Павло Лоза ■ КУЛЬТУРА ■ №19, 2018-05-13

День вишиванки – відносно нове українське свято, яке відзначається у третій четвер травня. Цього року День вишиванки припадає на 17 травня. Ті, що ще не мають вишиванки, не мусять їхати за ними в Україну. На польському ринку існує кілька інтернет-крамниць з українськими етно-продуктами, власниками яких є представники української меншини в Польщі. Як виглядає такий етно-бізнес? Чи можна з нього вижити? Хто сьогодні зацікавлений українськими виробами?

Вишиванка для дітей. Фото зі сайту wyszywanka.com

У культурі практично будь-якого народу є речі, які виразно відображають його особливу національну традицію. Вишиванка – яскравий приклад і підтвердження цьому. Українські вишиванки популярні не лише в Україні, а й за її межами. Це довели, зокрема, голлівудські зірки. У різні часи відомих людей можна було побачити на вулицях американських міст в одягу з українським орнаментом.

Наприклад, у вишиванках в об’єктив папараці попали актори Кейт Мосс, Ніколь Кідман, Холлі Беррі, Кетті Холмс, Сандра Буллок, Джекі Чон, співачка Адель. Свого часу у вишиванці ходив теж соліст легендарного гурту «The Doors» Джим Моррісон.

У Польщі такої моди серед знаменитостей не спотерігається. Звичайно, є багато поляків, які просто люблять етно-одяг і одягають теж українські вишиванки. Однак у більшості українським одягом цікавляться представники української меншини в Польщі, про що говорить Себастіан Галун з команди інтернет-крамниці «wyszywanka.com».

«Більшість людей, які купують у нас українські продукти, проживає у Вармінсько-Мазурському, Любуському, Поморському та Західнопоморському воєводствах. Це райони, куди переселили у 1947 році наших бабусь і дідусів», – говорить українець з Ґданська. А звідки взагалі взялась ідея на такий етно-бізнес?

Китайська українська вишиванка

«Wyszywanka.com» працює від 2015 р. Але усе почалося 2012 р., коли С. Галун з нареченою організовували своє весілля: «Готуючись до весілля, ми побачили, що в Польщі важко придбати якийсь весільний асортимент, який мав би відношення до української культури. Кілька років тому вишиванку можна було купити в Польщі лише при нагоді Молодіжних ярмарків у Ґданську або на „ватрах”, які проводяться у Польщі. Запрошень чи вишиваних рушників майже не було. З часом почали нас питати знайомі, де купити такий одяг. Так з’явилася ідея крамниці з весільним одягом. Отже, все почалося від приватних потреб».

Українець зізнається, що, коли народились їхні діти, з’явилися наступні потреби: «Потрібні були вишиванки для дітей. Так зродилася ідея інтернет-крамниці „wyszywanka.com”».

У крамниці сьогодні можна купити не лише вишиванки, але й сучасний одяг, торбинки, косметику, предмети щоденного вжитку тощо. Звичайно, усе це походить від українських виробників. Зараз магазин співпрацює з 56 виробниками вишиваного одягу.

«Ми спіпрацюємо також з майстринями і майстернями, які вишивають, у Польщі. Вони вміють це робити і хочуть продавати свої вироби, а нам залежить на тому, щоб їх популяризувати», – продовжує українець з Ґданська.

Подібними спостереженнями ділиться Дарія Косєк зі Сянока, яка відкрила свою крамницю рік тому. У її крамниці сzumak.pl можна купити кераміку, ліжники, килими, ювелірні вироби, свічники, іграшки тощо.

«Ми з чоловіком трохи нагадуємо чумаків. Їдемо по товар і намагаємося привезти те, що нам подобається, а інші це з задоволенням купують», – сміється Д. Косєк. У подружжя Косєків усе почалося від приватних подорожей в українські та румунські Карпати. Жителі Сянока вирішили, що побачене ними там варто показати й іншим людям.

Гуцульський свічник. Фото зі сайту czumak.pl

Д. Косєк є членом жіночого гурту «Відимо» з Сянока, вона розповідає: «Залежить мені, щоб не показувати речі, виготовлені десь на фабриці, а лише ті продукти, які роблять народні майстри. На ринку є багато вишиванок, тому зараз мені нема потреби тим займатися. Тим більше, що вишиванки в Україну привозять з Китаю. Натомість, у Польщі я ніколи не зустрічала покутської кераміки. Саме тому ми зараз на ній спеціалізуємося».

