Григорій Сподарик, Павло Лоза ■ ПОДІЇ ■ №44, 2014-11-02
Об’єднання українців у Польщі (ОУП) надалі очолюватиме дотеперішній його голова Петро Тима. Так вирішили 65 делеґатів, які брали участь у VII З’їзді ОУП, що проходив 25–26 жовтня у Варшаві. Делеґати і гості – разом близько 100 осіб – обговорили також питання пріоритетів у діяльності організації, ситуацію української освіти у Польщі та перспективи співпраці ОУП з Церквами й іншими організаціями.
На з’їзді прийнято стратегію організації та представлено підсумки діяльності Громадського комітету відбудови Народного дому в Перемишлі. Його голова Андрій Комар представив актуальний стан ремонтних робіт, дані щодо збірки коштів та візуалізацію майбутнього вигляду і функцій Народного дому. За його словами, до кінця року силами громади слід зібрати 20 тис. злотих, що дозволить отримати чергові кошти на ремонтні роботи: «Залишаю це вашій добрій увазі. Ви є елітою нашої громади і повинні до неї донести інформацію про значення Народного дому, тим самим заохочувати цей наш „живий пам’ятник” спільними силами відбудувати», – закликав зібраних А. Комар.
З’їзд прийняв постанови, пов’язані з актуальною драматичною ситуацією в Україні. Делеґати з’їзду подякували польському суспільству та польській владі за підтримку українців у їх драматичних змаганнях за демократичні перетворення і європейську інтеґрацію. У зверненні до представників організації та української громади загалом делеґати закликають до дальшої активної підтримки України, зокрема просять надавати допомогу пораненим і постраждалим уніслідок бойових дій, а також в інформаційному плані – до протидії російській пропаґанді. Учасники з’їзду висловили занепокоєння діяльністю частини польських середовищ, які за російськими зразками намагаються приклеїти українцям ярлик «фашистської» та «людиновбивчої» спільноти. Тому делеґати форуму звернулися до представників польської влади і політичних партій з проханням протидіяти цього роду силам та середовищам.
З’їзд уперше працював за формулою дискусійних частин та без участі офіційних гостей. Такий порядок обрано для того, щоб максимально зосередитистя на власних конкретних проблемах. Відповідно до прийнятої з’їздом стратегії, основними цілями і пріоритетами організації повинні бути професіоналізм та висока якість реалізованих завдань, будування сучасної української ідентичності, ефективне управління, активність членів, залучення молодого покоління і гармонійне поєднання традиції з сучасністю. П. Тима оцінив, що серед основних проблем організації є нерівно розкладена активність. З одного боку, це лідери окремих структур, часто надмірно завантажені працею, і решта членів та волонтерів, які виконують дрібні завдання або взагалі не мають їх окреслених: «Часто об’єднання асоціюється нам з організуванням культурних заходів і рідко з чимсь іншим», – говорив П. Тима.
Постійний і невід’ємний виклик для організації становить залучення та активність молоді. Ігор Горків з Перемишля вказав на козирі, які організація може використовувати для притягання молодих лідерів. Це, зокрема, конкретні доручення, а в міру набирання людиною досвіду, щораз складніші завдання для виконання. Водночас, завдяки ОУП, молоді люди можуть проходити різного роду вишколи, а організація повинна дбати про те, щоб вони завершувалися отриманням сертифікату. В оцінці І. Горкова, такі документи потрібні не лише для організаційного, але і професійного життя. Організація таким чином також будує базу професіоналістів, уміння яких можна використовувати у дальшому функціонуванні. В його оцінці, якимись формальними документами треба нагороджувати і працю волонтерів. У свою чергу, проф. Роман Дрозд зі Слупська наголосив на проблемі оцінки активності. Вона, у своїй більшості, проявляється у проведенні заходу та його адміністративно-звітному обслуговуванні. За його словами, нема опісля серед організаторів критичного аналізу якості і доцільності виконаної ініціативи. А це гальмує пошук нових форм активності, зводячи її до відомих і перевірених заходів. Співпраця лідерів і теренових структур – це також важливий фактор: «Інформаційним каналом має бути голова гуртка. Якщо він не вміє розв’язувати проблем та їх загострює, значить, повинен відійти», – вважає Р. Дрозд. Голова Кошалінського відділу ОУП Роман Білас наголошував на потребі співпраці з зовнішніми партнерами, отже і польськими організаціями. Завдяки такому співробітництву на території його відділу вдається здобувати кошти на підтримку української освіти, наприклад комплексу шкіл у Білому Борі. Таке співробітництво пов’язується і з переданням досвіду, яким пізніше може користуватися ОУП. Важливим питанням є самоврядні вибори. Як оцінив Р. Білас, нашу активність у цьому плані видно, але і далі вона позбавлена професійного підходу.
