Богдан Тхір ■ ПОДІЇ ■ №32, 2017-07-30
70-та річниця переселення на горі Явір
Цьогорічна проща світового українства на гору Явір, що на Лемківщині, стала початком нового розділу у складній, але як же цікавій, повній різких поворотів історії цього місця.
Подолавши стрімкий підхід, паломники, що прибули сюди в п’ятницю, 21 липня, з усіх закутків Польщі, України, Канади, США і навіть Австралії, взяли участь в архиєрейській літургії, очоленій патріархом Української греко-католицької церкви блаженнійшим Святославом Шевчуком.
Цього року, відзначаючи сумну 70-ту річницю переселенської акції «Вісла», паломники молилися в особливо піднесеному настрої, бо після довгих років нерівної боротьби дане місце повернулося до колишніх власників. У минулі роки, коли ми сюди приходили з прощами, завжди появлялося тривожне запитання, чи отримаємо ключі від каплиці, щоб там відслужити літургію. І ніколи не були цього певні. Тепер Свята гора Явір нарешті повернулася до греко-католицької парафії у Висовій.
Згідно з історичними даними, об’явлення на горі Явір почалися ще перед І Світовою війною, проте «найважливіша подія мала місцe 21 вересня 1925 р.,коли з відпусту у Словаччині повертались у своє село дві жінки — Фірия і Теодозія Дем’янчук, а з ними й дівчина Марія Гавлік. Коли перейшли кордон, помолилися в подяку за те, що не зустріли по дорозі прикордонників. Але сталося щось незрозуміле: під час молитви жінок освітило яскраве світло. Воно було таким ясним, що на землі можна було стебла трави порахувати. Жінки подумали, що це прикордонники, які чекають на них, щоб заарештувати. Однак проходять хвилини, а їх ніхто не затримує. І жодного голосу не чути. Лишень яскраве світло їх освітлює. Озираються навколо себе – нікого нема, тільки вони три у тому світлі. Дивуються. Що це за пречудове світло?! Такого вони зроду не бачили. Після закінчення молитви жінки повставали з колін, і світло згасло. Зачаровані цією пригодою, подались додому. Але ця подія спонукала їх знову прийти під вечір 22 вересня 1925 р. на те саме місце. Замість дівчини вони взяли з собою жінку на ім’я Марта Дем’янчук. Об’явлення Пресвятої Діви Марії не було поєдинчим. Від першої появи встановлюється постійний контакт між скромною Фіриєю і Богоматір’ю. Приходить Вона до побожної жінки раз на тиждень у п’ятницю. І відбувається між ними розмова. А діється це, як розповідає Фірия, уві сні. Врешті Фірия отримує від Божої Матері наказ: треба поставити каплицю в честь Пречистої Діви Марії (…). освячення каплиці відбулось 14 жовтня 1931 р. – у свято Покрови Пресвятої Богородиці. Зробив це греко-католицький єпископ з Перемишля, владика Йосафат Коциловський. Він очолив урочисту архиєрейську Службу Божу, освятив каплицю і прилучив її до греко-католицької парафії св. Архистратига Михаїла у Висовій. Це зареєстровано в день Покрови Пресвятої Богородиці, а саме 14 жовтня 1931 р.».
У своєму зверненні до людей, згромаджених перед каплицею Покрови Пресвятої Богородиці на горі Явір 21 липня 2017 р., блаженнійший Святослав відзначив: «Сьогодні Пречиста Діва Марія привела нас до ніг Ісуса на горі Явір. Тут ми відчуваємо, що Господь Бог є з нами. Він нас ніколи не покидає. Сьогодні у цій Божественній літургії Він запрошує нас покласти до Його ніг усю нашу житейську журбу і печаль, наші рани минулого і наші труднощі сьогодення, а також наш страх перед майбутнім. Тут Він готовий нас слухати, приймати і зціляти. Тут Він нам сьогодні хоче показати за посередництвом Пречистої Діви Марії, що ми є його народом, тобто Божим народом. Хоче також нагадати, що Він наш Бог. Історія цього місця дуже глибока й дивна. Тут Пречиста Діва Марія хотіла відкрити вічність простій жінці, хотіла приголубити свій народ, свою Лемківщину перед страшними подіями, які на неї насувалися, перед стражданнями людей, втратою ними рідної домівки, рідної землі. Але Богородиця нам вкотре сповістила, що ми є Божим народом, і ця земля, на якій стоїмо, є нашою. Сьогодні ми стоїмо на цьому місці і дякуємо Господу Богу і Пречистій Діві Марії за те, що нас не покинули в найтяжчі, темніші роки нашої новітньої історії. Сьогодні ми, як ніколи, відчуваємо, що сучасна людина тільки в Богу знайде мир, повноту життя і своє щастя…».
Після Божественної літургії відбулося освячення джерельної води у місцевій криниці й біля церкви, а також копії ікони Пресвятої Богородиці, написаної згідно з описом очевидців.
Блаженнійший Святослав з владиками та священиками урочисто освятили пам’ятний хрест, присвячений 70-ій річниці переселенської акції «Вісла».
Для багатьох присутніх в урочистій події на горі Явір це був початок відвідин батьківської Лемківщини, продовженням чого мала бути участь у святі культури в Ждині та подальшій мандрівці мальовничими куточками Карпат у Польщі, Словаччині та Україні.
Разом з патріархом у каплиці Покрови Пресвятої Богородиці, встановленій на Святій горі Явір, молилися архиєпископ Євген Попович – перемишльсько-варшавський митрополит, архиєпископ Іван Баб’як – митрополит пряшівський, владика Володимир Ющак — вроцлавсько-ґданський ординарій, архиєпископ Іван Мартиняк, владика Дімітріос Салахас – апостольський екзарх Греції, владика Володимир Груца – єпископ-помічник Львівської архиєпархії, представник польського єпископату — владика Мар’ян Роєк та багато священиків з Польщі, України і Словаччини. ■
