Павло Лоза ■ ПОДІЇ ■ №5, 2017-01-29
Уже втретє у Варшаві організовано акцію «Свята без тата», завдяки чому українські діти, родини яких постраждали від війни, отримали святкові подарунки. Про результат акції розповідає Вікторія Батрин, яка спільно з мамою Галиною організовує цю акцію.
Павло Лоза: Цього року Ви планували зробити дві тисячі подарунків. Вдалося?
Вікторія Батрин: Вдалося, 2004 дітей отримали подарунки. Крім того, у кожному місті ми залишали нашим волонтерам декілька пачок з солодощами, іграшками, памперсами тощо. ми збирали теж гроші. Всього вдалося зібрати 53118 злотих, 12$ і 40євро. За частину зібраних грошей ми закупляли необхідні речі, теж купили 10 тис. доларів, які були долучені до подарунків для дітей, батьки яких загинули в АТО, а також тих сімей, які мають важку матеріальну ситуацію.
Пожертви збирались на сайті: zrzutka.pl, проте більшість грошей зібрали греко-католицькі парафії у Польщі, діячі ОУП, школи і приватні особи.
Чи з кожним роком до акції приєднується більше людей, чи люди вже втомлені допомогою та підтримкою України?
Цього року нам вдалося зібрати найбільше грошей. Дехто підтримує нас уже третій рік, долучаються й нові осередки. Серед останніх є, наприклад, школа з українською мовою навчання в Ґурові-Ілавецькому. Батьки дітей з української школи у Лігниці теж збирали гроші, а українські учні в Перемишлі самі у школі провели таку збірку. Отримали ми допомогу і з Бартошиць та Білого Бору. Це прекрасно. У списках жертводавців є люди з багатьох міст – від Щецина до Перемишля. У 80% акцію підтримала українська меншина в Польщі і громадяни України, що тут живуть. Приєднувалися теж поляки. Думаю, які б неґативні настрої у Польщі не були супроти українців, то оскільки акція спрямована на допомогу дітям, люди готові долучитися до неї. Звичайно, про «Свята без тата» знало тепер значно більше людей, адже до ініціативи заохочували приєднатися в телебаченні, у радіопередачах та пресі.
Чи діти вже звикли, що в грудні у Польщі для них починає працювати «Фабрика Святого Миколая»?
Багато старших дітей, з якими ми спілкуємося, яких знаємо і з літніх таборів, розповідають своїм колеґам, що приїде до них «Миколай з Польщі». Але цього року було багато нових дітей, бо ми завезли допомогу не лише на Вінниччину. Допомога потрапила й до дітей прикордонників, які загинули або були важко поранені. Ми її завезли у штаб прикордонної служби у Львові. Наступні місцевості, де ми залишали подарунки, це – Бережани, звідки подарунки потраплять на Тернопільщину. Ми теж залишили частину подарунків волонтерам у Житомирі та в Рівному. Загалом, при кількості 2 тис. подарунків, ми не спроможні відвідати кожну дитину. Тому вже другий рік працюємо за такою системою, що завозимо все до волонтерів, священиків, організацій, з якими співпрацюємо, а вони потім розвозять усе до сімей. Саме від тих волонтерів ми маємо списки дітей, чиї батьки загинули або постраждали на фронті.
Волонтери дуже добре зорієнтовані в ситуації, адже часто це саме вони доставляють допомогу на фронт і перші знають про людські втрати. На жаль, списки вбитих постійно поповнюються. Цього разу ми мали нагоду вручити особисто подарунок одній родині. Це було в Рівному. Ми зустрілися з двома дітьми українського бійця, які живуть зі своїми бабусею і дідусем. Такі зустрічі дуже емоційні. Часто ми бачимося з людьми вперше, а інколи виглядає це так, ніби знаємося сто років. Для мене нагородою за працю в акції «Свята без тата» є щира дитяча усмішка.
Ти згадала про волонтерів в Україні. Як вони відносяться до ситуації в державі?
Я б сказала, що Україна дуже змінилася. По-перше, змінилася влада на центральному і місцевому рівні. Наприклад, в ОДА в Житомирі виділено окреме приміщення, яким можуть користуватися волонтерські організації, і саме там ми залишили наші подарунки. Видно зміни й у ставленні державослужбовців до людей. У Львові в штабі Державної прикордонної служби дуже гарно до нас відносилися. Навіть на кордоні ми стояли тільки 30 хвилин. Це результат сприяння Посольства України у Варшаві, командування прикордонної служби в Києві. Видно позитивне.
Ти спільно з мамою, як творці «Ініціативи Героям Майдану», у її рамках організуєте зимову акцію «Свята без тата», а влітку – табори для українських дітей. Чи цього року також плануєте організувати літній відпочинок?
Надіємось, що так. Загалом усе залежить від жертовності суспільства у Польщі. Узимку можемо користуватися приміщенням Українського дому і греко-католицької парафії на Медовій. Для організування справжньої «Фабрики Миколая» для пакування подарунків нам потрібне приміщення. Побачимо. Тепер просто все базується на доброті людей, які нас підтримують. Віримо, що ця підтримка й далі буде. ■
