ГРОМАДА ■ №37, 2018-09-16

Андрій Шмигельський. Фото Влодзімєжа Вавра

Ми продовжуємо представляти читачам «Нашого слова» кандидатів нашої громади у місцевих виборах до органів самоврядування. Знаємо про те, що до 21 жовтня ми не в змозі написати про всіх, що братимуть участь у виборах і мають підтримку нашої громади.

Зараз на черзі місто Ельблонґ. Андрія Шмигельського тут знають не лише українці міста. Своєю громадською активністю він відомий і серед поляків.

Варто зазначити, що місцева ланка Об’єднання українців у Польщі (оуп), головою якої став А. Шмигельський, підписала договір про співробітництво із владою Тернополя. Сприяє такому рішенню факт, що Ельблонґ та Тернопіль – міста-партнери. Складений окремо договір сприяє інтенсивному співробітництву. Цей факт може стати вказівкою для інших громад, містами-патрнерами яких є міста в Україні. Така співпраця – нескладна і взаємовигідна, оскільки, попри важке економічне становище України, відправити на концерти до Ельблонґа художній колектив чи прийняти в Тернополі дітей з Польщі – під силу місцевій владі.

Таке співробітництво вже реально відбувається на лінії Перемишля та Львова.Часто співпраця міст-партнерів обмежується лише обміном офіційними делегаціями, і на тому кінець.

Ще одна справа, яка хвилює А. Шмигельського, – це політика, а радше поведінка її місцевих учасників, які під час зборів міської ради не брали слова та не голосували проти антиукраїнських починів представників правих сил. У Варшаві ми також були свідками «мовчазних» засідань Сейму рп, коли одностайно приймалися антиукраїнські постанови, а опозиційні угрупування під час голосування або утримувалися від голосу, або голосували «за». Така, на жаль, вже є політика…

Колись ельблонзький панк-роковий колектив «Оселедець» виконував твір, у якому були слова «політика, політика: в кого більш кам’яна пика…». А. Шмигельський не переживає за брутальність політики: він вважає, що в міській раді зможе знайти союзників у починаннях на благо міста та його українських мешканців. ОЛ

«Робимо свою роботу»

У всіх гуртках Ельблонзького відділу ОУП звітно-виборча кампанія уже завершилася. Збори Ради відділу об’єднання мають пройти у жовтні. У результаті виборів в Ельблонзі я став головою міського гуртка на третє його скликання. Як голова гуртка я вважаю, що нам у місті треба продовжити всі корисні надбання минулих років: наш головний захід – це дитячий фестиваль (ми вже почали готувати його проведення на наступний рік), зокрема, дуже добре до наших пропозицій ставиться керівництво місцевого театру, в залі якого ми організовуємо подію. Також уже йдуть переговори з окремими дитячими колективами, що можуть бути учасниками наступного 53-го фестивалю. Ми хочемо традиційно запросити до участі в ньому гостей з України, аби наше музичне свято стало блискучою подією у культурному житті Ельблонґа.

Фестиваль – це наш головний захід, але на ньому ми не зупиняємось. У нас є багато менших заходів, серед них – дитячі, що відбуваються постійно. Восени проводимо майстер-класи для наших дітей. При цій нагоді ельблонзькі діти та діти з навколишніх місцевостей мають нагоду дізнатися про культуру та звичаї своїх предків, навчитися українських народних пісень. Варто також нагадати про футбольний турнір, який проходить традиційно у жовтні.

Також важливим заходом є лікування та підтримка ветеранів війни на сході України. Невдовзі для лікування в осередку «Добрий брат» в Осєку має приїхати уже, мабуть, десята група бійців.

Ми хочемо попросити інші ланки ОУП Ельблонжчини приєднатися до нашої ініціативи з допомоги Україні. Вважаємо, що нашим хлопцям, які у боротьбі за Україну жертвують своїм життям і здоров’ям, треба допомагати. Цікаво, що не лише в нашому регіоні підтримують таку ініціативу: кошти на лікування ветеранів АТО зібрали також на Підляшші. У жовтні до нас прибуде чергова група поранених солдатів з України.

Наступною пріоритетною справою для ельблонзької громади є завершення будови свого греко-католицького храму.
Сьогодні церква уже має дах, ельблонжани захоплюються виглядом золотого купола, що прикрашає панораму міста. Однак, аби повністю завершити будівництво, треба ще багато коштів. Громада, хоч і нечисленна, але під проводом пароха о.Андрія Сороки докладає надзвичайних зусиль для завершення зведення церкви. Сподіваюся, що за деякий час ми будемо мати власну святиню.

