Українська архітектура, чого їй брак

Катеринa СемчукУКРАЇНА№49, 2017-12-03

Відомо, що в Україну туристи їдуть захоплюватися не чудовими архітектурними звершеннями сучасності, як-от, наприклад, оперою в Сіднеї, а радше зруйнованими будівлями соцреалізму.

Офіс «Видавництва Старого Лева» у Львові

Хорошим прикладом одного з найвідоміших привабливих українських місць є ЧАЕС – Чорнобильська атомна електростанція. Іноземців приваблює те, що для нас звичне – законсервовані в часі, закинуті та занедбані споруди, однак унікальні, бо репрезентують певну історичну епоху. Будівлями хорошої архітектури радянського часу, якими багата Україна, можна назвати готель «Салют», київський крематорій на Байковому кладовищі, Український дім та будинок УкрІНТЕІ, який ще називають «тарілкою». На цьому список культових споруд Києва не закінчується, адже столиця багата архітектурою класицизму, старовинними храмами та церквами.
Все решта – це потворні гіганти, наслідки рейдерських захоплень земельних ділянок у центрі Києва, з несмаком «по-багатому» вибудовані пластмасові коробки-спальники. Нічого цікавого. Тому кожна гарна нова будівля зараз в Україні сприймається, як надзвичайна подія. Адже нам нема чим похвалитися в сучасній українській архітектурі, якої, по суті, немає.
Нещодавно «Видавництво Старого Лева» відкрило у Львові свій новий офіс, стилізований у вигляді великої книжкової полиці. Зовнішній фасад будівлі нагадує полицю з книжками, які в різні роки виходили у видавництві. Наприклад, «Казки Старого Лева» – перша книга, з якою ми вийшли на міжнародний ринок. Винятковість ситуації показує те, що про цю, здавалося, незначну подію говорили найбільші українські засоби масової інформації. До того, книжки на фронтоні – це лишень муляж, натягнуте полотно на залізний каркас, а не витвір мистецтва.

Іншою цікавою сучасною забудовою у Львові, до якої привернуто чимало уваги, став Центр митрополита Андрея Шептицького, урочисто відкритий на початку вересня цього року. Центр розташований на території студентського містечка Українського католицького університету. Це новітній інформаційно-ресурсний центр і бібліотека. Також це перша будівля за часів незалежності, яку збудували спеціально для бібліотеки. Вартість будівлі – понад 5 млн. доларів. Будівництво п’ятиповерхової бібліотеки Українського католицького університету (яка є більше, ніж просто бібліотекою) тривало два роки.
А на початку жовтня у столиці відбулося офіційне відкриття скандального «Театру на Подолі» на Андріївському узвозі, будівлі, яка, певно, в сучасній Україні здобула найбільше резонансу та уваги громадськості. Киян надзвичайно обурив фасад «відреставрованого» театру. Користувачі соціальних мереж називали будівлю «саркофагом», «крематорієм» тощо. Це чітко ілюструє, наскільки українці не готові до змін в урбаністичному ландшафті українських міст. Участь у відкритті будівлі взяв навіть президент Петро Порошенко, бо, як повідомляє «Інтерфакс-Україна», корпорація «Roshen» інвестувала 174 млн. гривень (біля 25 млн. зл.) у її реконструкцію. Реконструкція будівлі театру тривала 21 місяць.
Не дивлячись на те, – час невблаганний, і обличчя Києва неустанно змінюється. Не завжди це відбувається на краще, і важко відпустити минуле, особливо, коли це робиться бездумно заради прибутку і наживи деяких одиниць, але окремі випадки, як наведено вище, залишають нам сподіватися кращого. ■

Поділитися:

Категорії : Bez kategorii

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*