Олеся Ґераль ■ ПОДІЇ ■ №35, 2015-08-30
Від 8 до 17 серпня в Люблині відпочивала група українських дітей, що приїхали до Польщі в рамках проекту «Разом з Україною. Гуманітарна допомога», реалізованого Фондом духовної культури пограниччя за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Республіки Польщі. Організатором літнього табору був Фонд «Новий Став», який забезпечив для молоді низку занять і проживання в Насутові неподалік Люблина.
Загалом приїхало 23 дітей віком від 10 до 16 років, а також четверо опікунів групи. «Ми прийняли дітей з українських родин, які переселилися з зони АТО або проживають недалеко від АТО. Наше головне завдання – забезпечити дітям відпочинок, тому намагаємося зробити все для того, щоб відволікти їх від думок про війну в Україні і тих умов, у яких вони проживають після переселення», – сказала Вікторія Посвятовська з Фонду «Новий Став». Організатори табору склали дуже активний графік для української молоді: майстер-класи, заняття з бджільництва, тренінґи з психологами, забави з польськими й українськими аніматорами, спортивні заняття, вечір української культури, відвідування цікавих місць Люблина, як-от: зал засідань міських депутатів у люблинській ратуші, Музей люблинського села, Зембожицьке водосховище та центр «Сонячний Вротків», також місто Замость і тамтешній кінофестиваль. «Найбільше дітям сподобалося купання в басейнах і відпочинок на свіжому повітрі. Про події в Україні намагаємося з ними не розмовляти», – додала В. Посвятовська.
Щасливі діти
Діти, які приїхали до Люблина, вже деякий час проживають у спеціально створених містечках для переселенців зі східних областей України, наприклад, у Львові, або живуть у родичів далеко від своїх родинних сторін. Перебуваючи з групою молодих українців, у мене склалося враження, що вони – звичайні, задоволені, усміхнені, щасливі діти, які тішаться своїми канікулами і не мають жодних проблем, хоч деякі з них вперше виїхали за кордон чи залишили свою родину на тривалий час. Є кілька партнерських організацій в Україні, які допомогли підібрати дітей до табору в Люблині. Критерій був такий: дитина повинна бути з родини з Дніпропетровської області, міста Волновахи або з Львівської області, де проживають переселені сім’ї.
«Люблю, коли… не бомбардують»
Для учасників літнього табору організатори провели медійні зустрічі. Діти дивилися фільми, а пізніше самі знімали фільм про своє перебування в Польщі. Цей фільм був показаний у Центрі культури Люблина на спеціальному публічному показі «Люблинські ПліткоЇди Разом з Україною». Один з організаторів та автор медійних занять Войцех Ольховський каже: «Я хотів, щоб діти побавилися фотографією у фільмах. При поєднанні кількох світлин, де хтось підскакує, виникає фільм про героя, котрий літає. У творенні таких сценок всі діти могли взяли участь». У фільмі діти розповідали про себе і про те, що їх робить щасливими. Молодь говорила про буденні для них справи: зустрічі з друзями, чаювання з родиною, спілкування з ровесниками, можливість побігати, а були й такі коментарі, що їх щасливими робить мир у світі і як нема… бомбардування, тобто коли ніхто до тебе не стріляє. «Для цих дітей обстріли і бомбардування – то щоденна реальність, яка їм заважає бавитися чи проводити свій час. Нас це шокує, а для дітей нема великої дистанції до буденності. Діти можуть швидко звикнути і до доброго, і до поганого, тому це дуже повчальне для нас», – переконував В. Ольховський.
Анна Іванова (15 років) проживає тепер у Волновасі, поблизу зони АТО. «Зараз там ідуть бої, постійно чути постріли. В нашому місті ходять військові і нас оберігають, тому в нас мирно. Ми функціонуємо нормально. Загалом до Люблина з міста приїхало 13 дітей. Від вересня до грудня минулого року у Волновасі було небезпечно, тому я з родиною проживала в Дніпропетровську на дачі одного з депутатів, і там ходила до школи. Я 1 вересня піду до школи у Волновасі, а що буде далі – не знаю», – поділилася своїми думками Анна. «До Волновахи приїхало дуже багато біженців з Донецька і жителів побільшало, – включилася до розмови Галина Азімова (15 років) з Волновахи, – У нас були перерви під час занять у школі, коли було чути постріли. Тоді батьки приходили до школи і забирали нас додому. Тепер уже пострілів чути менше, ми взагалі на них не звертаємо уваги. В Люблині нам сподобалися люди й активність міста, але в Україні краще».
Наступний табір для українських дітей заплановано в Люблині на 19–28 вересня. ■
