Адам Вєвюрка ■ ЛЕМКІВСКА СТОРІНКА ■ №30, 2015-07-26
Від 18 років в Лігниці і не лем проходит фестиваль, якого організатором є лемківскій ансамбль «Кичера». Проєкт тот, якого автором є кєрівник «Кичери» Юрко Стариньский, має вказувати багацтво культурове сьвіта при пізнаваню лемківской традиції на ґрунті медженародним. Хоц і часто на тих фестівалях сут проби перенесеня нашой традиції на ґрунт гнесьній. Прикладом є варштати з минулих років творіня гарганів, яких елементи стрічаме на лемківских ґорсетах.
В тому році фестіваль проходив на нашій руснацкій землі в Словації і в Польщі на рідних і західних землях. Напевно тото вказує, што можна і треба лучити вшитки землі, де внеска жиют представники найбарже на захід висуненого нашого староруского племена.
Початок фестівалю мав місце в наших горах по обох странах Польщі і Словації від 27 до 29 червця. На початку складено квіти під памятником Єпіфанія Дровняка – Никифора. А потім були анімації на ринку в Криниці, Гладишові, Усцю-Горлицким, Брунарах, а кульмінаційом був похід і концерт в Висові під назвом «Кичера і їй госьці для ґміни Усця-Горлицке».
Фестіваль 28 червця перенюсся на страну Словації, до Курова, на яким була велика публіка, де проходив там концерт під назвом «І сьвіт пришол до Курова». Треба зауважити, што на Словації було векше зацікавліня, як на рідних землях. Напевно то є знак, што наши русини жиют спокійно на рідних землях (може за спокійно, бо скоріше ся асимілюют, як ми) і не навчили ся страху Акції «Вісла», а (може і напевно є іх веце) жиют в купі разом. На конец дня заз фестіваль повернув на польску страну, до Тилича, де в Сільскому домі культури був концерт і анімації. А 29 червця заз Криниця гостила фестіваль, були там похід, анімації і концерт ґальовий «Лемки і ії госьці для Криници».
І то був конец концертів на рідних землях, але не конец фестівалю. Він почав діяти на західних землях від 30 червця концертом і анімаціями на замку Ґродзєц (на якому кручено в минулих роках м.ін. фільм «Вєдзмін»). 1 липця в Лігниці заз були анімації в міских осередках, похід і концерт при Рицерской академії. В четвер ансамблі вказали себе на концертах в Мєрчицях, Волові і Любйонжу. А 3 липця в Орску, Нєщицях, Студзонках, Ґужині, Гавронках і Високим. Ден тот фестіваль закінчив ґальовим концертом в Рудній. Треба тут підкреслити, же були то місця, де найвекша була активніст нашой громади по виселіню на ґрунті церковним і сьвіцким. Фестіваль 4 липця проходив в Любінскій ґміні, найперше в Хоцянові, а потім ґаля-концертом в Лісьцу, де векшіст села – то лемки. І то було барз видно на тим концерті: була наша мова, стоїска, де дівчата були в рідних строях та по свому запрошували до купліня ціста. Але кульмінаційом була неділя, де в Замєніцах на Кермешу на свято Івана Хрестителя при парохії греко-католицкій проходив фіналовий концерт цілого фестівалю.
На XVIII Медженародним фестівалю «Сьвіт під Кичером» в 2015 р. виступили ансамблі з Бразилії, Турції, Словації, Тайвану, України, Сербії, Порторико, України, Румунії, які медже різнима мовами, релігіями, традиціями вказували одно: людина є лем тоді правдива, колі шанує своє коріня. І думам, што тото є найвекшим даром для нас від організаторів і учасників XVIII фестівалю «Сьвіт під Кичером». ■