Стратегічні цілі є важливими, проте, як відзначалося в рамках з’їзду, варто працювати над меншими, більш конкретними ідеями. Це, зокрема, наголошування реґіонального багатства громади у вигляді проведення року Лемківщини чи Підляшшя, підтримка кожним відділом ОУП однієї сім’ї, що потерпіла внаслідок бойових дій в Україні, передавання проблемних інформацій для українських мас-медіа в Польщі, використовування професійного досвіду членів організації, активізація праці в містах, які є академічними осередками і куди потрапляє значна кількість української молоді тощо. Голова П. Тима пропонував, зокрема, створити робочу групу, де члени організації з практичним досвідом у самоврядуванні допомагатимуть тим, які балотуватимуться в майбутньому у виборах. Існує також своєрідний парадокс: з одного боку, держава виділяє кошти на зміцнення у нацменшинах, отже й української, знання рідної мови, а в нашій громаді щораз частіше лунають протилежні голоси – про перехід на польську мову у богослужіннях, навчанні релігії чи наших мас-медіа. Останній перепис населення показав, що частина людей, які декларували українську ідентичність, рідною все ж назвали польську мову. Щоб протистояти таким явищам, в оцінці П. Тими, треба обмежити культурно-розважальні ініціативи, надаючи перевагу тим, що зміцнюють знання української мови.
У праці з’їзду ще наголошували на щораз більшій активності громадян України. Вони створюють свої організації, мас-медіа, знаходять вихід на самоврядні стуктури чи окремі політичні сили, в цій громаді є ряд людей з вищими кваліфікаціями. Вся ця активність, загалом, є позитивним явищем, однак загрозою може бути брак співробітництва зі структурами етнічних українців. Тому на з’їзді були наголоси на потребі посилення співробітництва зі структурами громадян України й уникання функціонування у «двох окремих світах». Голова Українського товариства Григорій Купріянович з Люблина, який був гостем з’їзду, наголошував на потребі посилення в українській громаді у Польщі юридичних знань про свої права. Лише це, в його оцінці, дозволить ефективно контролювати як центральну, так і місцеву владу в виконанні ними зобов’язань щодо нацменшин. Це посилення повинно відбутися шляхом вишколів і створення групи експертів, знаннями яких зможуть користуватися всі українські організації. Без експертської оцінки, критичних зауважень та пропозицій ми не зможемо впливати на якість правових актів, що реґулюють функціонування нашої громади. З іншого боку, влада, не маючи професійного рецензента, зможе, як це зараз нерідко буває, «прикрашати дійсність» хоча б у звітах для європейських структур про виконання своїх зобов’язань стосовно нацменшин.
На окремих дискусіях обговорено питання щодо української освіти в Польщі та співробітництва з Церквами. Про ці та інші теми інформуватимемо в наступних числах «НС».
* * *
У результаті з’їздівських виборів на чергове скликання обрано представників до статутних органів ОУП. До складу Головної управи під головуванням Петра Тими увійшли: Стефанія Лайкош, Анна Кертичак, Мирослав Купич, Марко Сирник, Ігор Горків та Михайло Кертичак. Нова Головна рада ОУП, як у попередньому скликанні, складатиметься з десяти голів відділів і додатково обраних з’їздом осіб, серед яких є: Мирослав Притула, Оксана Кравчишин, Любомира Тхір, Мирон Сич, Андрій Комар, Андрій Дрозд, Мирослав Чех, Наталя Кертичак, Роман Дрозд і Павло Зарічний. Головна ревізійна комісія працюватиме у складі: Петро Вєвюрка, Петро Цилюпа, Іванка Шмігельська та Ярослав Келлер. Членами Товариського суду обрано: Василя Шляхтича, Петра Шмігельського, Петра Федуся та Мар’яна Райтара. ■
Коментарі
Світлі збори ОУП
Хвальна Управа
З канадійського досвіду. Як шо можливо прикласти більше зусилля заохотити новоприбулих до вже існуючих наших організації, церковних установ. Особливу увагу приділити молоді. В єдності сила. Хай щастить!
З повагою ,
Мар’ян Качмар
Едмонтон АБ