В лемківській світовій організації – нова голова

Павло ЛозаЛЕМКІВСКА СТОРІНКА№37, 2017-09-10

– Першою моєю мовою була лемківська, бо іншою вдома не розмовляли. Лемківщина для мене – це моє коріння, це колиска мого роду, це святе місце, де поховані мої предки, це рідна земля моїх родичів і всієї нашої великої лемківської родини, – говорить Ярослава Галик, новообрана голова Світової федерації українських лемківських об’єднань.

 <strong>Новообрана голова СФУЛО Ярослава Галик.</strong> Фото з архіву Ярослави Галик
Новообрана голова СФУЛО Ярослава Галик. Фото з архіву Ярослави Галик

Вибори нового керівництва відбулися під час VI Конґресу Світової федерації українських лемківських об’єднань, який проходив 24–26 серпня у Львові під час святкування Дня незалежності України та проведення III Львівського обласного фестивалю лемківської культури «Гомін Лемківщини». Конґрес цього року був присвячений 70-м роковинам Акції «Вісла».
До Світової федерації українських лемківських об’єднань увійшли такі організації, як Всеукраїнська громадська організація «Всеукраїнське товариство Лемківщина», Організація оборони Лемківщини (США), Об’єднання лемків Канади, Союз русинів-українців Словацької Республіки, Союз русинів-українців Сербії, Союз русинів і українців Республіки Хорватії та Об’єднання лемків з Польщі (ОЛ).
Василь Шлянта, заступник голови ОЛ вважає, що федерація передусім має допомагати у збереженні зв’язків між лемківськими організаціями різних країн.
– Кожен з нас веде свою діяльність і має іншу специфіку. Завдяки тому, що Об’єднання лемків є членом федерації, ми маємо можливість узагалі знатися з закордонними товариствами й об’єднаннями. Ми часто обмінюємося участю в наших заходах, – говорить В. Шлянта, поруч якого на конґресі у Львові ОЛ репрезентували Наталія Гладик, Анна Баняс, Еміля Пиж та Стефан Клапик.
Федерація має теж за мету захист, популяризацію і розвиток культури лемків-русинів-українців, збереження матеріальної та духовної спадщини Лемківщини, сприяння етнічному відродженню Лемківщини на етнічних теренах, підтримку й об’єднання діяльності лемків, спрямованої на реалізацію цих завдань у світі.
Новообрана голова вважає, що одним з основних завдань діяльності СФУЛО на найближчий час має бути широка інформаційно-організаційна робота.
– До неї треба залучити науковців, дослідників, правників, депутатів, діячів громадських організацій та з метою поширення історичної правди на міжнародному рівні через засоби масової інформації про трагічні депортації лемків-українців зі споконвічних земель, як жертв політичних репресій, – пояснює Ярослава Галик. Завершенням цієї роботи має стати прийняття відповідних законів з визначення правового статусу депортованих, як жертв політичних репресій з метою їх реабілітації.
На думку голови СФУЛО, черговим з пріоритетів діяльності федерації має стати створення державних програм відродження матеріальної і духовної культурної спадщини лемків-русинів.
– З цією метою необхідно також активізувати роботу фундацій, які є в різних країнах світу, – пояснює голова СФУЛО.
Вона бачить потребу залучення молоді до всіх заходів СФУЛО та створення широкої мережі молодіжних лемківсько-русинсько-українських організацій.

Я. Галик запевнює, що для чіткої координації праці СФУЛО буде розроблена і прийнята програма діяльності федерації на наступні 5 років з урахуванням інтересів та особливостей усіх її суб’єктів, так само план роботи на кожний рік.
– Я буду спиратися на Президію СФУЛО, на керівників суб’єктів федерації, а також на співпрацю з міжнародними українськими організаціями, на широку громадськість, яка підтримує лемків в Україні і в усьому світі, а теж на підтримку і співпрацю з владними структурами в Україні та світі, – додає Я. Галик. З цією метою конґрес звернувся до влади України з ініціативою про створення Міністерства у справах світового (закордонного) українства для підтримки і координації діяльності українських громад за кордоном.
* * *
Ярослава (Хомин) Галик, народилася 6 серпня 1953 р. у Терновиці Тисменицького району Івано-Франківської області в родині депортованих лемків Репели-Галик Стефанії та Галика Івана із сіл Ростока-Велика і Крижівка повіту Новий Санч. Виросла в селі, де третина мешканців були переселені з Лемківщини, а решту – з Надсяння і Західної Бойківщини. На її вулиці жили самі лемки.
Закінчила Івано-Франківське медичне училище та Чернівецький державний університет, біологічний факультет. Працювала медичною сестрою у Ворохтянському обласному кістково-туберкульозному санаторії «Черемшина», вчителем біології та хімії Кремінців Кремінцівської восьмирічної школи Яремчанського міськвиконкому й одночасно екскурсоводом Ворохтянського бюро подорожей та екскурсій, лікарем-лаборантом, пізніше – директором пансіонату при медичному реабілітаційному центрі «Кремінці» МВС України.
У 2000–2006 рр. перебувала в трудовій еміґрації у Франції (Париж). Багато подорожувала країнами Європи і Близького Сходу. З 1971 р. живе і працює на Гуцульщині (Ворохта, Татарів, Яремче).
Спершу Лемківщина була для неї якоюсь прекрасною Атлантидою, яка існувала в уяві її родичів і в її мріях. А потім стала заповітом матері після слів, які мати сказала якось, коли Я. Галик почала записувати її слова: «Пиш, Славцю, пиш, то хибаль ты тото даколи опишеш». Вже у зрілому віці, коли не стало батьків, лемкиня-українка написала монографію «Лемківщина – край наших предків» (2009) , «Книга пам’яті Лемківщини 1944–1946», том 1 (2015), том 2 (2016), том 3 (2016). У її творчому доробку також видання: «Маленька українка у великому Парижі» (2012), «Світло очей моїх» (2013).
Від січня 2014 р. – член Колеґії Всеукраїнського товариства «Лемківщина». Була секретарем VI з’їзду Всеукраїнського товариства «Лемківщина» (жовтень 2014); 11 лютого 2016 р. – обрана головою Яремчанського літературно-мистецького об’єднання «Зґарда». ■

Поділитися:

Категорії : Bez kategorii

Коментарі

  1. Зі пошаною Лемківщині і лемкам а також Нашому Слові бувший член обєднання Лемків Канади Роман Телех

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*