Українці і «польський путч»: що значить наступ польської державної пропаґанди на нас

Ігор Ісаєв, головний редактор порталу PROstir.plПУБЛІЦИСТИКА№32, 2017-07-30

Першого грудня 2013 року Ярослав Качинський стояв на київському Майдані і кричав мітинґувальникам: «Не лякайтеся! Нехай живе вільна Україна і вільна Польща». Сьогодні партія «Право і справедливість» («ПіС») і підконтрольні їй ЗМІ лякають суспільство тим, що за польським протестом стоять зовнішні сили. І показують картинки спаленого Києва – мовляв, бачите, до чого Україну «довели Майдани». Від цього залякування в довготерміновій перспективі втрачає сам «ПіС», а в короткотерміновій – польсько-українські взаємини.

<strong> Ярославові Качинському 2013 р. не заважали українські націоналісти. «Європа буде сильніша, буде більше значити, якщо Україна буде членом Євросоюзу (...) Разом будуть наші два великі народи: польський та український», – виголосив він зі сцени, де стояв поруч лідера «Свободи» Олега Тягнибока, завершивши словами «Слава Україні».</strong> Фото з Youtube
Ярославові Качинському 2013 р. не заважали українські націоналісти. «Європа буде сильніша, буде більше значити, якщо Україна буде членом Євросоюзу (…) Разом будуть наші два великі народи: польський та український», – виголосив він зі сцени, де стояв поруч лідера «Свободи» Олега Тягнибока, завершивши словами «Слава Україні». Фото з Youtube

Масові протести проти законів про судову систему вплинули безпосередньо на українців у Польщі. Польське громадське телебачення наприкінці липня виявило «українську п’яту колону» й вирішило роздмухати історію. Партія влади і афілійовані з нею структури зараз роблять хаотичні рухи, проте, здається, зовсім не подумали про наслідки. А вони не будуть добрими ні для партії Качинського, ні для українців, ні для Польщі загалом.

Залякати Майданом
У суботу, 22 липня, видання новин «Wiadomości TVP» порівняло протести в Польщі з українським Майданом, при цьому були показані драматичні кадри розстрілів у Києві. Диктори телебачення не сказали цього, але картинка промовила: вуличні протести допроваджують країни лишень до руїни.
Відтак головний редактор правоконсервативного тижневика «wSieci» Яцек Карновський, що виступив у ролі експерта, заперечив спонтанний характер вуличних протестів: на його думку, маніфестації організовують «фахівці з телевізійної продукції, аґентства, PR-ники тощо».
Головною причиною такого твердження став допис у Фейсбуку Бартоша Крамека, члена правління Фонду «Відкритий діалог». У цьому дописі Крамек перераховує 16 принципів, завдяки яким – на його думку – переміг український Майдан. Текст не має поважного аналітичного значення, це радше публіцистичне спостереження. У додатку, матеріал розходився не натуральним чином, фонд платив мережі за його рекламу. На момент написання цієї статті допис, попри те, що був розрекламований, мав менше охоплення аудиторії, ніж будь-який резонансний текст видання «Gazeta Wyborcza» чи інших ЗМІ, які підтримали протестувальників.

Створити уявного ворога, з яким легко воювати
Текст Бартоша Крамека став резонансним не завдяки його змісту чи суспільному значенню, а завдяки обставинам. Оточення «ПіС» ще з часів минулорічних протестів твердило, що за вуличними демонстраціями в Польщі стоять зовнішні сили, які намагаються повалити «леґітимний польський уряд». Теорія вимагала фактологічного підтвердження, і цей текст став дуже зручним арґументом. Чому?
По-перше, Фонд «Відкритий діалог» активно залучився в український Майдан, а отже його можна звинуватити також у втручанні у внутрішню політику іноземних держав. Після Майдану фонд, як здається, займався лобінгом, у нього є розлогі контакти в польських і європейських структурах – черговий доказ впливу «зовнішніх сил».
По-друге, що важливіше, фонд має, як видається, непрозоре фінансування – його донорами нерідко є… самі працівники фонду (отже, звідкись вони ці гроші беруть; переказані ними кошти неспівставні з зарплатами в польських неурядових організаціях – тому або працівники зароблять значно більше, або працюють собі на збиток). У 2014-му тижневик «Wprost» зробив розслідування, яке вказувало, що за працею організації стоять гроші біглого казахського олігарха Мухтара Аблязова, а до цього, не виключено – ціла мережа контактів в олігархічних структурах всього пострадянського простору. Щоправда, фонд подав у суд на видання і виграв його, тижневик перепросив за публікацію.
Питання до фінансування організації, а також знімок її голови, українки Людмили Козловської з американсько-угорським меценатом Джорджем Соросом стали для «ПіС» додатковим підтвердженням втручання зовнішніх сил у польську політику. Ворога було знайдено – і, як це часто буває, ворога уявного, адже його легко не тільки створити, але й легко з ним боротися.

