Станьмо учнями Ісуса Христа

Анна Вінницька ■ ПОДІЇ№39, 2013-09-29

Відвідини глави Української греко-католицької церкви патріарха Святослава, який 14–15 вересня очолив у Білому Борі єпархіальні врочистості з нагоди 1025 річниці хрещення Русі-України та 55-ліття місцевої парафії, без перебільшення можна вважати історичними. Це велике визнання тисяч паломників, які протягом оцих 55 років кожного року прибувають до ікони Богородиці «Мати скитальців». Хоч білобірська парафія і не найбільша за чисельністю, та Білий Бір із самого початку її існування виріс до ранґу найбільшого душпастирського осередку на Західному Помор’ї – 2007 р. святиню піднесено до ранґу санктуарію. Кожного року на храмові празники приїздять тисячі паломників, цього разу – близько 3 тисяч вірян з усієї Польщі та з-за кордону.

Під час Архиєрейської Божественної літургії з участю патріарха УГКЦ Святослава Шевчука, на яку прибули численні паломники не тільки з Польщі, а й з-за кордону. Біля патріарха справа єпископ Вроцлавсько-Ґданський Володимир Ющак. Фото Томаша Маєвського
Під час Архиєрейської Божественної літургії з участю патріарха УГКЦ Святослава Шевчука, на яку прибули численні паломники не тільки з Польщі, а й з-за кордону. Біля патріарха справа єпископ Вроцлавсько-Ґданський Володимир Ющак. Фото Томаша Маєвського

Тому в Білому Борі ще довго згадуватимуть не лише недільну Архиєрейську Божественну літургію, яка зібрала найбільше паломників, а й зустрічі патріарха з представниками парафій, катехитами, вчителями, предствниками українських громадських організацій та молоддю, під час яких глава Церкви ділився своїми роздумами на церковні, культурні та навіть загальнополітичні теми. Патріарх висловив подяку всім тим, хто плідно працює, щоб живучи тут, у Польщі, ми могли зберегти весь скарб національної культури, духовності й віри, та всім, хто плекає і передає віру майбутнім поколінням: насамперед, катехитам, священикам та вчителям. Глава Церкви особливу подяку висловив прочанам, які побували в Києві на святкуваннях 1025-річчя хрещення Русі-України.

Ікона Богородиці «Мати Cкитальців». Від самого початку існування білобірської парафії приїжджають сюди кожного року тисячі паломників, щоб просити Богородицю про опіку над їхнім життям. Фото Томаша Маєвського
Ікона Богородиці «Мати Cкитальців». Від самого початку існування білобірської парафії приїжджають сюди кожного року тисячі паломників, щоб просити Богородицю про опіку над їхнім життям. Фото Томаша Маєвського

«На святкування приїхало 20 тисяч людей з усього світу, і ми одягнули Київ у вишиванку. Мені було так приємно бачити, як наші люди з цілого світу місцем своєї зустрічі вибрали Патріарший собор, там можна було побачити українців з Арґентини, Бразилії, США, Америки, з усієї Європи, Росії, Казахстану, ну і звичайно – з Польщі. Тому особисто я вам щиро дякую», – сказав патріарх Святослав.
Під час зустрічі з представниками української громади патріарх розказав, що напередодні виїзду до Білого Бору до його рук випадково потрапив лист, який митрополит Андрей Шептицький, будучи ще Станіславівським єпископом, написав до буковинців, після того як їх вперше відвідав. «Мені так хотілося би постукати до дверей кожної вашої хати та завітати до кожної вашої родини, але це неможливо», – написано у листі. Тому митрополит закликав кожного, хто вміє читати і писати, допомогти йому навчати віри, щоб світло християнства дійшло до всіх, хто його потребує.
«Їдучи до Білого Бору, подумав я, що також не зможу постукати до кожної хати та кожної родини у Вроцлавсько-Ґданській єпархії, бо це неможливо. Але я зустрінуся з катехитами, які не просто вміють читати і писати, а є моїми помічниками у навчанні віри всіх тих, хто є поруч з ними. І тому я, так само як тоді митрополит А. Шептицький просив у всіх буковинців помогти йому поширювати світло віри серед українського народу, хочу попросити всіх тут присутніх помогти сьогодні Церкві. Оскільки нині надзвичайно поширеною є релігійна безграмотність та іґнорування основних правд віри, однією з найбільших потреб Церкви є справа нової євангелізації, а нова євангелізація – це ніщо інше, як поширення цієї правди віри, в чому може допомогти кожен з нас», – зазначив Блаженнійший.

