Ярослав Присташ ■ ПОДІЇ ■ №17, 2013-04-28
Депутат Францишек-Єжи Стефанюк від імені парламентського клубу Польської селянської партії (ПСП, пол. Polskie Stronnictwo Ludowe) вніс 11 квітня 2013 р. до Канцелярії Сейму РП проект постанови про встановлення 11 липня Днем пам’яті жертв геноциду, здійсненого ОУН і УПА на Східних Кресах ІІ Речі Посполитої (пол. Dzień Pamięci Ofiar Ludobójstwa dokonanego przez OUN-UPA na Kresach Wschodnich II Rzeczpospolitej).
Зміст цієї постанови заміщено на сторінці Сейму РП (http://orka.sejm.gov.pl/Druki7ka.nsf/Projekty/7-021-204-2013/$file/7-021-204-2013.pdf) та на сайті парламентського клубу ПСП, який фіґурує там з датою 11 квітня 2012 р. Проект на момент написання статті – не зареєстрований і не має наданого відповідного номера. Цей проект є розширенням подібного проекту, який був внесений ще 4 березня 2011 р. про встановлення Дня пам’яті мучеництва кресов’ян і скерований до першого читання дев’ять днів пізніше, але потім знятий з порядку денного. Тоді польський парламент звернувся до ВР України з пропозицією спільної заяви у справі Волинської трагедії.
У змісті постанови групи депутатів ПСП написано, що «у зв’язку з 70-ми роковинами геноциду, який здійснили українські націоналісти на Східних Кресах, Сейм Республіки Польщі віддає честь громадянам ІІ Речі Посполитої, помордованим українськими націоналістами, і встановлює 11 липня Днем пам’яті жертв геноциду, здійсненого ОУН і УПА на Східних Кресах ІІ Речі Посполитої».
Далі в проекті Сейм «засуджує геноцид проти польського населення Української повстанської армії та інших військових формувань українських націоналістів у 1939–1947 роки, щодо чого в міжнародному та польському праві немає давності». Сейм у внесеному проекті «висловлює пошану членам Армії крайової, Кресової самооборони, Селянським батальйонам», які боролися в нерівній боротьбі на захист польського мирного населення. Водночас Сейм визнає ОУН, УПА, СС «Галичину» та українську поліцію в німецькій службі злочинними організаціями (пол. organizacje zbrodnicze). У постанові наголошується, що засудження злочинних дій не стосується українського народу, а лише цих злочинних організацій. Насамкінець, як написано в проекті, Сейм «віддає честь тим українцям, які допомагали своїм польським сусідам або відмовилися від участі у злочині».
В обґрунтуванні постанови подано, що низка місцевих сеймиків (Мазовецький, Нижньосилезький, Опольський, Любуський, Малопольський, Люблинський і Підкарпатський) «політично засудили цей геноцид у роки ІІ Світової війни та після неї».
Автори наголошують на зростанні націоналізму в Західній Україні та звертають увагу на культ Степана Бандери, якому ставляться пам’ятники, іменем якого називають вулиці та про якого виходять книжки. Це, на думку польських парламентаріїв, суперечить ідеї попередніх постанов Сейму РП, у яких є заклик до «порозуміння між поляками та українцями на ґрунті правди». Засуджують також дії партії «Свобода», яка покликається на ідеї ОУН та УПА, що виникли під впливом шовіністичних і расистських теорій Дмитра Донцова; а це призвело «до геноциду в 1939–47 роки польського населення на Волині та у Східній Малопольщі і територіальних претензій до Польщі в теперішніх кордонах».
Варто додати, що на засіданні сеймової комісії єдності з поляками за кордоном 18 квітня в плані засідання мав бути звіт МЗС Польщі про зростання українського націоналізму в Україні. Проте засідання було перенесене на 19 квітня, коли цей пункт знято. Що цікаве, в опублікованому на сторінці плані праці до червня 2013 р. такої теми засідання не передбачено.
Нагадаймо, що під час візиту до Польщі 23–25 березня 2013 р. на засідання Міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки і Сейму та Сенату Республіки Польщі голова ВР України Володимир Рибак під час зустрічі з головою Сейму РП Евою Копач та головою Сенату РП Боґданом Борусевичем запропонував підтримати ініціативу встановлення 11 липня Днем пам’яті та примирення українців і поляків, яку саме започаткував польський парламент ще 2011 р., висуваючи пропозицію спільної заяви обох парламентів. Досі йдуть переговори на цю тему, у які включився також депутат Мирон Сич. ■