По-сусідськи у Перемишлі працює інтернет-крамниця «sofija-net.pl», який у своєму асортименті має вишиванки, ікони, кераміку, листівки, ювелірні вироби, книжки, платівки та багато іншого. Зараз крамниця переформатовується, оскільки створюється організація, яка буде нею керувати.

«Почалося все 2011 р. Крамницю придумав о. Павло Поточний, який був на парафії у Перемишлі. Спочатку це була греко-католицька крамниця. Три роки тому о. Павло став парохом у парафіях на півночі Польщі і передав мені керування крамницею. Я трохи збільшив асортимент з українською тематикою», – розповідає Михайло Пульковський.

40 українських і 60 мішаних сімей

«Такими українськими виробами цікавляться люди, яких можна назвати шанувальниками народного ремесла. І це необов’язково українці. Мені самій залежить, щоб знайти зацікавлених людей. Шукаємо вручну виготовлені речі, найкраще старими методами. Багато клієнтів „сzumak. pl” проживає у великих польських містах: Познані, Вроцлаві, Варшаві, Щеціні. Зв’язувалися з нами також жителі Канади та Англії. І це не завжди українці», – розповідає сянічанка.

Себастіан Галун, який зараз лише допомагає займатися магазином „wyszywanka.pl”, говорить, що 80% клієнтів його крамниці – це жінки. Оскільки зараз маємо період, коли відбуваються перші святі причасття, багато людей для своїх дітей замовляє платтячка з вишиваними елементами для дівчаток або вишиванки для хлопців. Продаються теж крижма та все інше для хрещення дітей.

«Просто багато батьків чекає, щоб охрестити дітей тоді, коли буде тепло. І навесні речей для хрещення продається набільше», – говорить Себастіан. Українець з Ґданська професійно займається маркетингом в Інтернеті. Тому добре розбирається у промуванні продуктів у мережі: «До нас звертаються люди не лише з Польщі, але і з Норвегії чи Австралії. Я вже давно помітив, що люди цінують комфорт. Ми маємо близько 3 тис. продуктів, і тому, якщо хтось придбає від нас замалу або завелику сорочку, може поміняти на інший розмір або просто повернути. Інколи ми шиємо на індивідуальне замовлення. Люди звертають на такі речі увагу».

У його крамниці вже нема весільних суконь. «Сьогодні українських вінчань у Польщі щораз менше. Статистика за минулий рік показала, що у Греко-католицькій церкві у Польщі вінчалося близько 40 українських пар та 60 мішаних. Це замала кількість потенційних клієнтів, щоб такі весільні сукні продавати, оскільки вони дуже дорогі», – зізнається С. Галун.

Деякі сайти є виключно польською мовою. Себастіан Галун пояснює, що мова сайту спрямована на аудиторію: «Наші дані показуть, що нашою крамницею цікавиться півмільйона людей. Багато хто, навіть українці меншини, не користується українською мовою. Це може когось дратувати, тому наш сайт ведеться лише польською мовою».

Листівка з побажаннями.
Фото зі сайту sofi ja-net.pl

Професія чи лише захоплення?

Михайло Пульковський вважає, що важко було би вижити з такого етно-бізнесу.

«Для мене важливо, що я не докладаю грошей до крамниці. Може, якби попрацювати більше над рекламою та зайнятися маркетингом, то були б кращі результати. Головне, знайти свого адресата. Кожен має якусь cвою ділянку. На sofija-net.pl є філателія і нумізматика, тому, певно, серед людей, які до мене звертаються за продуктами, є теж священики», – розповідає М. Пульковський, якому трапляються теж більші замовлення, зокрема, коли школи замовляють книжки.

Подібні спостережання має Дарія Косєк, яка має прекладацьку фірму.

«Початок кожного нового бізнесу дуже важкий. Але я вже бачу, що це більш хобі, пристрасть і додаткова праця, ніж професія. Можливо, якби був якийсь стаціонарний магазин, було б інакше. Проте, тоді це вимагало би працевлаштування додаткового персоналу і витратити на оренду приміщення. Сянік хіба замале місто на таку інвестицію», – пояснює українка. Проте вона надіється, що мода на
етно-продукти в Польщі ще довго буде існувати.

«Люди шукають і будуть шукати ориґінальні речі, зокрема, на святкові подарунки. Тому думаю, що зацікавлення українськими виробами все ж буде тривати», – твердить Дарія Косєк.

Поділитися:

Схожі статті

Нові Рюриковичі: що для українців значить розслідування справи Новака

Ігор Ісаєв ■ ПОГЛЯДИ ■ №31, 2020-08-02 Польське Центральне слідче бюро і Національне антикорупційне бюро України 20 липня оприлюднили свої підозри Славомірові Новаку (прізвище публікується...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*