Діти та представники парафій ідуть вітати патріарха
Діти та представники парафій ідуть вітати патріарха. Фото Томаша Маєвського

Під час проповіді патріарх Святослав повернувся до зустрічі з молоддю. Глава Церкви нагадав, що молодь, зокрема, запитувала його про те, як будувати своє життя, щоб не загубитися і не пропасти в людському морі, в якому часто є все, крім віри в Господа. «Сьогодні Ісус Христос дає цю відповідь, яка полягає в тому, щоб бути з Ним, стати Його учнями, і тоді ніхто і ніщо не зможе забрати те багатство вашої культури і вашого літургійного християнського життя, яке ви маєте», – підкреслив патріарх. Тому, на думку патріарха, святкуючи ювілей хрещення Русі-України, ми не просто згадуємо подію, яка відбулася на берегах Дніпра 1025 років тому, а святкуємо свою християнську тотожність сьогодні і шукаємо шляхів, як нам зберегти цю тотожність завтра. А це пов’язане з завданням нової євангелізації. Також святкування 55-ліття щорічних прощ українців до Білого Бору допомагає нам усвідомити, якою сильною була віра тих людей та наскільки глибокою була свідомість їхньої тотожності, адже 55 років тому в повоєнній комуністичній Польщі йти на прощу означало публічно сповідувати свою віру. Ті віряни, які організовували тут парафію, були дуже свідомими, зокрема о. Степан Дзюбина», – наголосив Блаженнійший.
«У повоєнній Польщі, люди, яких вигнала на ці землі Акція «Вісла», маніфестували не просто свою християнську віру, а й свою приналежність до Греко-католицької церкви. Часом бракує нам такої відваги віруючої людини», – підкреслив глава Церкви. «Сьогоднішній заклик Папи Франциска до молоді не ховатися зі своєю вірою, а виявляти її, у Білому Борі виконано вже 55 років тому», – сказав жартома патріарх.
Наскільки важливою є участь у білобірських празниках, усвідомлюють тисячі паломників. Алла Дьоміна, родом з України, у Щецині, де навчає української мови, живе уже п’ятий рік, і саме стільки разів вона побувала на празнику.
«Кожного разу я на цілий рік отримую нові сили від того, що зустрічаюсь тут з багатьма людьми, які бережуть віру в серці і передають її своїм дітям. Вважаю, що ми збережемо національну тотожність тільки тоді, коли будемо об’єднувати віру та зусилля заради збереження своїх традицій. У Білому Борі почуваюся, як в Україні: тут збирається багато українців, отже я відчуваю, що це і є частина України», – каже А. Дьоміна.

Священство та монашество разом з наймолодшими учасниками святкувань у Білому Борі
Священство та монашество разом з наймолодшими учасниками святкувань у Білому Борі. Фото Томаша Маєвського

«Я пробувала згадати, коли почала приїздити сюди зі своїми батьками, і не змогла, – зізнається Ольга Дуда, мешканка Ґожівщини. – Пам’ятаю, що була ще дитиною, ученицею початкової школи. Мої перші спогади про Білий Бір пов’язані саме з церквою – каплицею, яка до сьогодні стоїть на кладовищі. Нас немов прирекли на вимирання, однак ми не здалися і побудували свою церкву. У наших батьків та в нас 1947 р. забрали щось дуже важливе, а саме – почуття єдності. Нині ми живемо дуже далеко один від одного. Нашими сусідами переважно є поляки. Вони ніби близькі, але водночас і чужі нам. А Білий Бір дає можливість бути разом», – каже О. Дуда. Подібних історій стільки, скільки й паломників.
Архиєрейську Божественну літургію відслужили глава Української греко-католицької церкви патріарх Святослав, митрополит Івано-Франківський Володимир Війтишин, митрополит Перемисько-Варшавський Іван Мартиняк, єпископ Вроцлавсько-Ґданський Володимир Ющак та кільканадцять священиків. ■

Поділитися:

Категорії : Події

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*