Можна припустити, що фонд «Відкритий діалог» – лобістська структура, яка під лозунгами захисту прав людини ймовірно захищає права вибраних політиків і партій з пострадянського простору. У польський протест Фонд вирішив втягнутися найвірогідніше тому, що йому потрібні додаткові докази його діяльності з захисту демократії, з цих же міркувань фонд взявся підтримувати український Майдан. Загалом лобістські організації на Заході – звичайна річ. Однак у частини представників української громади у Польщі під час Майдану до фонду виникали питання – чому свою лобістську діяльність організація називає правозахисною, і чому для цього вона виступає від імені українців у Польщі. З іншого боку, частина діячів Об’єднання українців у Польщі в реґіонах почала співпрацювати з фондом, оскільки на його платформі можна було займатися допомогою Україні в найгірший для держави час.

Як у ЗМІ створили українську п’яту колону
Та найцікавіше те, як історія почала розгортатися далі, причому не в реальному світі, а в мас-медіа, зокрема Інтернеті. У згаданому матеріалі TVP 16 пунктів Крамека назвали «інструкцією повалення польського уряду». Глядачі також дізналися про фотографії Козловської, дружини Крамека з Соросом, якого середовище «ПіС» вже раніше визначило ворогом через те, що він є «щедрим спонсором лівих кіл по всьому світі». Отже, виходить, що ніхто інший як мультимільярдер розробив тези для повалення польського уряду, тож справа серйозна. Міністр-координатор спецслужб Маріуш Камінський 25 липня надіслав МЗС Польщі листа, у якому попросив перевірити діяльність фонду «Відкритий діалог». Таким чином уявлюваний змовник – Крамек – був затверджений.
І ось уже в ефірі Радіо Марія міністр оборони Польщі Антоні Мацєревич каже, що гібридна війна союзників Польщі проти Польщі – не менша, ніж гібридні дії Росії проти Варшави. «Це безпрецедентний тиск, який в дійсності є виявом гібридної війни на основі дезінформації і тиску», – наголошував Мацєревич.
Далі – більше. Якщо для середовищ «ПіС» важливо було показати контакти Крамека з Соросом, то ультраправі вхопилися за «українські віхи» історії. Пов’язані з польськими націоналістами портали почали розповсюджувати фейкову інформацію про те, що з України до Польщі масово переправляють зброю, що опозиція наймає українців для участі в «масовці» протестів, що «українська п’ята колона в Польщі» хоче таким чином, унаслідок державного перевороту, захопити владу в Польщі. Зародки конспіраційної теорії про те, що за польськими опозиційними протестами стоять українці, з’явилися ще під час грудневих протестів торік під сеймовим будинком.
– Останнім часом, коли я був на Підкарпатті, з надійних джерел дізнався, що з України до Польщі переправляється велика контрабанда зброї. Цікаво, хто є її одержувачем? – питав 20 грудня правоконсервативний публіцист Станіслав Міхалькевич в ефірі телебачення «Republika», додаючи, що опозиція натякає «на кровопролиття». Тезу про масове надходження зброї з України підхопив теж «кресовий» активіст, письменник Станіслав Сроковський.
Зараз ця теорія відточується, а в польському Інтернеті почалися пошуки «української п’ятої колони» персонально. У справу залучився ксьондз Ісакович-Залеський, портали Kresy.pl, Xportal чи навіть польськомовна редакція російського «Спутніка». Це – середовища не пов’язані з «ПіС», навпаки, вони його критикують «за стриману політику щодо України».
Однак саме ці групи зауважили, що після вето президента Анджея Дуди баланс сил у «ПіС» змінився, і сама партія зміниться. Антиукраїнські середовища поставили мету – підібрати якнайбільшу частину електорату внаслідок внутрішньої нестабільності «ПіС», розігравши українську карту. А тому з правої сторони від «ПіС» щораз більше колють очі партії Качинського, що той стояв на Майдані поряд із націоналістом Тягнибоком, під вигуки «Слава Україні!».
Досі Качинському вдавалося поборювати подібні рухи, зводячи їх до маргіналів, проте сьогодні «ПіС» – найбільш ослаблений за весь період свого правління. І доброго виходу, здається, немає: якщо в партії переможуть прихильники поміркованого крила, частина електорату відійде до антиукраїнських середовищ і зміцнить їхні позиції. Якщо ж у «ПіС» переможуть прихильники радикальніших змін – партія муситиме присвоїти собі частину лозунгів націоналістів, почавши ще більше критикувати «бандерівську ідеологію». ■

Поділитися:

Категорії : Bez kategorii