Ігор Ісаєв, головний редактор PROstir.pl ■ ПОГЛЯДИ ■ №25, 2017-06-18
Що нам робити з мовою ненависті в Інтернеті?
Коли я відкриваю папку повідомлень «Інше» на своєму профілі в соцмережі Фейсбук, мене там найчастіше чекає від незнайомих осіб нова порція «новинок» у стилі «Геть в Україну, фашист», а то й гірше. Польською. Натомість українською та англійською мовами, зазвичай, пишуть прохання допомогти з контактами в Польщі чи домовити на інтерв’ю.
Секретом Полішинеля є те, що моя ситуація далеко не виняткова – ба, більше: я не є якоюсь видатною особою в польсько-українському діалозі, лише час від часу коментую двосторонні взаємини у ЗМІ.
Справу польського хейту проти українців в Інтернеті наприкінці травня порушив відомий український історик, учасник нещодавно відновленого Польсько-українського форуму партнерства, редактор порталу «Історична правда» Олександр Зінченко, який наголосив, що польською мовою отримує не просто хейт, а погрози смерті. На його думку, саме цим польська мова ненависті відрізняється від українських коментарів.
«Польський хейт є просто унікальним явищем у всій Європі. За більш, ніж 6 років редаґування сайту „Історична правда”, у нас були різні коментарі (дурні й образливі також). Але ніколи не було погроз смертю на адресу автора або тих, хто брав чи давав інтерв’ю», – написав О. Зінченко.
На думку українського історика, така ситуація значно ускладнює теж професійний діалог: адже той, хто висловлюється з української сторони чи навіть її підтримує, так чи інакше зіткнеться з величезною хвилею ненависті.
Українців 2016 р. атакували втричі частіше
Рапорт Генеральної прокуратури Польщі вказує: торік прокуратури країни проводили 1633 розслідування щодо справ, пов’язаних з расистськими, ксенофобськими чи антисемітськими випадками. Порівнюючи з 2015 р., статистика зросла, проте «всього» на 83 випадки, тобто на 5 відсотків. Саме тому нині державні чиновники на закиди неурядових організацій про погіршення ситуації зі ставленням до груп меншин прикриваються цією статистикою: мовляв, збільшення є, але ж незначне. Крім того, торік у прокуратурах загалом зросла кількість усіх заявок, а не лише злочинів з використанням мови ненависті.
Але диявол ховається в деталях. А деталі прокурорського рапорту свідчать про інше. Група справ, що називається «справи про застосування фізичного насилля чи погрози на дискримінаційному ґрунті», виросла останнього року на сотню. Удвічі збільшилася кількість злочинів проти мусульман і – увага! – аж утричі зросла кількість атак на тлі ненависті проти українців.
Отже, 2016 р. найбільше в Польщі виросла інтенсивність хейту проти українців. Згідно з рапортом Генеральної прокуратури Польщі, злочинці найчастіше використовували у своїх атаках Інтернет. Як наголошує речник Головної комендатури поліції Маріуш Цярка, «у Всемережі злочинці не анонімні, багатьох ми знаходимо. Поліцейські з відділів боротьби з кіберзлочинами постійно слідкують за мережею, за дописами на форумах і порталах». Також більше людей, ніж досі, почули 2016 р. судові вироки у справах, зв’язаних з мовою ненависті.
Що нам робити?
Практика свідчить про інше. Мені не вдалось отримати офіційної інформації про те, чому «на місцях» ситуація може виглядати не так райдужно. Торік я намагався звернутись до поліції зі скрінами (фото з екрану – ред.) погроз у свій бік через те, що я – українець (частину з них, найбільш «лагідну», бачите на фотоколажі). Поліцейський у черговій частині – саме до нього спершу потрапляє відвідувач перед тим, як потрапити до потрібного кабінету, – відговорив мене подавати повідомлення про підозру злочину: мовляв, Фейсбук діє на основі американського права, це дуже складно і взагалі «не оплачується».
Моя помилка була така, що я не став наполягати, а махнув рукою. І все ж, судячи з офіційних заяв чиновників, зокрема міністра внутрішніх справ та адміністрації Маріуша Блащака, який не так давно оголосив, що в Польщі злочини з ненависті є «марґінесом марґінесів», такі речі необхідно зголошувати.
Юристи, у свою чергу, вказують: прийняти повідомлення – це обов’язок поліцейських.
Водночас Об’єднання українців у Польщі сьогодні реалізує проект «Моніторинґ і документація проявів дискримінації української меншини», у рамках якого можна зголосити справу, після чого організація повідомить прокуратуру про підозру скоєння злочину. Заявка повинна містити дату і місце злочину, його опис, можливих свідків з контактами, докази (адреси веб-сайтів, скріни, фото). Заявку можна переказати або усно на тел.: +48 22 679 96 77, або листом на адресу: Związek Ukraińców w Polsce, ul. Kościeliska 7, 03-614 Warszawa, або факсом: +48 22 679 96 95 і через e-mail: sekretariat@ukraina.com.pl .
