Українська архітектура, чого їй брак

Катеринa СемчукУКРАЇНА№49, 2017-12-03

Відомо, що в Україну туристи їдуть захоплюватися не чудовими архітектурними звершеннями сучасності, як-от, наприклад, оперою в Сіднеї, а радше зруйнованими будівлями соцреалізму.

Офіс «Видавництва Старого Лева» у Львові

Хорошим прикладом одного з найвідоміших привабливих українських місць є ЧАЕС – Чорнобильська атомна електростанція. Іноземців приваблює те, що для нас звичне – законсервовані в часі, закинуті та занедбані споруди, однак унікальні, бо репрезентують певну історичну епоху. Будівлями хорошої архітектури радянського часу, якими багата Україна, можна назвати готель «Салют», київський крематорій на Байковому кладовищі, Український дім та будинок УкрІНТЕІ, який ще називають «тарілкою». На цьому список культових споруд Києва не закінчується, адже столиця багата архітектурою класицизму, старовинними храмами та церквами.
Все решта – це потворні гіганти, наслідки рейдерських захоплень земельних ділянок у центрі Києва, з несмаком «по-багатому» вибудовані пластмасові коробки-спальники. Нічого цікавого. Тому кожна гарна нова будівля зараз в Україні сприймається, як надзвичайна подія. Адже нам нема чим похвалитися в сучасній українській архітектурі, якої, по суті, немає.
Нещодавно «Видавництво Старого Лева» відкрило у Львові свій новий офіс, стилізований у вигляді великої книжкової полиці. Зовнішній фасад будівлі нагадує полицю з книжками, які в різні роки виходили у видавництві. Наприклад, «Казки Старого Лева» – перша книга, з якою ми вийшли на міжнародний ринок. Винятковість ситуації показує те, що про цю, здавалося, незначну подію говорили найбільші українські засоби масової інформації. До того, книжки на фронтоні – це лишень муляж, натягнуте полотно на залізний каркас, а не витвір мистецтва.

Повний зміст статті можете прочитати, придбавши друковану або електронну версію газети

(Visited 24 times, 1 visits today)

Схожі статті

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*