Павло Лоза ■ ГРОМАДА ■ №42, 2017-10-15
Згідно з пропозицією Міністерства національної освіти (МНО) Польщі, батьки або повнолітні учні школи національних та етнічних меншин до кінця вересня могли відмовитись від уроків рідної мови. Як ця зміна запрацювала на практиці?
– Це розпорядження було опубліковане на сайті Міністерства національної освіти. І все ж, щиро кажучи, батьки, здається, навіть не знають про нього, – говорить Петро Піпка, директор Комплексу загальноосвітніх шкіл ім. Маркіяна Шашкевича в Перемишлі.
Нагадуємо, що проект документа, підготованого Міністерством освіти, передбачає зміну строку складання заяви про участь учня в заняттях з рідної мови. Згідно з ним, заяви можна подавати до 20 вересня. Чергова зміна стосується того, що батьки, або повнолітні учні до 29 вересня кожного шкільного року можуть відмовитися від уроків рідної мови.
Директор української школи в Перемишлі звертає увагу на те, що навіть якби батьки знали про такі пропозиції МНО, все одно не відмовлялися б від уроків української мови.
– Коли учні або їхні батьки вибирають у Польщі школи з українською мовою навчання, чому вони б мали відмовлятись від вивчання цієї мови? – дивується директор. – В іншому випадку вибрали б польську місцеву школу. Тому, гадаю, це мертва постанова.
У «шашкевичівці» цього року набагато менше учнів, ніж їх було торік. І все ж, як говорить директор, це не результат введення постанови міністерства. Зменшення кількості дітей і молоді у школі пов’язане з тим, що багато учнів, громадян України, переїхало з батьками жити до інших міст. Деякі вчителі звертали увагу на те, що через пропозиції МНО учні останніх класів ліцею, можливо, захочуть відмовитись від уроків української мови, щоб не складати матурального (випускного) іспиту з цього предмета. Але й тут директор заспокоює.
– Я не знаю випадку, щоб у школі з українською мовою навчання в Польщі «матурист» не склав успішно іспиту з української мови. У школах є стільки ж годин української мови, скільки польської, тому учні не мають проблем з підготовкою до випускного екзамену з цього предмету, – вважає П. Піпка.
Розпорядження стосується всіх шкіл, а також шкільних і міжшкільних пунктів навчання мови меншини. Найбільші побоювання мають пункти навчання. Петро Табака навчає зараз української мови у Свйонтках, Доброму Місті та Лідзбарку-Вармінському. Вчитель говорить, що в нього батьки складали заявки ще минулого навчального року.
– Цього року в моїх пунктах навчання ніхто з батьків не подав заявки про відмову від уроків української мови. Відмовилися лише батьки, які змінили своє місце проживання. Навпаки, кількість учнів збільшилася, – інформує педагог.
З новим навчальним роком до пункту в Лідзбарку-Вармінському прибули 4 нові учні у І клас. Вчитель помічає велике зацікавлення уроками. У пунктах навчання в Доброму Місті та Свйонтках кількість учнів залишилася, як раніше, тобто 11 і 3. У Свйонтках є інші проблеми, не пов’язані з новим розпорядженням.
– Тут просто немає охочих, тому я не знаю, чи через рік ведучий орган погодиться на навчання з 2 учнями, – сумує П. Табака.
Варто зазначити, що нововведення дозволяє учням вивчати також географію, історію та культуру країни, з якою вони себе ототожнюють як нацменшина. Розпорядження відводить на це 25 годин географії на ІІ етапі навчання, та до 15 годин – в ліцеї, технікумі і професійній школі І ступеня. Історію та культуру можна вивчати у п’ятому і шостому класах початкової школи, другому і третьому класі ліцею, технікуму та у професійній школі І ступеня і першому класі у професійних школах ІІ ступеня. Такі уроки зараховуються до додаткових освітніх годин і мусять бути вписані у свідоцтві в кінці навчального року. Протягом навчального року на історію документ відводить 25 годин.
– Щоб дитина змогла вивчати мову, географію, історію та культуру, батьки мусять написати заяву, яка зобов’язує на весь етап навчання, – додає вчитель української мови.
Навчання предметів відбувається на основі програм, затверджених директором. Для занять з української мови, історії та географії кожен учитель мусить написати авторську програму.
У пункті навчання в Лідзбарку-Вармінському батьки складатимуть нові заявки, щоб діти мали змогу вивчати історію України. У п’ятому класі цього року – двоє учнів, тому тривають переговори з директором школи і ведучим органом. Раніше не було такого бажання з боку відомства до цього роду занять, хоча ми про це інформували. Якщо є така можливість, чому не скористатися нею і цим разом, – каже П. Табака. ■
