Катерина Семчук ■ УКРАЇНА ■ №3, 2018-01-21
В Україні можна створювати компанії світового рівня, які будуть лідерами у своїх категоріях, відкриватимуть нові ринки, рекламуватимуть Україну і при цьому будуть конкурентними.
На спеціальних краудфандингових платформах у 2017 р. українські стартапи зібрали майже 2 мільйони доларів.
Зупинімося детальніше на цих нових поняттях.
Що ж таке «стартап»? З англійської «startup» або інакше стартап-компанія, – це новостворена компанія, яка ще не вийшла на ринок і володіє обмеженими ресурсами, а при цьому будує свій бізнес на основі нових технологій. Переважно єдине, що є у стартапів (часто стартап-компанії називають ще «гаражними») – це ідея, експерти і натхнення. Тому такі компанії найчастіше шукають фінансування на краудфандингових платформах. Що ж таке краудфандинг? Англійською «сrowdfunding» означає «громадське фінансування», тобто фінансування громадою. У час глобального Інтернету помислодавці замість того, щоб переконувати багатих інвесторів у необхідності вкладення грошей у їхній проект, переконують у цьому звичайних людей. Отже, краудфандинг – це співпраця людей, які добровільно об’єднують свої гроші чи інші ресурси разом, як правило через Інтернет, щоби підтримати зусилля інших людей або організацій.
Пострадянське суспільство не до кінця розуміє, якою великою цінністю є інноваційні компанії, ті ж самі стартапи. Тому в Україні часто це невдячна робота. У результаті найкращі ідеї українців, як правило, відходять на Захід.
Але ж інноваційний бізнес – це чудовий рушій для процесу економічного розвитку України. Він створює робочі місця, приносить у країну зовнішній капітал, розповідає про неї назовні.
Кращі з кращих UA
В Україні протягом кількох останніх років утворено й втілено багато цікавих та успішних стартапів. Поговорімо про найцікавіші з них.
Так, наприклад, Олександра Рогачова з Коломиї є співзасновницею додатку «Inkhunter» (у перекладі з англ. «Мисливець за тату»), що дозволяє «приміряти» татуювання. Додаток до смартфона 24-річної українки компанія Apple визнала одним з найкращих 2017 р. «Віртуальний тату-салон» дозволяє будь-кому, в будь-якій точці земної кулі миттєво сфотографувати себе з будь-яким татуюванням. І після такої «примірки» подумати, чи варто робити справжнє.
Наступним цікавим проектом є «Petcube». Троє киян – Ярослав Ажнюк, Андрій Клен та Олександр Нескін – 2012 р. вирішили реалізувати божевільну ідею: пристрій, що дозволяє через мобільний додаток дистанційно стежити, розмовляти і грати в лазерні ігри з домашнім улюбленцем. Проект був профінансований саме за допомогою Kікстартеру (американська краудфандингова платформа). «Petcube» стали настільки успішними, що на основі стартапу засновано міжнародну компанію, яка виробляє ґаджети для власників домашніх тварин.
Одним з найуспішніших винаходів українців є унікальні алгоритми виявлення та розпізнавання облич. Цією технологією володіє «Viewdle» (укр. «В’юдл») — українсько-американська компанія, що займається розробкою технологій розпізнавання осіб та різноманітних об’єктів мобільними пристроями. Компанія є експертом у галузі комп’ютерного зору. Її 2006 р. заснували випускник Київського політехнічного інституту (КПІ) програміст Єгор Анчишкін разом з фізиком і спеціалістом з обчислювальних механізмів Юрієм Мусатенком. Технології розпізнавання осіб та об’єктів від «Viewdle» широко використовуються у пошукових технологіях, 2011 р. «Google» запустила на основі цієї технології свій пошук за зображеннями, коли для запиту використовуються файли, які завантажують у пошуковий рядок. Розробки «Viewdle» повністю проводить в Україні. Зокрема унікальну технологію, за допомогою якої мобільні пристрої могли ідентифікувати людей та об’єкти на фото і відео. Американська корпорація Google 2014 р. закрила компанію Viewdle, викупивши її акції на 100%, і основна частина працівників київського офісу продовжила роботу у США. Єгор Анчишкін повернувся в Україну й реалізував ряд успішних проектів, серед яких сервіс з доставки продуктів Zakaz.ua.
Zakaz.ua являє собою сервіс, за допомогою якого можна оформити доставку продуктів та інших товарів з супермаркетів Києва, а також готових страв з кафе і ресторанів міста. Даний проект стартував в Інтернеті 2010 р. Через рік переміг в українському конкурсі «Стартап року». У планах компанії – вихід на ринок інших міст України, а також на закордонні ринки. На сьогодні Zakaz.ua співпрацює з більшістю великих супермаркетів Києва. Оформити замовлення можна на сайті.
Варто згадати і про проект «BIOsens», що покликаний вирішити проблему діагностики продуктів харчування. Щоб кожен охочий міг придбати пристрій – і через декілька хвилин дізнатися їхній вміст. Засновником проекту є українець Андрій Карп’юк, який потрапив до рейтинґу інноваторів року Східної Європи – New Europe 100. Він створив перший у світі повноцінний пристрій експрес-діагностики мікотоксинів, який має дати людям упевненість, що вони їдять або з чого виробляють їжу, безпечну для них та їхніх дітей.
Наступним проривом у техніці, який допоможе заощаджувати електроенергію, є проект «Ecois.me». Його співзасновником є Іван Пасічник. Пристрій представляє собою систему економії електроенергії. Прилад підключається до смартфону та підказує користувачеві, коли йому краще запустити пральну машину, щоб заощадити на пранні, або що він забув вимкнути праску. Також в Ecois.me передбачена функція під’єднання побутової техніки до Інтернету, що дозволяє управляти електроприладами віддалено. Якийсь час команда українських винахідників працювала з Кракова. А тепер вони постійно їздять з проектом по світі.
Українці так само вигадали звичайну одноразову зубну щітку. Це стартап Effa, що має на меті виробляти зубну щітку повністю з екологічно чистих компонентів: з переробленого паперу, і екологічно чистим покритттям, ламінуванням на основі кукурудзяного крохмалю. Щетинки також мають бути виготовлені з інноваційного нейлону, розпад якого відбувається досить швидко, без впливу на навколишнє середовище. А упаковка зроблена зі вторинних матеріалів і просто розчиняється у воді. Ідея є рішенням двох проблем одночасно: тисячі тонн пластику, викиданого щодня, і проблема використання одноразових речей, які після використання забруднюють повітря і світовий океан.
Отож Україна бере дуже активну участь у розвитку людства. Як правило – це прості рішення, спрямовані на полегшення життя кожного жителя планети. Ми вносимо надзвичайний вклад у майбутнє. ■