Друга справа, що нас хвилює, – це наша домівка. Виявилося, що будинок, де знаходиться наша домівка, що став
пристановищем української громади, потребує нагального ремонту.

Нам треба було швидко знайти фінансування, аби будинок через слабкі фундаменти не зазнав руйнації і не завалився. Ми дуже раді, що будівлю вдалося зберегли від руйнування. Одним словом – робимо свою роботу далі.
Минулого року міський гурток ОУП підписав договір про співпрацю з містом Тернопіль. Місцева українська влада зобов’язалася підтримувати наші культурні заходи. Зокрема, ідеться про сприяння приїздові тернопільських художніх колективів на концерти до Ельблонґа.

50-й Дитячий фестиваль української культури в Ельблонзі. Учасники гала-концерту дивляться виступ своїх колег. Фото Павла Лози

Кампанія перед місцевими виборами в Ельблонзі

Сільські гуртки ОУП у нашому регіоні, на жаль, порожніють. Бачимо, що люди виїжджають на роботу до вели-
ких міст, старші – відходять. Нам вдалося втримати статус кво української громади, ланок об’єднання у регіоні.
Гуртки організації, що досі існували, продовжують працювати, хоч трапляється, що на місцях є люди, але немає
лідера, який би заохотив їх до суспільної роботи. Про те, що час громадських діячів минає, ми знаємо – це видно на
прикладі, зокрема, сільських гуртків організації.

Метою моєї майбутньої роботи в структурах місцевого самоврядування має бути ідея того, щоби Ельблонґ
став конкурентним для Ґданська місцем працевлаштування молоді. Сподіваємось, що після навчання у вищих
школах у Ґданську наша молодь повертатиметься до Ельблонґа. Досі після навчання у Ґданську, Ольштині та Торуні
до міста не поверталися 95 відсотків наших хлопців та дівчат.

В останніх місцевих виборах міським головою став Вітольд Врублевський. Він виявився дуже прихильним до україн-
ської громади: міська влада допомагає нам у починаннях.

Упродовж минулих років міський голова не раз відвідував наші культурні заходи, зокрема, дитячий фестиваль. Також від його виборчого комітету ми отримали пропозицію участі у виборах – балотуватися до міської ради. Я не дуже хотів приставати на цю пропозицію, однак, вирішальною була ідея того, як ми, українська громада Ельблонґа, вміємо згуртуватися, показати нашу силу у виборах: як громада і як політична сила.

Це важливо, адже серед міських радників знайшлася група, яка подала на голосування постанову про надання кільцевому перехрестю в Ельблонзі імені «Жертв ОУН-УПА».

Коли справа дійшла до голосування під час засідання міської ради, деякі учасники лише мовчки спостерігали за ходом подій. Міський голова рішуче заявив про те, що, на його думку, в місті Ельблонґ не може бути таких явно антиукраїнських політичних рішень. Зрештою, одне кільцеве перехрестя назвали іменем «Захисників Бірчі», однак пересічному мешканцеві Ельблонґа ця назва нічого не говорить.

У зв’язку з цим я подумав, що нам варто нарешті перевірити свої сили у виборчій кампанії. Задля цього я зв’язався з іншими національними меншинами в Ельблонзі. Німці та роми обіцяли підтримати мене у виборах. Я балотуватимуся в окрузі, де проживає багато українців. Тому я сподіваюся на успіх у голосуванні.

Однак я маю бути реалістом: навіть коли я після успішних виборів стану членом міської ради Ельблонґа, мій
голос буде одиноким. Нам як громаді треба буде знаходити підтримку інших учасників голосувань. Одна людина не
вирішить усіх справ міста і нашої меншини.

Ми свідомі того, що не лише в нашому місті існують антиукраїнські сили. Нам варто зважати на це у поточній роботі.

Для нашої громади пріоритетом залишається заохочення до повернення до Ельблонґа молоді, яка в пошуках роботи виїздить до сусідніх міст. Нам треба продовжувати копітку дотеперішню роботу, яка у майбутньому принесе користь громаді. Треба нам виконувати свою роботу, не дивитися що відбувається довкола нас. Треба також показати польським виборцям, що українець в міській раді вміє робити корисні справи для Ельблонґа. Серед ельблонжан багато хто знає мене із моєї дотеперішньої громадської роботи, тому я спокійно ставлюся до передвиборчої кампанії. Сподіваюся набрати відповідну кількість голосів як від українців, так і від поляків.

Поділитися:

Категорії : Bez kategorii

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*