Виправдати «Віслу»: чим це шкодить не лише українцям у Польщі, але всій польській державі

Ігор Ісаєв, головний редактор порталу PROstir.plПОГЛЯДИ№41, 2017-10-08

У Польщі – декомунізація. Залишки тоталітарного минулого, десь за прикладом України – перейменовують, а весь процес правляча партія «Право і справедливість» подає як ледве не остаточну перемогу Четвертої Польської Республіки над комунізмом. Проте дія народжує протидію. І ностальгія за старим комуністичним ладом стає для частини польської опозиції елементом боротьби з владою.

<strong>1946 р. Динівське підгір’я. Загін комуністичних карателів (міліціонерів) вирушає в терен на бій з УПА та цивільним

1946 р. Динівське підгір’я. Загін комуністичних карателів (міліціонерів) вирушає в терен на бій з УПА та цивільним населенням. Фото з Вікіпедії

Лешек Міллер, лідер Союзу лівих демократів у Польщі, виступив нещодавно в ефірі проросійського рупора, радіо «Спутнік», з критикою теперішньої офіційної Варшави. За його словами, Польща зробила «антиросійську риторику» наріжним каменем власної політики, тому «по-варварськи» знищує радянські пам’ятники «дружби».
Або інше. Під посольством України власне 28 квітня виступив політик Польської селянської партії Пйотр Зґожельський, говорячи про Акцію «Вісла» наступне:
– Ця операція привела до того, що поляки нарешті відчули спокій. Це завершило геноцид і ворожі дії проти невинного польського населення. Ось чому Польська селянська партія є серед вас сьогодні, щоб порушити цю тему, – наголосив депутат на мітинґу в 70-ту річницю депортації українців, яку польський Інститут національної пам’яті називає «комуністичним злочином». Мітинґ улаштували 28 квітня перед Посольством України у Варшаві члени праворадикального освітнього центру «Powiśle» з однією метою, – щоб висловити подяку за Акцію «Вісла». Справа останніми днями потрапила до прокуратури.
Підміна понять чи заперечення природних законів, за якими функціонує суспільство, – це дійсно одна з хвороб нашої епохи. І тут не йдеться про якийсь зовнішній вплив російської пропаґанди, тут є питання до нас, як до суспільства: наскільки ми готові дозволити іншому поводитися з таким же рівнем свободи, який ми би дозволили собі в поводженні з іншими? Усі люди є рівні від природи – це головний принцип, який висловили діячі епохи Просвітництва, з якого виросла вся сучасна європейська філософія, з її демократією і бюрократією з одного боку, і тоталітаризмами та кривавими соціальними експериментами – з другого. Що таке рівність? Це рівність у змагальності. Проте все не може дістатися всім. Це призводить до підозр, до війни всіх проти всіх, як писав Гоббс.

Повний зміст статті можете прочитати, придбавши друковану або електронну версію газети

Опубліковано в Останній номер, Погляди.

Коментарі закриті.