Павло Лоза ■ УКРАЇНА-ПОЛЬЩА ■ №30, 2017-07-23
Цього року минає 74 роки від трагічних подій на Волині. Українці у Варшаві та у Ґданську молитвою пом’янули жертв злочинів проти польського населення на Волині та в інших реґіонах.
Варшава
У польській столиці з ініціативи Посольства України 11 липня у греко-католицькій церкві на вул. Медовій відслужено панахиду за упокій душ усіх невинних цивільних жертв.
Посол України в Польщі Андрій Дещиця наголосив, що цей день є болісним для двох народів.
Дипломат зазначив теж, що складне історичне питання Волинської трагедії – не для політиків. «Це питання потрібно залишити для істориків двох країн, і не варто переносити його в політичну площину. Ми – політики і дипломати – повинні вшановувати, пам’ятати і не допустити конфліктів на цьому ґрунті в сучасних реаліях», – сказав А. Дещиця.
Після панахиди працівники дипломатичної установи та представники української громади, у тому голова Об’єднання українців у Польщі (ОУП) Петро Тима, поклали квіти, запалили свічки та хвилиною мовчання вшанували жертв біля монумента Волинської трагедії у Волинському сквері Варшави. У цьому ж місці увіковічили загиблих також члени полку «Азов», які до пам’ятника поклали вінки з квітів.
Ґданськ
До урочистостей Національного дня пам’яті волинських жертв приєдналися теж українські жителі Ґданська. Завдяки ініціативі консула України у Ґданську Лева Зварича і депутата міської ради Терези Васілевської (представниці вірменської меншини), разом молилися члени національних меншин та учасники різних громадських організацій. У молитві українською та польською мовами біля хреста, присвяченого пам’яті виселених у рамках Акції «Вісла» та монумента жертв Волинської трагедії, взяв участь віце-президент міста Пйотр Ковальчук.
Як повідомляє Єлисавета Кремінська, голова Поморського відділу ОУП, перед подією хтось невідомий намалював на монументі знак Вольфсангель «вовчий гак». Він у нацистській Німеччині використовувався як символ на емблемах одної з дивізій, яка воювала на території України.
– Напевно ця провокація не була ні в інтересі поляків, ні українців, яких щоразу більше у Ґданську. Думаю, це зробив хтось із зовні, – вважає Є. Кремінська.
Присутні українці та поляки намагалися самі почистити пам’ятник, до якого цього
