава. Проповідь виголосив о. Петро Павлище.
Після Літургії усі присутні молилися за померлих в’язнів табору. Владика В. Ющак на закінчення Богослужіння звернувся до присутніх і закликав ніколи не допустити до повторення трагедії тоталітаризму та людиноненависництва. Катовицький парох о. Шимон Янковський подякував представникам влади Явожна та Катовиць за підтримку та допомогу в увічненні пам’яті жертв Явожна та організуванні врочистості. У свою чергу, віце-президент Явожна Яцек Новак наголосив, що “…наші щорічні зустрічі тут, коло пам’ятника показують, що ми пам’ятаємо. Не хочемо і не можемо забути. Досвід цієї трагедії трактуємо як пересторогу для нас і прийдешніх поколінь”. Представник Ґенерального консульства України у Кракові наголосив на потребі увічнення пам’яті жертв тоталітарного минулого, щоб не допустити повторення таких трагедій у майбутньому.
На завершення урочистості учні Білобірського комплексу шкіл з українською мовою навчання зачарували присутніх своєю мистецькою програмою, присвяченою акції “Вісла”. У поетичній та пісенній формі молодь нагадала про трагедію усього покоління, яке втратило дитинство, юність та рідну землю. Як пояснила Анна Мазур, викладач української мови в Білому Борі та художній керівник колективу, в основу постановки були покладено твори кошалінського письменника і поета Якова Гудемчука. А закінчили молоді артисти свій виступ піснею Оксани Білозір “Україночка”. У кульмінаційний момент виступу на імпровізовану сцену вийшли дівчата з рушниками, на яких вишиті були назви реґіонів Польщі, звідки виселено українців (Холмщина, Ярославщина, Надсяння, Любачівщина, Лемківщина, Бойківщина).
Не можна не згадати про найважливіших гостей урочистоті – колишніх в’язнів табору в Явожні, яких, на жаль, з року на рік приїжджає сюди щораз менше – тепер лише четверо змогли прибути до Явожна.
Хочеться відзначити, що описану урочистість уже традиційно (бо від 2003 р.) організовано зусиллями малої, але згуртованої парафії УГКЦ у Катовицях та її пароха о. Ш. Янковського, за що усім парафіянам належиться щира подяка.
“Наше слово” №39, 28 вересня 2008 року {moscomment}
