Павло Лоза ■ ЛЕМКІВСКА СТОРІНКА ■ №9, 2016-02-28
Останнім матеріальним слідом, який підтверджує існування лемківського села Поляни-Суровичні (Підкарпатське воєвідство. Cяніцький повіт), є церковна дзвіниця. Зараз вона має відремонтовані мури і чекає на купол.
Поляни-Суровичні у ґміні Команьча – це долина, у якій сьогодні ніхто не живе. До 1946 р. це було село, яке нараховувало більше як тисячу мешканців (майже самих лемків). У селі був дерев’яний греко-католицький храм Святого Архангела Михаїла з окремою дзвіницею. Ця дзвіниця – поодинокий об’єкт, який сьогодні засвідчує про існування там місцевості.
Протягом багатьох років дзвіницею ніхто не цікавився. Її могло не бути, але у варшавському академічному туристичному середовищі народилася ідея її відбудови і від 2012 р. поетапно відновлюється об’єкт.
Уже вдалося відремонтувати знищені мури дзвіниці (основні праці виконало Товариство «Маґурич»). Торік зроблено тимчасовий дах.
Опікуни об’єкта хотіли б установити купол на дзвіниці і повернути колишній її вигляд. Чи це вдасться?
Розшук фото дзвіниці
– Хочемо хоч у малому відсотку зберегти колишню матеріальну культуру села. Не хотіли б робити чогось, що не відноситься до історії цього об’єкта. Якщо вже вкладаємо у відновлення свої зусилля, то зробімо це порядно, – говорить про відбудову купола Вітольд Ґжесик, координатор ремонтних робіт.
Проблема в тому, що нема відповідного візерунку купола дзвіниці. В осіб, причетних до відновлення об’єкта, є тільки твори української малярки Олени Кульчицької, з яких, на жаль, неможливо встановити, як дзвіниця насправді виглядала. Тому автори проекту звертаються з проханням до колишніх жителів Полян-Суровичних та їхніх нащадків (може, у когось зберігся в документах чи фотографіях візерунок дзвіниці) про зв’язок. Інформації можна надсилати на адресу: dzwonnica@polanysurowiczne.waw.pl
– Якщо не знайдеться якийсь документ чи світлина з довоєнним виглядом купола, то хочемо на колишніх мурах побудувати купол за проектом вежі церкви в Ославиці поблизу Команчі, – інформує координатор. – Дзвіниця має тимчасове покриття, яке ще трішки постоїть. Тому вартувало б якнайшвидше уставити купол, щоб просто непотрібно мури знов не почали нищіти.
Для завершення останнього етапу, тобто встановлення купола, а тим самим збереження об’єкта, необхідна фінансова підтримка. За оцінкою опікунів, які всі свої праці досі виконували і надалі виконуватимуть громадським чином, підказують, що проект може коштувати до 80 тис. зл. Кошторис включає витрати, пов’язані з теслярськими та покривальними роботами, закупівлю матеріалів, архітектурний проект тощо. Самі праці мали б бути реалізовані наступного року.
Націоналізація та новий власник
Після ІІ Світової війни українців, мешканців села, виселено в Радянську Україну (в основному на Тернопільщину), а цвинтар, дерев’яну церкву і дзвіницю націоналізовано. Це роками обмежувало можливість приватним особам здобути фонди на проведення там реставраторських робіт. Від червня минулого року власником є Братство греко-католицької молоді «Сарепта».
– Не може бути кращого власника, ніж організація, що займається вихованням молоді, корені якої виводяться з території південно-східної Польщі, – тішиться В. Ґжесик. – Вірю, що після ремонту братство зуміє використати цей об’єкт для виховання молоді в дусі поєднання, співпраці та взаєморозуміння.
Досі особи, які включилися в ремонт дзвіниці, могли розраховувати на підтримку різних спонсорів, приватних осіб, товариств і допомогу жителів Яслиськ. Виявляється, що менша, а, може, мінімальна підтримка цієї ініціативи є з боку українського чи лемківського середовища у Польщі. Треба сказати, що сьогодні ще живуть виселенці та їх нащадки з Бальниці, Явірника, Щавного, Куляшного, Должиці, Репеді, Команчі та інших сіл, яким доля цього села не повинна бути байдужа.
– Немає в Низькому Бескиді території, що була так покалічена і позбавлена матеріальної спадщини, як долина Вислока. Крім кількох хат у Вислоку-Великому, церкви Святого Онуфрія та кількох хрестів, не лишилося нічого, – говорить В. Ґжесик. – Дзвіниця – це останній залишок лемківської історії цього місця, який ще можемо всі разом урятувати.
Після завершення ремонту заплановано видання монографії про Поляни-Суровичні. Зараз іде опрацювання всього зібраного матеріалу, спогадів людей, документів. Збірка буде вміщати навіть такі детальні інформації, як розміщення хат у селі, сільські назви окремих потоків, піль тощо.
Інформації про саме село, ремонтні роботи та плани знайдете
на сайті: polanysurowiczne.waw.pl
та на Фейсбуці: www.facebook.com/polanysurowiczne
* * *
Прихильники проекту можуть підтримати фінансово проект відбудови дзвіниці, вплачуючи гроші на рахунок
76 1500 1559 1215 5003 7213 0000
Stowarzyszenie Bractwa
Młodzieży Greckokatolickiej „SAREPTA”
ul. Zdrojowa 8, 33-380 Krynica Zdrój
Конечно з допискою: Darowizna na ochronę dóbr kultury – Polany Surowiczne.
