Степан Мігус ■ ГРОМАДА ■ №42, 2017-10-15
Ольштин
Понад півтори сотні ольштинських дошкільнят 21 вересня взяло участь у закінченні Року Івана Франка, приуроченого до 100-річчя смерті і 160-річчя від дня народження поета, письменника і публіциста, з ініціативи польської неурядової організації Non-profit «Університет сучасного громадянина».
Цей університет виник у березні 2007 р. Його місію становить, як пояснює координатор організації Збіґнев Майхшак, популяризування підприємливої амбітної людини, яка вдосконалює себе морально й інтелектуально. Згаданий університет керується настановою філософа Аристотеля: «Будь ковалем своєї долі, будь паном своєї волі і невільником свого сумління».
Формування такої людини найкраще починати від наймолодших років, тому організація найактивніше працює з дитячими садочками в Ольштині, передаючи малечі досвід своїх набагато старших активістів.
Великим сусідом Польщі є Україна, а на Вармії і Мазурах живуть тисячі українців, громадян Польщі, – говорить З. Майхшак. – Парадокс у тому, що ми дуже мало знаємо про Україну та українців, хоч живемо поруч. Тому ми включаємося чи навіть ініціюємо заходи, які проводяться з метою популяризації відомих українців. Торік ми вибрали Івана Франка, українського Прометея, котрий протягом багатьох років співпрацював з поляками як журналіст і перекладач. Наступного року готуємося вшанувати пам’ять генерала Марка Безручка, одного з чільних військових керівників «чуда над Віслою», про що в Польщі говорять надто мало. Ми хочемо, щоб і ці знання залягли в дитячих головах, це у майбутньому дозволить заповнити прогалину в польській історіографії. У німецькому часописі «Die Zeit» 1897 р., у статті «Поляки і русини» І. Франко пояснював потребу польсько-українського союзу, як вимогу стабілізації усієї Східної Європи. Він застерігав і нагадував, що імперська методологія і тактика політичної боротьби, засвоєна поляками в епоху розмаху Речі Посполитої (ХV–ХVIII ст.), сповнена нетерпимості, владних підступів і замашок, асиміляторства і бюрократичного тиску, засліплення і самозакоханості, мусить назавжди відійти в минуле.
Саме вона призвела до виродження польської державної і національної верхівки – шляхти, яка у ХVШ ст. стала настільки розбещеною, зрадливою і паразитарною, що відмовилася захищати святу національну ідею, тобто фактично сама призвела до занепаду країни і подальшого її поділу між могутніми сусідніми державами – Пруссією, Росією та Австрією. І. Франко зауважив: «Потомки тих южноруських магнатів, що колись, притягнені польською силою, зрадили власну народність і перейшли до поляків, тепер перші зрадили і прошабрували самостійність Польщі чужим державам». Причиною всіх поразок у т.зв. «романтичний період», тобто від повстання під проводом генерала Тадеуша Костюшка 1794 р. і до польського повстання 1863 р., І. Франко вважав уперте небажання з боку поляків бачити українську суспільність як окрему націю. Націю, яка має іншу душу, іншу історію та іншу культуру, а також свої інтереси і плани. Попри критицизм відносно політики Річпосполитої щодо України-Русі, І. Франко закликав, зокрема на сторінках польського часопису «Robotnik», до злагоди і партнерства.
Під час зустрічі 21 вересня на лісовому стадіоні в Ольштині ці заклики до злагоди нагадав заступник голови Ольштинського відділу Об’єднання українців у Польщі Степан Сахрин. Водночас він вручив трьом найактивнішим дитсадкам подяки і книжкові нагороди – публікацію «Франко від А до Я» та альбоми з прекрасними фотографіями Львова.
– Мене дуже порадувало й одночасно приємно вразило те, з яким зацікавленням дітвора слухала розповіді про Україну і нашого Прометея, – ділиться спостереженнями С. Сахрин.
Діти з великою пошаною тримали протягом усього заходу український прапор з підписами воїнів, які відстоюють справи України на Донбасі і Луганщині. ■
