Урятуй забуті могили

Павло ЛозаГРОМАДА№45, 2017-11-05

Кожного року 1 листопада в Польщі відзначають релігійне свято Всіх Святих. Тоді традиційно люди приходять на могили своїх близьких, прикрашають їх квітами, моляться за душі померлих, запалюють лампади. Але не всюди цього дня світяться свічки. Вогонь не горить на могилах, де похоронені предки українців, які сьогодні проживають або в північно-західній Польщі, або в Україні, або за океаном. Понад тридцять уже років українські цвинтарі, придорожні хрести і каплички намагається рятувати товариство «Маґурич». Тому при нагоді Всіх Святих потрібно фінансово підтримати діяльність цього товариства.

<strong>«Маґурич» під час праці на цвинтарі у селі Стара Гута, 2015 рік</strong>. Фото з архіву товариства «Маґурич»

«Маґурич» під час праці на цвинтарі у селі Стара Гута, 2015 рік. Фото з архіву товариства «Маґурич»

Група однодумців, яка вирішила не тільки реєструвати осиротілі цвинтарі українців, але й зберегти їх від руйнування та зникнення, влітку і восени цього року відремонтувала 116 кам’яних надгробків та 3 придорожні хрести. На фб-сторінці товариства у звіті про виконану роботу за цей рік читаємо, що «Маґурич» провів три табори. У їх рамках волонтери ремонтували бойківські пам’ятники в селах Нижня Тарнава і Шандровець (Україна), український цвинтар у Старій Гуті (Підкарпатське воєводство) та бойківські пам’ятники на кладовищі у Лип’ї (Підкарпатське воєводство). Крім того, урятовано лемківські хрести в Кунковій та Бліхнарці (Малопольське воєводство).
За підрахунками голови товариства Шимона Моджеєвського, до цього часу їм удалося відремонтувати і зберегти більше як 2 тис. надгробків на 139 цвинтарях. Товариство проводило реставраторські роботи і на польських, єврейських та німецьких кладовищах у чотирьох країнах. Проте в основному робота зосередилася на цвинтарях південно-східної Польщі, а також Бойківщини, Лемківщини та Розточчя. За оцінкою голови товариства, у Польщі таких українських кладовищ є приблизно 1200.

Фото з архіву товариства «Маґурич»

Фото з архіву товариства «Маґурич»

«Маґурич» – це далеко не єдина польська організація, яка дбає про українські цвинтарі. Схожою діяльністю займається кілька інших громадських об’єднань, зокрема товариство «Спадщина карпатських меншин». Але феноменом «Маґурича» є те, що він уже три декади об’єднує людей, яким дороге багатокультурне минуле Польщі.
«На мою думку, протягом тридцяти років у роботах на кладовищах брали участь приблизно тисяча людей», – говорить Ш. Моджеєвський. Волонтери – це переважно поляки. Інколи до ініціативи приєднуються теж українці, особливо тоді, коли «Маґурич» проводить роботи на цвинтарях в Україні. Всі волонтери працюють безкоштовно по 10 – 12 годин на день (8.00 – 20.00 год., з невеликими перервами на каву та обід). Це фізична робота, отже після вечері всі думають лише про сон. Такий табір триває приблизно два тижні.
За словами Ольги Соляр, етнолога та члена управи товариства, тут люди навідуються з різних міркувань: «Хтось хоче приємно провести канікули, хтось приїжджає, бо сам не має гробів близьких, хтось у такий спосіб долає біль після втраченого кохання, хтось шукає нових знайомств, а для деяких важливе – зберегти цю спадщину».

У таборах беруть участь також працівники корпорацій, які солідно заробляють, а у фізичній праці знаходять душевний відпочинок. Бувають студенти, гарцери (польські пластуни), а навіть цілі сім’ї. Тут варто згадати про поляків Ельвіру і Павла з Ґданська, які вже другий рік приїжджають на табори зі своєю маленькою донечкою Улею. Дівчинці лише 2,5 року. Вона спільно з батьками проводить час на цвинтарі і чистить з ними хрести навіть тоді, коли не сприяє цьому погода.

<strong>2,5-річна Уля – наймолодша учасниця табору на цвинтарі у селі Лип’я (Підкарпатське воєводство), 2017 рік</strong>. Фото з архіву товариства «Маґурич»

2,5-річна Уля – наймолодша учасниця табору на цвинтарі у селі Лип’я (Підкарпатське воєводство), 2017 рік. Фото з архіву товариства «Маґурич»

– Вони люблять гори і відчувають потребу віддати цим горам клаптик своєї енергії. Були торік і вдруге приїхали тепер, – додає етнолог.
Цього року на цвинтарях працювало 77 волонтерів. Крім О. Соляр, у роботах «Маґурича» взяло участь лише 5 членів української меншини з Польщі. Загалом серед сотень учасників було не більше як 20 людей з українським корінням.
Члени товариства дуже хочуть, щоб якомога більше українців із Польщі працювало з ними. Включитись у цю роботу можна буде наступного року. Варто долучитися до ініціативи: «Oprócz znicza – wesprzyj Magurycza» («Крім лампадки, підтримай Маґурич»), яку у Фейсбуці організує до дня Всіх Святих Анна Кертичак, голова варшавського гуртка ОУП. «Як і щороку, я заохочую вплатити кілька злотих на товариство „Маґурич”, яке тяжкою працею вперто рятує від забуття цвинтарі, у тому багато українських. Особливо варто згадати про них у 70-ту річницю Акції «Вісла», – закликає до підтримки товариства А. Кертичак. – На їхній рахунок можна вплатити, хто скільки може, хоча б стільки, скільки коштує лампадка».
* * *
Рахунок товариства «Маґурич»:
52 1020 1026 0000 1102 0118 9554
Назва: Пожертвування для статутних цілей
(Tytułem: Darowizna na cele statutowe)

Опубліковано в Головна, Громада, Останній номер.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *