Павло Лоза ■ ЛЕМКІВСКА СТОРІНКА ■ №44, 2017-10-29
У церкві в Бортному біля Горлиць закінчилися зйомки до фільму «Ендрю Ворхола, моя фабрика». Його прем’єра – у серпні наступного року.
«Ендрю Ворхола, моя фабрика» (пол. «Andrew Warhola, Moja Fabryka») в режисурі Богдана Дзіворського – це експериментальний документ, який у художній та символічній формі представляє життя Енді Ворхола, а також спільне лемківське коріння художника й самого кінорежисера.
Богдан Дзіворський народився 1941 р. у Криниці. Він сам говорить, що, подібно як Енді Ворхол, є лемком. Проте ні він, ні американська леґенда поп-арту не народилися і не зростали на землі предків. Вони подібні теж з огляду на те, що їхньою професією стало мистецтво. Режисер у своєму фільмі реалізує власний погляд на життя Енді Ворхола, використовуючи численні символи, пов’язані з окремими ситуаціями в житті всесвітньовідомого митця. Він створює власну фабрику, де працюють художники, серед яких – творці циганської культури, фокусники, двійники, балетмейстери, мистецькі групи, перформери та циркові артисти. У фільмі все буде показане у стилі, типовому для режисера, де ключову роль відіграє образ.
Крім греко-католицького храму Святих Косми і Дам’яна в Бортному, яка потрапила у список пам’яток архітектури, зйомки до фільму відбувалися і в інших реґіонах Польщі. Фільм знімали у Катовицях, Глівицях, Бидгощі, Кракові, Ґдині і Варшаві. Режисер працював теж у Словаччині, у Міковій, звідки походять рідні Енді Ворхола, а також у місті Межилабірцях, де є Музей сучасного мистецтва ім. Ворхола, та у США.
Прем’єру фільму режисер визначив на серпень 2018 р. і присвятив її 90-річчю з дня народження американського художника.
Б. Дзіворський – це відомий у Польщі оператор, фотограф і режисер документального кіно. Він є автором майже 40 короткометражних і художніх фільмів, виставок та фотоальбомів. Його праці були нагороджувані на найважливіших фестивалях. У своїй колекції нагород режисер має, зокрема, «Золотого лева» – головну нагороду польського кінофестивалю у Ґдині.
Б. Дзіворський багато років був пов’язаний з Освітньою кіностудією в Лодзі, був деканом факультету радіо і телебачення Силезького університету в Катовицях. Він – член Асоціації польських кінематографістів. ■
